Характер та міри взаємного впливу особистих властивостей жінки на її суспільно-правову поведінку. Особливості вчинення жінками злочинів. Соціально-демографічні, психофізичні чинники при визначенні форм відповідальності, видів та термінів покарання.
З одного боку, численна, найрізноманітніша література про жінок визначає їхню провідну роль у суспільному житті, у всьому житті людей, повязує щастя родини, нормальний психічний та фізичний розвиток дітей з впливом жінки-матері. Оскільки жінка має власні дійсно самостійні функції, самостійний сенс існування, однакові з чоловіком права на відмінність. Але, якщо у кримінології, кримінально-виконавчому праві проблема взаємозумовленості соціально-психологічних властивостей жінки із особливостями вчинення нею злочину, специфікою сприйняття кримінального покарання розглядаються як самостійний обєкт дослідження, то в кримінально-правовому аспекті комплексного вивчення проблеми реалізації кримінальної відповідальності щодо жінок, які вчинили злочин, не проводилося. Фореля та ін.) щодо психофізіологічних особливостей жінки, незалежно від спрямованості їх трактування, підтверджують наявність суттєвих відмінностей між чоловіком і жінкою в анатомофізіологічній будові, організації нервової системи, почуттєвої і вольової сфери, значенні інтуїції і сфери підсвідомого у сприйнятті жінкою оточуючого світу, у впливі на вибір поведінки, способі і мотивації дій. обґрунтування шляхів підвищення ефективності загальної чинної системи засобів кримінального примусу, окремих конкретних форм кримінальної відповідальності, видів покарання, порядку виконання покарання позбавленням волі щодо жінок, які вчинили злочин;Це доводить, що жінка за анатомофізіологічними особливостями первісно біологічно слабка істота, обмежена у своїх фізичних можливостях, що зумовлює її певні звички, прагнення, інтереси, позначається на варіантах вибору поведінки, способах, мотивах дій, робить уразливішою у конфліктних (кризових) ситуаціях, під час нападу, застосування психічного насилля, зменшує небезпеку таких діянь, тяжкість яких повязана із наявністю фізичних можливостей (опір, протидія правомірним діям), пояснює той факт, що жінки надають перевагу діям, які не вимагають сили мязів та особливої спритності, відчувають постійну необхідність у захисті іншої більш сильної особи (можливо і антисоціальної спрямованості). Дотримуючись певних концепцій європейської філософії, згідно з якими жінка взагалі не мала можливостей самостійно розвиватися і мала більше фізіологічних вад, ніж гідностей; відтворюючи певне ставлення до неї, що формувалися протягом століть, як більш низької, порочної істоти, яка заслуговує суворого осуду не лише за будь-яке правопорушення, але й взагалі не дотримання встановлених правил поведінки (передусім в сімейно-побутовій сфері), - антропологічна концепція жіночої злочинності суттєво позначилася на формуванні кримінальної політики, системи покарань щодо жінок, які вчиняли злочини. Останнє підтверджується і сучасним станом та структурою злочинності: питома вага жінок, які вчиняють злочини в Україні не перебільшує 17 %; коефіцієнт кримінальної активності жінок, розрахований на 10 тис. населення, залишається значно нижчим аналогічного показника для чоловіків - 25,95 проти 144,26; стабільною залишається питома вага жінок серед усіх засуджених - в межах 14 %. - на 6 %; 90 % жінок вчинили вбивство на сімейно-побутовому ґрунті у стані алкогольного спяніння; кожна пята жінка, яка відбуває позбавлення волі за вбивство, і кожна третя, яка вчинила крадіжку - хворі на алкоголізм; 70 % жінок, засуджених за незаконні дії з наркотиками без мети збуту - хворі на наркоманію і потребують примусового лікування. Зокрема, це стосується крадіжок, поєднаних із проникненням у житло (інше приміщення, сховище): майже кожна друга жінка є співвиконавцем злочину разом із чоловіком (чоловіками), і лише кожна четверта зорганізувалася для виконання небезпечного діяння з іншими жінками (жінкою).У висновках підсумовується проведене дослідження, викладено основні його результати, сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність стосовно жінки як субєкта кримінальної відповідальності. Той факт, що досить тривалий час за злочини, субєктом яких могла бути жінка передбачалася лише страта, не міг не позначитися на обсязі кримінальної репресії щодо жінок у подальшому. На загальному історичному тлі суворого осуду правопорушень, які вчинялися жінками, відсутності жіночого питання в системі виконання покарань, позитивними є врахування законодавцем статевих відмінностей у визначенні кола осіб, порядку застосування найсуворіших покарань (як на той час), які не відповідали фізичним можливостям жінки (калічницькі та тілесні покарання, позбавлення волі, поєднане із роботами у копальнях, фортеці). Досягнення соціальної справедливості, фактичної рівності при розвязанні питання про обсяг кримінально-правового примусу, форми кримінальної відповідальності, види, розміри покарання, підстави дострокового звільнення має відповідати етичним, моральним цінностям суспільства, природному праву, а отже передбачати надання природним статевим відмінностям системоутворюючих властивостей, введення спеціального правового статусу жінок як субєкта кримінальної від
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
