Жан Поль Сартр - французький філософ, представник атеїстичного екзистенціалізму. Критика трансцендентального ідеалізму та вчення про нічим не детерміновану, спонтанну творчість екзистенції: “Трансцендентрість Его”, “Уява”, “Ескіз теорії емоцій”, “Уявне”.
Вона, будучи “людським” поняттям, є в усіх людей. Він вчить, що, навіть якщо Бога нема, то є принаймні одне буття, у якого існування передує сутності, буття, яке існує перш ніж його можна визначити якимось поняттям; цим буттям є людина, або, з Гайдеґґером, людська реальність. Людиною - причому такою людиною, якою зробить себе сама - вона стає лише згодом. Але що тут мається на увазі - це те, що людина насамперед існує, людина - це істота, що спрямована майбутнє, усвідомлює, що вона проектує себе у майбутнє. Отже, Сартр розглянув увесь ряд обвинувачень: не можна розглядати екзистенціалізм як філософію квієтизму, бо він визначає людину по її ділах, та як песимістичне вчення, бо оптимістичніше, аніж покладання долі людини на її саму, нічого бути не може.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
