Жирнокислотний склад ліпідів плазми крові і молока при використанні у раціонах корів жирових добавок рослинного походження - Автореферат

Однак підвищення рівня рослинних жирів у раціонах великої рогатої худоби негативно впливає на життєдіяльність мікрофлори і ферментативні процеси в рубці (Doreau M., 1997), а наявні в їх складі поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова) піддаються ферментами мікроорганізмів гідрогенізації, що призводить до утворення стеаринової кислоти, яка після всмоктування в тонкому кишківнику використовується в синтезі ліпідів молока і жирової тканини (Doreau M., 1994). Одним із перспективних методів такого плану є виготовлення з рослинних олій кальцієвих солей жирних кислот, додавання яких до раціону корів позитивно впливає на молочну продуктивність і харчову цінність молока (Fahey J., 2002). Виходячи з цього, метою дисертаційної роботи було вивчення продуктивної і метаболічної дії рослинних олій, отриманих із насіння соняшнику і ріпаку вітчизняних сортів, та виготовлених на їх основі кальцієвих солей поліненасичених жирних кислот при додаванні їх до раціону лактуючих корів. У завдання дисертаційної роботи входило дослідження: - впливу різної кількості соняшникової і ріпакової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот при додаванні їх до раціону лактуючих корів на жирнокислотний склад ліпідів молока та молочну продуктивність; Вперше проведено порівняльні дослідження впливу різної кількості нативної соняшникової і ріпакової олій та виготовлених на їх основі кальцієвих солей жирних кислот при додаванні їх до раціону лактуючих корів на жирнокислотний склад ліпідів плазми крові і молока, молочну продуктивність, харчову і біологічну цінність молока.При додаванні до раціону корів соняшникової і ріпакової олій у кількості 3, 5 і 7% від кількості комбікорму або 126, 230 і 308 г на голову в день загальний вміст ліпідів у плазмі крові підвищується відповідно в 1,04; 1,1 і 1,14 раза, а їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів при цьому вірогідно не змінюється. При цьому в жирі молока відповідно на 0,07-0,34% збільшується кількість лінолевої, на 0,06-0,37% кількість ліноленової, на 2,12-5,54% кількість олеїнової кислот, на 0,39-1,61% зменшується кількість стеаринової кислоти. За 30 днів досліду від корів, до раціону яких додавали соняшникову і ріпакову олії в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму з розрахунку на базисну жирність, одержано відповідно на 12-18 кг, або на 3,8-4,4% більше молока. При додаванні до раціону корів кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму загальний вміст ліпідів у плазмі крові корів збільшується на 6,7-8,4; 15,9-17,9 і 21,4-21,8%, вміст триацилгліцеролів - на 21,8-27; 26,8-29,7 і 42-44,1%. У молоці корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот, виготовлені з соняшникової і ріпакової олій, у кількості 3% від маси комбікорму порівняно з молоком корів контрольної групи виявлено більше відповідно на 0,24-0,26% жиру, на 0,04-0,06% білка, на 0,07-0,08% лактози, на 0,04-0,05% мінеральних елементів, при згодовуванні вказаних добавок у кількості 5% від маси комбікорму кількість жиру збільшувалась на 0,23-0,3%, білка - на 0,05-0,13%, золи - на 0,03-0,04%, а при згодовуванні їх у кількості 7% від маси комбікорму кількість жиру збільшувалась на 0,03-0,04%, лактози - на 0,16-0,18%, золи - на 0,07-0,09%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Фізіолого-біохімічно обґрунтовано і рекомендовано у практику годівлі лактуючих корів використання жирових добавок захищених у формі кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової і ріпакової олій, отриманих із насіння вітчизняних сортів.

При додаванні до раціону корів соняшникової і ріпакової олій у кількості 3, 5 і 7% від кількості комбікорму або 126, 230 і 308 г на голову в день загальний вміст ліпідів у плазмі крові підвищується відповідно в 1,04; 1,1 і 1,14 раза, а їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів при цьому вірогідно не змінюється.

