Жанр щоденника в українській літературі другої половини ХХ – початку ХХІ століть - Автореферат

Однією з “відкритих” перспектив для автора засвідчити про себе та свій досвід в історичному та літературному бутті став специфічний жанр мемуаристики - щоденник. Однак у його вивченні залишається багато дискусійних питань, які не можуть бути науково вирішеними без дослідження історії жанру, специфіки його функціонування в літературному процесі як у діахронічному розвитку, так і на синхронних зрізах. Отже, на сьогодні відсутні спеціальні дослідження жанру щоденника узагальнено-аналітичного характеру, не досліджено історичний аспект, модифікаційні зміни жанру, процеси його взаємодії із белетристикою і публіцистикою, що й визначає актуальність обраної теми дисертації. Вихідним у дисертації вважаємо визначення жанру щоденника, запропоноване авторами “Літературознавчого словника-довідника” (“це літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньо пережитої події, яка щойно сталася; щоденник пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання“), але з одним застереженням: щоденник ІІ половини ХХ - початку ХХІ ст. втрачає такі ознаки, як “таємничість”, “приватність”, “інтимність”, тому що для більшості авторів націленість на публікацію є однією з нових перспектив жанру - перспективи діалогу із потенційним читачем, якого все більше потребує щоденникар. Головною типологічною ознакою жанру щоденника у нашому дослідженні вважаємо співвідношення фактографічного (документального) та белетристичного елементів, розрізнення позиції автора, авторської ролі та авторської маски, тому в процесі дослідження схиляємося до класифікації, запропонованої авторами “Лексикону загального і порівняльного літературознавства” (щоденники фактографічні, літературні та вигадані).Перший розділ “Жанрово-типологічна своєрідність фактографічного щоденника ІІ половини ХХ - початку ХХІ століть” присвячено розгляду взаємодії щоденника із публіцистикою, дослідженню його проблемно-тематичного спектру, системи документальних образів, авторської позиції, жанрової гетерогенності тексту та особливостей поетики. Жанр щоденника має також великий морально-етичний і мистецько-естетичний потенціал, який реалізується у тексті через актуалізацію проблем національної зради (у двох її проявах - “валенродизму” і “колаборантства”), “донкіхотизму” і “санчопантизму”, через осмислення спільної для всіх щоденників “теми смерті”, мистецько-естетичної тематики (увага письменників-щоденникарів зосереджується на психології художньої творчості, проблемах театру, художнього перекладу, проблемі взаємодії автора / персонажа, автора / читача). “Система документальних образів” зясовано, що центральним образом фактографічного типу щоденника досліджуваного періоду є документальний образ доби, значимість якого у тексті настільки велика, що нерідко автору відводиться другорядна роль, він перетворюється в автора-літописця, автора-хронікера, а матеріал превалює над його рефлексіями чи коментарями. Гончара образ доби пройшов певну еволюцію: якщо в щоденнику 1943 - 1967 рр. він невиразний, суперечливий, авторські оцінки стримані й помірковані, то в записах наступних років цей образ конкретизується, письменник займає більш активну позицію в національних питаннях. У другому розділі дисертації “Еволюція жанру щоденника на межі століть” розглянуто основні риси белетризованого типу щоденника, здійснено дослідження його образно-символічної системи, філософської основи тексту, проаналізовано специфіку художньо-стильових ознак, диференційовано авторську позицію та авторську роль.Харченко А. Історіософський дискурс жанру щоденника ІІ половини ХХ століття: актуалізація проблем національного буття та ментальності // Література. Проблеми поетики: зб. наук. праць. Проблеми поетики: зб. наук. праць. Екзистенційна семантика тексту щоденникової прози Костянтина Москальця “Келія чайної троянди” // Семантика мови і тексту: матеріали ІХ Міжнарод. наук.-практ. конф.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Харченко А. Проблема україноцентризму крізь призму антиномії “націоналізм - космополітизм” (на матеріалі щоденників Юрія Луцького) // Вісник Прикарпатського національного університету. Філологія. - Випуск ІХ - Х (2004 - 2005). - Івано-Франківськ: Плай, 2005. - С. 443 - 450.

2. Харченко А. Щоденник Вячеслава Медведя в силовому полі українського модернізму // Слово і час. - 2006. - № 7. - С. 44 - 49.

3. Харченко А. Екзистенційна основа асоціативного мислення Вячеслава Медведя в жанрі щоденника // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. - Вип. 12. - К.: Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, 2006. - С. 238 - 243.

4. Харченко А. Актуалізація архетипу “самість” у художньому творі (на матеріалі сучасної української прози) // Вісник Прикарпатського національного університету. Філологія. - Вип. ХІІІ - XIV. - Івано-Франківськ: Плай, 2007. - С. 109 - 114.

5. Харченко А. “Хто пізнає мене по блиску листя?” (або Стигла позолота неочікуваних конфігурацій Миколи Воробйова) // Слово і час. - 2007. - № 11. - С. 27 - 30.

6. Харченко А. Щоденники Петра Сороки в контексті української філософії кордоцентризму // Наукові записки. Серія: Літературознавство. - Вип. 18.- Тернопіль: ТНПУ, 2005. - С.120 - 128.