Етапи жанрово-стильової еволюції контрабасового концерту, аналіз багатогранності його індивідуально-авторських модифікацій з акцентом на доробку українських композиторів. Іманентні жанрово-стильові ознаки. Прояви типологізації в спектрі авторських версій.
Виходячи з того, що в літературі для контрабаса найбільш репрезентативним жанром є концерт, пропонована дисертаційна праця присвячена саме цій художньо-естетичній царині. У процесі дослідження шляхів становлення та етапів еволюції контрабасового концерту виникає необхідність висвітлення деяких проблем історії та теорії сольного інструментального концерту як жанрової парадигми. Таким чином, специфікація іманентних рис жанру контрабасового концерту, відтворення його еволюційних етапів на тлі становлення жанру сольного інструментального концерту в європейській музичній культурі є вельми значущою науковою ділянкою, що має велике практичне значення для розвитку сучасного вітчизняного контрабасового виконавства й педагогіки. увиразнити іманентні жанрово-стильові ознаки контрабасового концерту в процесі його еволюції; Докладно проаналізовано 23 твори, укладено хронологічний покажчик контрабасових концертів (Додаток А), узагальнено основні аспекти історії та теорії жанру в європейському музично-історичному процесі.Підрозділ 1.3 Концерт для контрабаса з оркестром у стильовому просторі класицизму розглядає ранні контрабасові концерти (В. Гофмайстер), де концертність проявляється не лише через естетику змагання та діалогу соліста й оркестру, як це було у бароковій моделі жанру, але й через тематично самостійну партію соліста, гранично насичену прийомами віртуозної репрезентації можливостей інструмента. У висновках до першого розділу узагальнюється викладений матеріал і стверджується, що жанрово-стильові процеси в контрабасовому концерті в період його становлення еволюціонують від типізованої до індивідуалізованої семантики, від діалогічності до віртуозної саморепрезентації, від пасажності й фігуративності до інтонаційного оновлення тематизму як найбільш адекватного втілення принципу концертування. Концерт для контрабаса з оркестром у стильовому просторі доби романтизму концентрує увагу на романтичній добі з притаманним їй культом індивідуально-особистісного начала та його сценічно-віртуозної експансії, що справило величезний вплив на розвиток сольного музичного інструменталізму. Концерт для контрабаса з оркестром ХХ століття: трансформація жанрово-семантичного інваріанту узагальнює деякі закономірності розвитку музично-історичного процесу ХХ ст., де на перший план виходить індивідуалізація трактувань жанру, загострюється проблема збереження структурно-семантичного інваріанту сольного інструментального концерту.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
