Жан Поль Сартр - французький філософ, представник атеїстичного екзистенціалізму. Критика трансцендентального ідеалізму та вчення про нічим не детерміновану, спонтанну творчість екзистенції: “Трансцендентрість Его”, “Уява”, “Ескіз теорії емоцій”, “Уявне”.
Аннотация к работе
Вона, будучи “людським” поняттям, є в усіх людей. Він вчить, що, навіть якщо Бога нема, то є принаймні одне буття, у якого існування передує сутності, буття, яке існує перш ніж його можна визначити якимось поняттям; цим буттям є людина, або, з Гайдеґґером, людська реальність. Людиною - причому такою людиною, якою зробить себе сама - вона стає лише згодом. Але що тут мається на увазі - це те, що людина насамперед існує, людина - це істота, що спрямована майбутнє, усвідомлює, що вона проектує себе у майбутнє. Отже, Сартр розглянув увесь ряд обвинувачень: не можна розглядати екзистенціалізм як філософію квієтизму, бо він визначає людину по її ділах, та як песимістичне вчення, бо оптимістичніше, аніж покладання долі людини на її саму, нічого бути не може.