Жіночі образи в романі Стендаля "Червоне і чорне" - Курсовая работа

.4 Вплив жінок на життя Жульєна СореляФранцузький письменник Стендаль (Анрі Марі Бейль) увійшов в історію всесвітньої літератури як один із засновників реалістичного роману. Бурхливі історичні і соціально-політичні події у Франції довели, що життя і доля людини залежать не тільки від її вдачі, але й, у першу чергу, від умов, в яких людина згідно взаємозвязку між характером людини і історичними умовами, які його сформували, існує. У своєму романі "Червоне і чорне" письменник створив панорамну картину суспільного життя Франції часів Реставрації, зобразив представників різних верств населення, суспільних класів, розкрив основні політичні і моральні конфлікти. Творчі принципи письменника, якими він керувався в роботі над романом "Червоне і чорне", дали можливість вивести яскраві й правдиві характери, розкрити їхню психологію. В романі "Червоне і чорне" органічно поєднані риси психологічного роману (глибина розкриття внутрішнього життя персонажів) і роману філософського, в якому автор порушує найактуальніші й найскладніші проблеми історії, політики й естетики.Стендаля (1783-1842) відкрила новий період не лише у французькій літературі, а й в усій західноєвропейській літературі - період класичного реалізму. "Я беру билет лотереи, главный выигрыш которой состоит в том, чтобы меня читали в 1935 году" [6], - говорив Стендаль, і ця думка - ключ до розуміння не тільки стимулу, а й основної спрямованості його мистецтва.1797 року Стендаль вступив у Ґреноблі до Центральної школи, метою якої було введення в республіці державного і світського навчання замість релігійного, і озброєння молодого покоління знаннями та ідеологією новоствореної буржуазної держави. Стендаль прибув до Парижа через декілька днів після перевороту 18 брюмера, коли молодий генерал Бонапарт захопив владу та оголосив себе першим консулом. Стендаль був прихильником ідеалізації Наполеона, що відбилося і в його творчості. Стендаль брав участь у поході Наполеона до Росії в 1812 році, був у Москві, Смоленську, Могильові, зазнав жахи зимового відступу французької армії з Росії. Стендаль полюбив Італію; ця країна відіграла чималу роль у формуванні поглядів письменника.У романі "Червоне і чорне" Стендаль використав кримінальну справу, про яку прочитав у газеті. Історія головного персонажа "Червоного і чорного", на перший погляд, майже повністю повторює згадану справу, тільки імена змінюються: Берте перетворюється на Жульєна Сореля, подружжя Мішу - на пана і пані де Реналь, а аристократка та його дочка - на маркіза де Ла - Моль і Матильду. Вибір Стендалем "справи Берте" як відправної точки для свого твору відображає настанову письменника намагатися розвязувати життєві проблеми на рівні філософії, політики, естетики. Тому перші відгуки на "Червоне і чорне висловлювали здивування з приводу незбагненної таємниці назви: "У назві цієї книги укладений порок або, якщо завгодно, своєрідна гідність: воно залишає читача в повному невіданні щодо того, що його чекає" [9, c. В уривку Дві години з життя Еразма, надрукованому в 1830 р. в літературному альманасі Ехо, символіка карт органічно злилася з символікою рулетки, включаючись у філософське узагальнене поняття гри з долею: "Тепер, друзі мої! природа велить готуватися до тієї великої грі з долею, де потомствена чета Адама і Єви ставить одну темну і де старе Час, під покровом таємничості з колоди іншої половини життя метає червоне і чорне, аж поки Парку не совлечет покриву і не розкриє гри на дошці мертвій тиші" [18, c.Стендаль був визначним письменником свого часу, а роман "Червоне і Чорне" став класикою. Стендаль вносить бойовий дух століття і революції, віру в розум, у гармонійну особистість, культ сильних пристрастей. Героїчне стає непотрібним у практиці буржуазних відносин, там, де панує безнадійна тупість, гонитва за наживою, карєризм. У романі "Червоне і чорне" Стендаль використав кримінальну справу, про яку прочитав у газеті. У європейській традиції символічного тлумачення кольорів, що йде від Середньовіччя до Просвітництва, а потім - романтизму, червоне означає пристрасть, любов, жагу, чорне - символ зла, смерті, жалоби.У центрі роману простий сільський хлопець Жульєн Сорель, який прагне незалежності, бажає змінити свою долю.Читаючи роман Стендаля "Червоне і чорне", можна простежити, що суперечливі почуття розривають не тільки душу Жульєна Сореля, а й серця жіночих персонажів - пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль. На початку роману пані де Реналь на вигляд можна було дати років тридцять, але вона була ще дуже миловидна. Вона любила самоту, любила походжати по своєму чудовому саду, ухилялася від того, що у Верєрі називалося розвагами, тому в суспільстві пані де Реналь стали називати гордячкою і говорити, що вона надто пишається своїм походженням. У неї цього й у думках не було, але вона була дуже задоволена, коли жителі містечка стали бувати в них рідше. Пані де Реналь перебуває весь час у ду

Зміст

Вступ

Розділ 1. Відомості про роман та його автора

1.1 Біографія Стендаля

1.2 Історія написання роману

1.3 Таємниця назви "Червоне і чорне"

Висновки до розділу

Розділ 2. Характеристика образів

2.1 Образ Луїзи де Реналь

2.2 Образ Матильди де ла Моль

Стендаль був визначним письменником свого часу, а роман "Червоне і Чорне" став класикою. Найкращі книжки - це ті, кожну сторінку яких читаєш з величезним захопленням. Саме такою книгою є роман Фредеріко Стендаля "Червоне та чорне".

Стендаль вносить бойовий дух століття і революції, віру в розум, у гармонійну особистість, культ сильних пристрастей. Але відстоюючи ідеали революції, він змушений вдавати, що ці священні для нього ідеали далекі від сучасності, у якій тріумфує проза буржуазного життя. Героїчне стає непотрібним у практиці буржуазних відносин, там, де панує безнадійна тупість, гонитва за наживою, карєризм. У цих умовах людині сильних пристрастей, яка жадає героїчного, немає місця, і вона неминуче вступає в протиріччя з буржуазною дійсністю. У цьому й полягає трагедія головних героїв Стендаля.

У романі "Червоне і чорне" Стендаль використав кримінальну справу, про яку прочитав у газеті. Поштовхом до роботи над твором стала історія Антуана Берте, сина сільського коваля.

У європейській традиції символічного тлумачення кольорів, що йде від Середньовіччя до Просвітництва, а потім - романтизму, червоне означає пристрасть, любов, жагу, чорне - символ зла, смерті, жалоби. Загальноприйняте народне тлумачення збігається з цим. З іншого боку, червоне - колір крові, символ агресії, гільйотини, на якій загинув Жульєн Сорель. Чорний для героя роману Стендаля - це колір його повсякденного одягу - спочатку семінариста, потім секретаря Маркіза де ла Моля. Символіку кольорів обіграно у фабулі роману. стендаль червоне чорне жінка