Аналіз хати як житлового простору людини, місця родинних обрядів, символу добробуту. Українська хата та її інтер’єр. Аналіз символічного значення порогу, покуття, скрині та мисника. Подвір’я та господарський реманент. Аналіз священної ролі криниці.
Цей домашній простір у словянських народів умовно поділяли по діагоналі на дві частини: лівий бік (куток із піччю) - жіноча половина помешкання, а правий (куток із Покуттю) - чоловіча. Центром у хаті була піч - годувальниця, нагрівальниця, лакувальниця, а ще - розважальниця. Житло людей, родинне вогнище (піч) завжди були священними - це безмежний Всесвіт, де живуть батьки й діди, народжуються діти й онуки. У прадавні віки, коли не було церкви, сімя молилася біля родинного вівтаря, яким була піч. Коли в печі випікається хліб, у хаті не можна підмітати, бо це неповага до хліба; коли печуть хліб, на печі не можна лежати, щоб не турбувати її в цей час, який вважається священним.Вовк, "Огорожа двору чи обійстя - предмет особливої старанності українських господарів, що, мабуть, має звязок з західньоєвропейським значінням огорожі як символу власності; цим Україна відрізняється від Великороси, де двори дуже часто зовсім не мають огорожі, - можливо, також у звязку з пануючим так званим "общинним" ладом. На межах іноді робили перелаз, щоб ходити до сусіда: тут тин чи пліт був нижчим, а внизу прибивали дошку або колоду, щоб зручніше було перелазити. За часів Київської Русі комору називали ще кліттю, проте найдавніша письмова згадка слова "комора" зафіксована в літописі 1219р. На подвірї має бути колодязь, або криниця. Якщо господар мав на подвірї власну криницю, то в спеку господиня зберігала в ній молоко й масло, опустивши посудину на мотузці.
План
План
1. Українська хата та її інтерєр
2. Вибір місця під будівництво
3. Подвіря та господарський реманент
4. Будівельні традиції українців
1.Українська хата та її інтерєр хата український обряд родинний
Список литературы
1. Гавриленко Л.А. Джерело: Посібник з українського народознавства. - Запоріжжя: Просвіта, 2003. - 176 с.
2. Лозко Г.С. Українське народознавство. - К.: Зодіак - ЕКО, 1995. 368 с.
3. Сележан Й.Ю. Основи національного виховання (Українознавство: ритуально-міфологічна, звичаєва та обрядова культура українців): Хрестоматія. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2005. - 272 с.
4. Українська минувшина: Ілюстративний етнографічний довідник. - 2-е вид. /А.П. Пономарьов та ін. - К.: Либідь, 1994. - 256 с.
5. Уроки народознавства: Посібник / Упорядник М.К.Дмитренко та ін. - К.: Редакція часопису „Народознавство”, 1955. - 224 с.
6. Українська етнологія: Навч. Посібник / За ред. В.Борисенко. - К.: Либідь, 2007. - 400 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
