Коротка біографічна довідка з життя Едгара По, його батьки та усиновлення. Першi вiршi i кохання письменника, Ельмiра Ройтер. "Бурхливе" студентське життя. Поїздка до Балтiмора, навчання в Уест-Поiнті. Робота в "Вiснику", Фiладельфiйський перiод.
Його батьки були акторами. Разом зі своєю матірю у 1796 році вона приїхала в Бостон, і в тому ж році на сцені Бостонського театра відбувся дебют Елізабет Арнольд, яка почала, таким способом свою артистичну карєру в девять років. Але самого Едгара По в цей час вже не було в Річмонді. А потім, через декілька років, - до Англії, куди Алани відправились через справи фірми, а також щоб побути на батьківщині в Шотландії[8,8]. Подорож через океан, атмосфера стародавнього передмістя Лондона Сток-Нюингтона, осяяного гучними іменами минулого, заняття класичними мовами і математикою в приватній школі, становище і устрій якої будуть потім блискуче відтворені в оповіданні ?Вілям Вільсон?,-все це відклалоь у памяті вразливого і чутливого хлопчика і означало для нього не менше, ніж читання ?Робінзона Крузо?, готичних романів, англійьких поетів[9,6].Пері - під цим вигаданим імям він завербувався - службу ніс зразково i скоро був підвищений в званні до сержант-майора. Едгар вже зрозумів: Алан не погодиться на його звільнення з армії, якщо він знову почне розмову про літературну карєру, i вирішив піти на тимчасовий компроміс, сподіваючись, що вихователь підтримає його у випадку вступа до військової академії в Уест-Поінті. Лист Алана прийшов занадто пізно, i воля помераючої не була виконана, а вона до самого кінця благала привести до неї Едгара. Едгар був блискучим учнем, а отже він був вимушений обрати шлях дисциплінарних порушень. Розрив з Аланом здавася остаточним, справу погіршила ще одна груба помилка Едгара: в момент відчаю він написав листа позичальнику, де зсилався на скупість вихователя, який за його словами, в додачу рідко бував тверезим.Тут вже в повну силу проявилось те, що було тільки обіцянно в «Береніце», а потім гучно гриміло в «Лігеї»: дивний потяг письменника до хворобливо садитичних i некрофільським сюжетам. Він був прийнятий літературним консультантом в «Бертонс мегезін» i пристраснно мріяв відкрити власний журнал, де міг би втілити свої ідеї як критик. Грошей на таке видання, звичайно, не було, одже він був вимушений співпрацювати с «Бертонс мегезін»: там йому платили мізерну зарплату, зате дозволяли висловлюватись досить вільно. В грудні 1839 року вийшла в світ його нова книга, в яку були зібрані оповіді, більшою частиною раніше надруковані в журналах. Період був плідним, успішним, i на тій хвилі зявилося багато чудових оповідей i повістей.
Список литературы
1. Алексеєнко Л. Едгар Алан По // Зарубіжна література.-2005.-№2. - С. 2-11.
2. Ахмедова У. Эдгар По - мастер новеллы // Сов. Дагестан. - 1980. - №5. - С. 68-70.
3. Берман Б. Эдгар Аллан По:факты и легенды:175 лет со дня рождения американського списателя // В мире книг.-1984.-№1. - С. 84-85.
4. Виноградова Н. Крила Крука: стрімкий політ Едгара По// Слобідський край.-2004.- 17 січня. - С. 10.
5. Карабутенко І. Дивный талант Эдгара По // Зарубіжна література.-2003.-№4. - С. 7-8.
6. Кортасар Х. Жизнь Эдгара Аллана По // Иностранная литература.-1999.-№3. - С. 138-158.
7. Малиничев Г. Эдгара По погубила страсть игрока : его организм перестал вырабатывать гормоны // Чудеса и приключения.-2003.-№3. - С. 52.
8. Назарец В.Н. ?И сказал По: да будет детектив…?// Відродження.-1993.-№9. - С. 62-68.
9. По Э. Избранные произведения в двух томах.: Т.1.-М.: Художественная литература, 1972.
10. По Э. Стихотворения: Проза. - М.: Художественная литература, 1976.
11. По Э. Расказы. - М.: Художественная литература, 1980.
12. Романова А. Там, где он смеет любить: Тень и гротеск в судьбе Эдгара По // Первое сентября. - 2001. - 8сентября. - С. 5.
13. Рада I. Українське життя Едгара По // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України // 2001. - №2. - С. 26-28.
14. Смирнов В. Две тайны Эдгара По // Наука и религия. - 2002. - №1. - С. 48-50.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