У молоці корів при додаванні до їх раціону соняшникової і ріпакової олій у вказаній кількості відповідно на 0,1-0,19% збільшується вміст жиру. При цьому в жирі молока відповідно на 0,07-0,34% збільшується кількість лінолевої, на 0,06-0,37% кількість ліноленової, на 2,12-5,54% кількість олеїнової кислот, на 0,39-1,61% зменшується кількість стеаринової кислоти.

За 30 днів досліду від корів, до раціону яких додавали соняшникову і ріпакову олії в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму з розрахунку на базисну жирність, одержано відповідно на 12-18 кг, або на 3,8-4,4% більше молока.

У молоці корів, до раціону яких додавали соняшникову і ріпакову олію у вказаній кількості, порівняно з молоком корів контрольної групи містилося більше відповідно на 0,1-0,19% жиру, на 0,01-0,08% білка, на 0,03-0,08% лактози.

При додаванні до раціону корів кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму загальний вміст ліпідів у плазмі крові корів збільшується на 6,7-8,4; 15,9-17,9 і 21,4-21,8%, вміст триацилгліцеролів - на 21,8-27; 26,8-29,7 і 42-44,1%. При цьому в загальних ліпідах плазми крові корів відповідно на 0,81-1,19; 1,51-2,21 і 2,46-3,06% збільшується кількість лінолевої кислоти, на 0,12-0,14; 0,64-0,75 і 0,73-0,92% кількість ліноленової кислоти, на 2,3-2,33; 4,32-4,68 і 7,75-8,78% кількість олеїнової кислоти, на 1,07-1,73; 2,5-2,99 і 4,26-4,86% зменшується кількість стеаринової кислоти.

У молоці корів при додаванні до їх раціону кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених із соняшникової і ріпакової олій, у вказаній кількості відповідно на 0,24-0,26; 0,23-0,3 і 0,03-0,04% збільшується вміст жиру. При цьому в жирі молока відповідно на 0,46-0,5; 1,82-2,01 і 2,44-2,51% збільшується кількість лінолевої, на 0,21-0,23; 1,02-1,23 і 1,23-1,32% кількість ліноленової, на 3,59-4,24; 10,42-12,18 і 11,05-11,57% кількість олеїнової кислот, на 0,74-0,87; 6,01-7,36 і 2,2-2,67% зменшується кількість стеаринової кислоти.

За 30 днів досліду від корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот, виготовлені з соняшникової і ріпакової олій, в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму з розрахунку на базисну жирність одержано відповідно на 35-43; 67-79 і 26-30 кг або на 11,2-13,8; 16,3-19,2 і 7,4-8,5% більше молока.

У молоці корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот, виготовлені з соняшникової і ріпакової олій, у кількості 3% від маси комбікорму порівняно з молоком корів контрольної групи виявлено більше відповідно на 0,24-0,26% жиру, на 0,04-0,06% білка, на 0,07-0,08% лактози, на 0,04-0,05% мінеральних елементів, при згодовуванні вказаних добавок у кількості 5% від маси комбікорму кількість жиру збільшувалась на 0,23-0,3%, білка - на 0,05-0,13%, золи - на 0,03-0,04%, а при згодовуванні їх у кількості 7% від маси комбікорму кількість жиру збільшувалась на 0,03-0,04%, лактози - на 0,16-0,18%, золи - на 0,07-0,09%.

Прибуток від реалізації додаткової кількості молока, одержаного від корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот, виготовлені на основі соняшникової і ріпакової олій, в кількості 3, 5 і 7% від маси комбікорму, становить відповідно 99-108; 282-354 і 99-204 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою підвищення молочної продуктивності корів, покращання харчової і біологічної цінності молока та зниження його собівартості рекомендується згодовувати тваринам у складі комбікорму в кількості 5% від його маси кальцієві солі жирних кислот, виготовлені з соняшникової і ріпакової олій.

1. Вовк С., Павкович С., Мартин М. Ефективне використання жирових добавок у раціонах живлення лактуючих корів // Вісник ЛДАУ: Агрономія. - 2003. - №7. - С. 87-93. (Дисертант провела визначення жирнокислотного складу ліпідів молока, зібрала й узагальнила матеріал та підготувала статтю до друку).

