Обґрунтування доцільності наукового дослідження жіночих постатей в контексті історичного минулого українського народу. Суспільні можливості у XVI-XVIII ст. Культурно-просвітницька та релігійна активність українських жінок в досліджуваний період.
При низкой оригинальности работы "Жіночий фактор в системі суспільних відносин в Україні у XVI-XVIII сторіччі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Для України це був період відчайдушної боротьби народу за своє соціальне та національне визволення, виникнення українського козацтва, Запорозької Січі та Гетьманської козацької держави. Характерними ознаками тогочасного українського життя були панування в країні духу свободи і волі, а також майже рівні права чоловіка і жінки. Саме тому жінки, нарівні з чоловіками, були у вирі всіх суспільних процесів, чутливо відгукувалися на віяння часу і конкретні події, активно впливали на політику, суспільне виробництво, розвиток освіти, громадське та духовно-культурне життя України. Наукове дослідження жіночого фактору в системі суспільних відносин в Україні протягом XVI-XVIII століть здійснено у: - відповідності з матеріалами, документами та вимогами чотирьох Всесвітніх конгресів-конференцій зі становища жінок, проведених під егідою ООН протягом 1975 р. - 1995р.; узагальнити напрями, форми та методи культурно-просвітницької діяльності жінок, показати їх активність у духовно-церковному житті та роль у національно-культурному відродженні України;В першому розділі - “Історіографічний огляд проблеми” - аналізується стан наукової розробки проблеми в українській та зарубіжній історіографії. Ґрунтуючись на гуманістичних традиціях ставлення до жінки за часів Київської Русі та під впливом ідей Гуманізму і Реформації епохи Європейського Відродження, вчені-полемісти, проповідники, діячі братського руху вперше в Україні проголосили в загальнолюдському контексті ідею про рівноправність і рівноцінність жінки в суспільстві і сімї. Більш плідними щодо історії української жінки були дослідження XIX століття, коли потреби суспільного розвитку визвали до життя підвищений інтерес до минувшини українського народу, його самобутності та відмінностей від народів сусідніх країн, зокрема, Росії та Польщі. Вчений одним із перших проаналізував сутність сімейно-шлюбних відносин в Україні та місце в них жінки, розкрив соціально-становий характер суспільної активності жінок, змалював галерею постатей видатних українок. В період 20-30-х років XX століття, коли на українських землях відбувався процес українізації, значно посилилася зацікавленість суспільствознавців до правового статусу української жінки доби пізнього середньовіччя, її ролі і місця в культурному і релігійному житті.У висновках узагальнюються основні результати дослідження, підводяться його підсумки, формулюються конкретні рекомендації щодо їх наукового та практичного використання. Українська жінка XVI-XVIII століть являла собою соціально-творчу особистість, виступала активним субєктом суспільного розвитку.
Вывод
У висновках узагальнюються основні результати дослідження, підводяться його підсумки, формулюються конкретні рекомендації щодо їх наукового та практичного використання.
Українська жінка XVI-XVIII століть являла собою соціально-творчу особистість, виступала активним субєктом суспільного розвитку. Соціальний статус жінок, їх активність та життєва позиція визначалися феодально-становою стратифікацією тогочасного українського суспільства.
Феодальне законодавство, звичаєве право та вся адміністративна система формально захищали гідність, честь і свободи жінок всіх верст суспільства, надавали їм майже рівних прав із чоловіками. Обмеження торкалися лише прав обіймати високі державні та урядові посади, наслідування по батьківській лінії (перевага надавалася синам, що було повязано із несенням військової служби).
Разом із своїми чоловіками, батьками та братами українські жінки мали вагомий вплив на громадсько-політичне життя та соціальні рухи, суспільне виробництво та розподіл матеріальних благ, культурно-просвітницьку справу та релігійні процеси, розвиток національної самосвідомості українського народу. історичний український суспільний
Накопичений досвід суспільної активності жінок середньовічного минулого може бути використаний в сучасних умовах у діяльності політичних партій, громадських організацій, органів влади та управління України, а також в учбових процесах закладів освіти.
Список литературы
1. Лабур О.В. Видатні жінки Київської Русі / Жіночий рух в Україні: історія і сучасність / Міжнародна науково-методична конференція. Тези доповідей. - Одеса, 1994. - с. 69-70.
2. Лабур О.В. Виробляли й продавали шляхтянки, міщанки, селянки // Віче. - К., 1999. - №3. - с. 146-150.
3. Лабур О.В. Вплив жінок на суспільно-політичне життя України XVI-XVIII ст. // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. - Одеса, 1998. - Вип. 3-4. - с. 61-66.
4. Лабур О.В. Жінка в правовому контексті суспільних відносин в Україні (XVI-XVIII ст.) // Сторінки історії. - К., 1997. - №9. - с. 63-68.
5. Лабур О.В. Жінки у релігійному житті України протягом XVI-XVIII ст. // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. Одеса, 1997. - Вип. 1, 2. - с. 243-246.
6. Лабур О.В. Культурно-просвітницька діяльність жінок України у XVI-XVIII ст. / Жінки України: сучасний статус і перспективи. / Міжнародна науково-практична конференція. Матеріали. - Одеса, 1995. - с. 127-128.
7. Лабур О.В. Роль шляхетних жінок у релігійному житті України (кінець XVI-XVII ст.) // Сторінки історії. - К., 1996. - №8. - с. 90-91.
8. Лабур В.О., Лабур О.В. Історіософія Н. Полонської-Василенко / Жіночий рух в Україні: історія і сучасність. Міжнародна науково-методична конференція. Матеріали. - Одеса, 1994. - с. 55-59.
9. Плисовська Е.А., Лабур О.В. Предпринимательство в Украине: проблемы гендерного подхода / Жінки України: сучасний статус і перспективи. / Міжнародна науково-практична конференція. Тези доповідей. - Одеса, 1995. - с. 248-250.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
