Проблеми вивчення жіночого досвіду повсякденного життя періоду окупації України під час Другої світової війни. Відмінності, що спричинили різницю сценаріїв виживання, життя та загибелі жінок. Визначення та аналіз стратегій та ресурсів виживання.
При низкой оригинальности работы "Жінки України в повсякденні окупації: відмінності сценаріїв, інтенції і режисури виживання", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Визначено й проаналізовано стратегії та ресурси виживання, котрі за умов окупації набули жіночого ґендерного модусу чи можуть бути позначеними як специфічно жіночі. жінка окупація війна виживання Оскільки відповідальність за значну частину буденних практик - харчування, одяг, піклування про дітей, хворих - у радянські часи було маркованим як жіночий простір, то й рамки окупації сприймалися жінками не через прихід/відхід ворога, а через дестабілізацію/нормалізацію повсякденного існування. А для завершення сюжету щодо образу памяті жінок про окупацію додамо ще один важливий сеґмент, внутрішній дозвіл на промовляння якого перед памяттю мільйонів загиблих отримати було вкрай непросто. Усні свідчення, візуальні документи, матеріали слідчих справ, спогади дають можливість констатувати ще одну невідповідність: не всі жінки, котрі пережили або не пережили окупацію, були самотніми, такими, що чекали батька/чоловіка/сина з фронту. Але могла бути (та часто була) загрозливою, небезпечною, такою, що створювала певні інверсії усталеного ґендерного порядку та змушувала жінку брати на себе відповідальність за дітей, старих і власного чоловіка - наприклад військовополоненого, червоноармійця, комуніста, єврея, пораненого, партизана, вояка УПА тощо («І дєдушка, і всі оті мужики, кого оставили, втекли від німців, шоб вони їх не забрали, там у нас були в полі терники.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