2. Вовк С.О., Павкович С.Я., Мартин М.Т. Вміст ліпідних компонентів у плазмі крові та молочна продуктивність за використання у раціонах корів рослинно-жирових добавок // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. - 2004. - Вип. 5, №3. - С. 90 - 94. (Дисертант виконала дослідження із визначення вмісту ліпідних компонентів у плазмі крові корів, провела статистичну обробку результатів та їх аналіз, підготувала статтю до друку).

3. Мартин М.Т., Вовк С.О., Павкович С.Я. Вміст ліпідних компонентів у плазмі крові за використання у раціонах корів добавок рослинних жирів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2004 - Т. 6 (№2). - С. 98-102. (Дисертант виконала дослідження із визначення жирнокислотного складу ліпідів плазми крові і вмісту ліпідних компонентів у плазмі крові корів, провела статистичну обробку результатів та їх аналіз, підготувала статтю до друку).

4. Vovk S., Kortz J., Martyn M., Pavkovyи S., Szaruda R., Rybarczyk A. Wpiyw dodatkyw olejyw roњlinnych na jakoњж mleka i wydajnoњж mleczn№ kryw // Zootechnica. - 2004. - №46. - S. 79 - 82. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності і жирнокислотного складу молочного жиру, брала участь в аналізі отриманих даних та опублікуванні статті).

5. Мартин М.Т., Вовк С.О., Павкович С.Я. Жирнокислотний спектр ліпідів плазми крові за використання у раціонах корів рослинно-олійних добавок // Агробіологія та екологія. - 2004. - Т.1, №1-2. - С. 180 - 182. (Дисертант виконала дослідження із визначення жирнокислотного складу ліпідів плазми крові, провела статистичну обробку результатів та їх аналіз, підготувала статтю до друку).

6. Wowk S.О., Kyryliv J.I., Pawkowycz S.J., Martyn M.T. Influence of various rapeseed products in dairy cows diets on yield and composition of milk // Zeszyty Naukowe Przegl№du Hodowlanego. - 2004. - №74. - P. 201 - 208. (Дисертант провела дослідження із визначення молочної продуктивності, біохімічного складу молока, ліпідного складу плазми крові, брала участь в аналізі отриманих результатів та опублікуванні статті).

7. Мартин М.Т., Вовк С.О., Павкович С.Я. Молочна продуктивність і жирнокислотний склад ліпідів молока за використання у раціонах корів рослинно-олійних добавок // Корми і кормовиробництво. - 2004. - Вип. 54. - С. 191 - 195. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу ліпідів молока, проаналізувала та узагальнила отримані результати, підготовила статтю до друку).

8. Вовк С.О., Мартин М.Т., Павкович С.Я. Ефективність використання рослинно-олійних добавок у раціонах лактуючих корів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2005 - Т. 7 (№ 2), Ч. 3 - С. 30-33. (Дисертант виконала дослідження із ефективності використання у раціонах корів нативних рослинних жирів та виготовлених на їх основі кальцієвих солей жирних кислот, брала участь в аналізі отриманих результатів та опублікуванні статті).

Вовк С.О., Мартин М.Т., Павкович С.Я. Захищенні рослинні жири у раціонах лактуючих корів // Вчені ЛДАУ - виробництву. - Вип. 2. - Львів, 2002. - С. 69. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу ліпідів молока, проаналізувала та узагальнила отримані результати, підготовила тези до друку).

Вовк С., Павкович С., Мартин М. Ліпідні добавки у раціонах живлення великої рогатої худоби // Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції - Львів, 2003. - С. 344-350. (Дисертант зібрала та узагальнила матеріал і підготувала статтю до друку).

11. Вовк С.О., Павкович С.Я., Мартин М.Т. Захищені рослинні жири у раціонах живлення великої рогатої худоби // Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції - К., 2003. - С. 31-33. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу ліпідів молока, проаналізувала й узагальнила отримані результати, підготовила тези до друку).

12. Мартин М.Т., Вовк С.О., Павкович С.Я. “Захищенні” рослинні олії у раціонах живлення лактуючих корів // Вчені ЛДАУ - виробництву. - Вип. 4. - Львів, 2004. - С. 57-59. (Дисертант виконала дослідження із визначення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу ліпідів молока, проаналізувала й узагальнила отримані результати, підготовила тези до друку).