Жанр транскрипції в системі індивідуального композиторського стилю - Автореферат

Серед проблем, які входять до кола розгляду в сучасній музикознавчій науці, важливе місце належить подальшому вивченню жанрової системи, її функціонування в художній практиці. Ситуація, яка при цьому складається, стає наслідком подвійного авторства, міжстильового спілкування, що, по-перше, активізує в транскрипції роль творчого діалогу митців, взаємодії їхніх індивідуальних композиторських "Я", по-друге - розкриває самі механізми і техніку цієї взаємодії. Вивчення транскрипційного жанру надає можливість дослідити вияви даних процесів, а, отже, перебуває в руслі найактуальніших проблем сучасного музикознавства, свідченням чого є значний інтерес до транскрипції з боку композиторів і виконавців, що не є випадковим - адже на її прикладі розкриваються якісні аспекти художньої інтерпретації музичного твору. Розгалуженість проблеми транскрипції, що випливає з різноманітності її видів, породжує різні точки зору з приводу цього жанру. Мета дослідження полягає у виявленні змісту та значення транскрипції як різновиду композиторської інтерпретації, у визначенні її місця та специфіки в індивідуально-стильових системах, що передбачає такі завдання: · розробку теоретичних засад дослідження транскрипційного жанру та його функціональної дефініції;У ході аналізу літератури зроблено висновок, що основні теоретичні положення в ній про транскрипцію зосереджено навколо проблем інтерпретації першоджерела, взаємодії в його версії виконавської та композиторської творчості, зіставлення оригінальної та версійної систем, похідного характеру останньої, класифікації жанрових типів, розвитку в них методів тематичної роботи, фактурного, тембрового факторів перетворення оригіналу. Разом з тим, деякі з цих питань досліджено недостатньо, інші, що є важливими для цієї теми і досі ще не розглядались, порушуються нами вперше, а саме: інтерпретаційний аспект транскрипцій як окрема сфера композиторської діяльності, що поєднує елементи різних видів творчості - художньо-інтерпретаційної, аналітичної, композиторської, повна дефініція та понятійні межі цього жанру, значення транскрипцій як художньо повноцінного різновиду композиторської творчості, а не лише як полістилістичного явища. Окрему увагу у розділі приділяється терміну "фактурна інтонація", який дозволяє точніше зрозуміти у транскрипціях процедуру "фактурного переінтонування" - це поняття хоча й використовується науковцями (зокрема, О. В транскрипції фактурна інтонація опосередковує (інтерпретує) систему оригіналу як додатковий неспецифічний засіб, що значно впливає на специфічні засоби музики - мелодику, гармонію, ритм завдяки дії в них єдиної сфери інтонаційного. Ці найтонші та суттєві для музичного змісту процеси регулюються в транскрипціях фактурною інтонацією, під якою в даній роботі слід розуміти сукупну якість музично-художнього світу твору, його найважливіший жанрово-стильовий компонент, що характеризується певним просторово-часовим співвідношенням звукоелементів у процесі музичного становлення та розвитку.

Основний зміст дослідження