Дослідження головних тенденцій у фортепіанній творчості ХХ ст. з точки зору використання музикантами жанрово-стильових моделей. Індивідуальні стилі композиторів львівської композиторської школи. Розгляд принципів моделювання основи музичних творів.
При низкой оригинальности работы "Жанрово-стильові моделі у фортепіанній творчості львівської композиторської школи ХХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Ця жанрова різноманітність, стильові особливості, вплив традицій української професіональної композиторської школи, специфічних регіональних фольклорних елементів та течій західноєвропейської музики створюють своєрідний пласт у формуванні національної музичної культури. Багаті творчі здобутки й постійний ріст мистецького професіоналізму свідчать про безумовне прискорення процесу формування у ХХ столітті оригінальної композиторської школи Львівщини в галузі фортепіанної музики. Це дає можливість поставити питання про доцільність розгляду фортепіанної творчості львівських композиторів як цілісного явища. Давався взнаки період, протягом якого українська музика наче наздоганяла процеси розвитку світової музики. Ці тенденції знайшли різноманітне відображення в творчості львівських композиторів, що у кожному випадку потребує аналізу нових рис творчості і змушує по-різному сприймати навіть близькі за характеристиками музичні твори.В першому розділі - “Жанрово-стильова модель як музично-теоретичне поняття” - фіксується множинність трактування поняття “жанр”, що обумовлено наявністю різних аспектів його розгляду: від мистецько-морфологічних до суто музикознавчих, від чітких видових диференціацій до поліжанрових утворень. Розмаїття визначень та формулювань понять “жанр” і “стиль”, їх тісний взаємозвязок у різноманітних історичних контекстах зробили актуальним введення нового обєднуючого поняття - “жанрово-стильова модель”. Вихідною позицією у розробці цього поняття були загальнонаукові уявлення про моделі і моделювання в різних галузях досліджень, зокрема у музикознавстві. На цьому матеріалі був зроблений висновок, що використання жанрово-стильових моделей у якості аналітичного інструменту можливе стосовно творів різних творчих напрямків. З метою упорядкування відбору аналітичного матеріалу вводиться поняття самодостатності музичного твору, тобто можливості його окремого існування без обєднання з іншими творами в цикли або сюїти, що дозволило дати уточнене визначення жанру фортепіанної мініатюри - це відносно невеликий твір, самодостатній за художньо-образним змістом, що тяжіє до узагальненої програмності, а композиційна будова якого може бути досить розвиненою, але не містить у собі суттєвих контрастів.У висновках узагальнено результати дослідження, що було проведене на матеріалі фортепіанної творчості львівських композиторів і довело наявність широкомасштабного явища, яке історично склалося в музичній культурі Західної України. Протягом всього ХХ століття львівські композитори зберігали самобутність рідної культури і намагалися завжди відповідати світовому рівню музичного професіоналізму.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вывод
У висновках узагальнено результати дослідження, що було проведене на матеріалі фортепіанної творчості львівських композиторів і довело наявність широкомасштабного явища, яке історично склалося в музичній культурі Західної України. Протягом всього ХХ століття львівські композитори зберігали самобутність рідної культури і намагалися завжди відповідати світовому рівню музичного професіоналізму.
Не була винятком в цьому процесі і фортепіанна музика. Як і в багатьох інших музичних культурах вона, за своєю специфікою, - один з найбільш особистісних форм музикування - обіймає і сферу чисто експериментальних пошуків, і створення значних концептуальних творів. Здійснений у дисертації аналіз складає поступове вивчення явищ від мініатюр і складних одночастинних композицій до багаточастинних циклів варіаційного, сюїтного і сонатного типу. Важливим є факт припадання найбільшого інтересу львівських композиторів до фортепіанних жанрів на першу половину ХХ століття. У другій половині увага переключається на симфонічні, концертні, ораторіально-кантатні та інші жанри із залученням оркестрів різних типів, хорів тощо.
Список литературы
1. Салдан С. “Жанрово-теоретична модель як теоретичне поняття” // Теоретичні та практичні питання культурології: українське музикознавство на зламі століть. // Зб. наук. статей - Вип. ХІ. - Мелітополь: Видавництво “Сана”, 2002. - С. 130-139.
2. Салдан С. “Фортепіанна творчість Василя Барвінського - національне відродження” // Наукові записки державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Серія: мистецтвознавство. - №1 (10). Видавничий відділ ТДПУ, 2003. - C. 18-22. фортепіанний творчість композитор
3. Салдан С. “Фортепіанна мініатюра у творчості львівських композиторів” // Українське мистецтвознавство. №33. Київ: - Вид. “Музична Україна”, 2004. - C. 287-296.
4. Салдан С. “Композиційні та драматургічні особливості “Сюїти на українські теми” В. Барвінського”. // Наукові записки державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Серія: мистецтвознавство. - №3 (15). Видавничий відділ ТДПУ, 2005. - C. 22-27.
5. Салдан С. “Неофольклористичні та неокласицистичні тенденції у фортепіанній творчості М. Колесси” // Проблеми педагогічних технологій. / Збірник наукових праць - Вип. 3. - Луцьк: Волинський Академічний Дім, 2000. - С. 26-32.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
