Жирнокислотний склад ліпідів природних кормів рибоводних ставів та тканин ставкових риб - Автореферат

У живленні ставкових риб, особливо рослиноїдних (білого товстолоба та білого амура), важливу роль відіграють природні корми ставів - зоопланктон, фітопланктон, зообентос та вищі водні рослини. Для ліпідів природних кормів ставів характерний високий вміст поліненасичених жирних кислот родин n-6 (лінолевої, арахідонової) і родин n-3 (ліноленової, ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот), які після споживання їх рибами використовуються у тканинах, у тому числі у скелетних мязах, у синтезі ліпідів, що позитивно впливає на харчову цінність мяса (Kanazawa Дисертаційна робота виконана відповідно до НТП 28 "Фізіолого-біохімічні основи збереження здоровя та високої продуктивності тварин" і є фрагментом завдання "Вивчити вміст високомолекулярних (ВЖК) та неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК) у скелетних мязах і печінці різних видів ставкових риб", виконаного в Львівській дослідній станції Інституту рибного господарства УААН (№ держреєстрації 0106U011403), у якому дисертант досліджувала вміст ВЖК і НЕЖК у природних кормах (зообентос, зоопланктон, фітопланктон та вища водна рослинність) та тканинах (скелетних мязах та печінці) різних видів ставкових риб. Мета і завдання досліджень - встановити закономірність змін жирнокислотного складу загальних ліпідів і фракції НЕЖК у природних кормах (зообентосі, зоопланктоні, фітопланктоні, рослинності) рибоводних ставів і його звязок з жирнокислотним складом тканин (печінки, скелетних мязів) різних видів ставкових риб (лускатого коропа, білого товстолоба, білого амура) впродовж вегетаційного періоду. Вперше вивчено динаміку змін вмісту окремих жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у природних кормах рибоводних ставів - зообентосі, зоопланктоні, фітопланктоні та рослинності під час вегетаційного періоду та його звязок з змінами вмісту окремих жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у печінці і скелетних мязах різних видів ставкових риб (лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура) під час вегетаційного періоду.Встановлено жирнокислотний склад загальних ліпідів і НЕЖК у природних кормах (зообентосі, зоопланктоні, фітопланктоні та вищій водній рослинності) рибоводних ставів західного регіону України на різних стадіях вегетаційного періоду та його звязок з жирнокислотним складом загальних ліпідів і НЕЖК у печінці і скелетних мязах ставкових риб різних видів - любінського лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура. Вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у жирнокислотному спектрі загальних ліпідів зообентосу становить відповідно 22,2-22,6; 51,3-53,4 і 23,1-26,2 %, зоопланктону - 4,5-16,4; 26,3 - 27,8 і 53,8-67,6 %, фітопланктону - 10,0-12,3; 13,9-17,3 і 70,3-75,2 %, вищої водної рослинності - 10,1-10,8; 15,2-15,4 і 74,1-74,7 %. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у загальних ліпідах зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності становить відповідно 0,27-0,32; 1,37-1,76; 4,64-5,53 і 1,78-2,69. Різниці у вмісті насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у жирнокислотному складі неетерифікованих жирних кислот зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності ставу суттєво не відрізняється від різниць у їх вмісті у жирнокислотному спектрі загальних ліпідів. Вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислоту жирнокислотному спектрі загальних ліпідів печінки любінського лускатого коропа становить відповідно 7,6-15,4; 25,8-34,1 і 50,4-62,7 %, білого товстолоба - 7,0-12,6; 27,5-28,6 і 58,7-64,2 %, білого амура - 6,5-10,6; 23,5-25,8 і 25,9-67,7 %.

Основний зміст роботи

Встановлено жирнокислотний склад загальних ліпідів і НЕЖК у природних кормах (зообентосі, зоопланктоні, фітопланктоні та вищій водній рослинності) рибоводних ставів західного регіону України на різних стадіях вегетаційного періоду та його звязок з жирнокислотним складом загальних ліпідів і НЕЖК у печінці і скелетних мязах ставкових риб різних видів - любінського лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура. Встановлено позитивний вплив ліпідів природних кормів ставів на харчову та біологічну цінність мяса рослиноїдних риб.

1. Ліпіди природних кормів різних видів рибоводних ставів суттєво відрізняються між собою за вмістом і співвідношенням окремих жирних кислот. Вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у жирнокислотному спектрі загальних ліпідів зообентосу становить відповідно 22,2-22,6; 51,3-53,4 і 23,1-26,2 %, зоопланктону - 4,5-16,4; 26,3 - 27,8 і 53,8-67,6 %, фітопланктону - 10,0-12,3; 13,9-17,3 і 70,3-75,2 %, вищої водної рослинності - 10,1-10,8; 15,2-15,4 і 74,1-74,7 %. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у загальних ліпідах зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності становить відповідно 0,27-0,32; 1,37-1,76; 4,64-5,53 і 1,78-2,69.

2. Різниці у вмісті насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у жирнокислотному складі неетерифікованих жирних кислот зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності ставу суттєво не відрізняється від різниць у їх вмісті у жирнокислотному спектрі загальних ліпідів.

3. Найбільша чисельність та біомаса зообентосу у рибоводних ставах виявлена в липні, зоопланктону - у червні, фітопланктону - у серпні. Зообентос у ставах в основному представлений хірономідами та олігохетами, зоопланктон - коловертками, гіллястовусими та веслоногими рачками, фітопланктон - протококовими водоростями, вища водна рослинність - роголисником темнозеленим, рогозою, уруттю колосистою та очеретом.

4. Вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислоту жирнокислотному спектрі загальних ліпідів печінки любінського лускатого коропа становить відповідно 7,6-15,4; 25,8-34,1 і 50,4-62,7 %, білого товстолоба - 7,0-12,6; 27,5-28,6 і 58,7-64,2 %, білого амура - 6,5-10,6; 23,5-25,8 і 25,9-67,7 %. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у загальних ліпідах печінки любінського лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура становить відповідно 2,21-2,75; 3,47-4,09 і 4,18-4,78. Під час вегетаційного періоду вміст насичених жирних кислот у жирнокислотному складі загальних ліпідів печінки всіх видів ставкових риб зменшується, а рівень поліненасичених жирних кислот - підвищується.

5. У жирнокислотному спектрі загальних ліпідів скелетних мязів любінського лускатого коропа відносний вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот становить відповідно 14,3-91,0; 37,5-52,2 і 28,8-48,2 %, білого товстолоба - 13,2-19,7; 31,9-41,3 і 34,8-54,9, білого амура - 12,0-17,4; 29,7-39,8 і 42,8-58,3 %. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у загальних ліпідах скелетних мязів любінського лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура становить відповідно 0,78-1,41; 1,81-2,34 і 2,37-3,05. Під час вегетаційного періоду вміст насичених і мононенасичених жирних кислот у жирнокислотному складі загальних ліпідів скелетних мязів у всіх видів ставкових риб вірогідно зменшується, а рівень поліненасичених жирних кислот - підвищується.

6. Встановлено прямий звязок між вмістом поліненасичених жирних кислот родини n-3 (ліноленової, ейкозапентаєнової та докозагексаєнової) у природних кормах ставів та їх концентрацією у скелетних мязах рослиноїдних видів риб (білого товстолоба, білого амура), що позитивно впливає на харчову та біологічну цінність мяса.

Пропозиції виробництву

З метою підвищення харчової та біологічної цінності мяса коропа, шляхом збільшення в ньому вмісту поліненасичених жирних кислот родини n-3, які попереджують ішемічні захворювання серця у людини, рекомендується додавати до його раціону водну рослинність у вигляді добавок до розсипного комбікорму у пастоподібному або подрібненому вигляді.

1. Блага О.М. Сезонна динаміка концентрації неетерифікованих форм жирних кислот (НЕЖК) у природних кормах ставів / О.М. Блага // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. ? Харків, 2006. - № 94. - С. 42-52.

2. Блага О.М. Особливості росту різних видів ставкових риб та вмісту високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) у їх скелетних мязах / О.М. Блага // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2007. - Вип. 8. - № 1/2. - С. 14-25.

3. Блага О.М. Концентрація високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) у печінці різних видів ставкових риб / О.М. Блага // Рибогосподарська наука України. - Київ, 2008. - Вип. 1. - С. 49-56.

4. Блага О.М. Сезонна динаміка концентрації неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК) в зообентосі ставів західного регіону України / О. Блага, Й. Рівіс // Біологія тварин. - Львів, 2006. - Т. 8, № 1-2. - С. 168 -171. (Дисертант відібрала зразки зообентосу ставу, провела його гідробіологічні дослідження, виділила із нього неетерифіковані форми жирних кислот, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень, написала статтю).

5. Блага О.М. Екологічна характеристика та жирнокислотний склад зообентосу ставів / О. Блага, Й. Рівіс // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. Львів, 2006. - Вип. 7, № 1-2, - С. 201-205. (Дисертант відібрала зразки зообентосу ставу, провела його гідробіологічні дослідження, виділила із нього високомолекулярні жирні кислоти загальних ліпідів, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень, написала статтю)

6. Блага О.М. Кількість, маса та жирнокислотний склад загальних ліпідів фітопланктону ставкової води / О. Блага, Й. Рівіс // Наук. вісник Львівської нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2006. - Т. 8 (№ 2). - Ч. 2. - С. 3-7. (Дисертант відібрала зразки фітопланктону ставу, провела його гідробіологічні дослідження, виділила із нього жирні кислоти, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень, написала статтю).

7. Блага О.М. Вміст високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) загальних ліпідів у водній рослинності нагульного ставу / О. Блага, Й. Рівіс // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Київ, 2006. - Вип. 65. - С. 152-156. (Дисертант відібрала зразки вищої водної рослинності ставу, провела її гідробіологічні дослідження, виділила із неї жирні кислоти, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень, написала статтю).

8. Рівіс Й.Ф. Спосіб підвищення продуктивності та біологічної цінності ставкових риб / Й.Ф. Рівіс, І.І. Грициняк, М.М. Цап, О.М. Блага // Аграрна наука - виробництву. - Київ, 2008. - № 3. - С. 25 (Дисертант відібрала зразки зообентосу, виділила із нього жирні кислоти і визначила їх вміст, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень).

9. Патент № 28798. Україна. МПК (2006) А 23К 1/00, А 01 К 61/00. Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції ставкових риб / Й.Ф. Рівіс, І. І. Грициняк, М.М. Цап, О.М. Блага / Заявка № u 200708246. Заявлено 19. 07. 2007. Опубліковано 25. 12. 2007. - Бюлетень № 21. - 6 с. (Дисертант відібрала зразки зообентосу, виділила із нього жирні кислоти і визначила їх концентрацію, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень).

Размещено на .ru