Земляні блішки (Coleoptera, Chrtsomelidae, Alticinae) південного сходу України - Автореферат

Вперше проведено комплексний огляд Alticinae південного сходу України за недостатньо вивченими (видовий склад) та майже не дослідженими до сьогодні питаннями (подібність фаун, зоогеографічна характеристика, біотопічний розподіл, фенологія, трофічна спеціалізація). Уперше встановлено сучасний склад підродини Alticinae південного сходу України - 166 видів з 19 родів. В результаті інвентаризації встановлено видовий склад блішок у заповідниках південного сходу України: в Українському природному степовому заповіднику НАН України (далі УПСЗ), у Луганському природному заповіднику НАН України (ЛПЗ) та регіональних ландшафтних парках “Донецький Кряж”, “Меотіда”, “Краматорський”. Таким чином, незважаючи на доволі велику кількість праць, присвячених дослідженню Alticinae південного сходу України, у подальшому вивченні потребують особливої уваги такі питання, як: інвентаризація видового складу блішок з урахуванням великої кількості сучасних ревізій родів Alticinae палеарктичної фауни; ревізія населення блішок заповідних та реліктових територій південного сходу, як еталонних ділянок збереження видового розмаїття фауни Alticinae регіону; ретельне дослідження трофічних звязків блішок. Видовий склад підродини Alticinae на південному сході України налічує 166 видів із 19 родів, що складає понад 60% фауни Alticinae України, та понад 50% фауни родини Chrysomelidae південного сходу України (Мальцева, Сергеев, 2005; Сергеев, 2003, 2005).Серед них вперше для фауни України виявлено 5 видів, для степової зони України - 7 видів, для Лівобережної України - 10 видів. Встановлено видовий склад населення блішок заповідних територій південного сходу України: Українського степового природничого заповідника НАН України - 120 видів (74% регіональної фауни підродини), із них “Крейдяна флора” - 44 види, “Камяні Могили” - 72 та “Хомутовський степ” - 86 видів блішок; Луганського природничого заповідника НАН України - 126 видів (77% регіональної фауни підродини), із них: “Провальський степ” - 87 видів, “Стрільцівський степ” - 100, “Придонцівська заплава” - 105 видів блішок. Ядро фауни складається з представників західно-центрально-палеарктичної (60 видів, 36% регіональної фауни) та західнопалеарктичної (58 видів, 35%) груп. Залежно від строку активності імаго та особливостей життєвого циклу, блішки досліджуваного фауни поділені на пять фенологічних груп: весняна (III-VI) - 10 видів (6% видів регіональної фауни), літня (VI-VIII) - 21 вид (13%), весняно-літня (IV-VIII) - 48 видів (30%), літньо-осіння (VI-X) - 14 видів блішок (9%), і найчисельніша весняно-осіння група налічує 53 види блішок (33% відповідно). Населення блішок південного сходу України складається, здебільшого, з мезофільних видів (159 видів): мезогігрофіли - 76 видів (46% регіональної фауни), мезоксерофіли - 54 видами (32%), еврібіонтні мезофіли - 29 видами (17%).

1. Видовий склад підродини Alticinae південного сходу України нараховує 166 видів з 19 родів, що складає близько 60% Alticinae фауни України. Вперше для фауни досліджуваного регіону виявлено 5 родів і 49 видів. Серед них вперше для фауни України виявлено 5 видів, для степової зони України - 7 видів, для Лівобережної України - 10 видів. Таксономічна структура населення блішок південного сходу України є характерною для фауни блішок Палеарктики. За кількістю видів переважають 5 найчисельніших родів: Longitarsus Berth. (54 види, 33% від загальної кількості видів блішок південного сходу України), Phyllotreta Chevr. (21 вид, 14%), Aphthona Chevr. (20 видів, 12%), Chaetocnema Steph. (14 видів, 9%) та Psylliodes Latr. (12 видів, 7%).

2. Порівнюючи населення блішок південного сходу України з фаунами суміжних регіонів Степової зони, встановлено зростання кількості видів у напрямку з півдня на північ, від ксерофітних (полиново-типчакова та типчаково-ковилова) підзон Степу у бік більш мезофітних (різнотравно-типчаково-ковилова). Встановлено, що фауна південного сходу України найбільш подібна до фауни південного заходу України (J=100) та степової частини північного Кавказу (J=79), що повязано з розташуванням цих регіонів у межах підзони різнотравно-типчаково-ковилового степу. Фауна південного сходу менш подібна до фауни блішок південного Заднепровя (J=70) і ще меншу схожість має з фауною степового Криму (J=55), що знаходиться у межах полиново-типчакової підзоні Степу.

3. Аналіз розподілу населення блішок узгоджується з розподілом рослинності по ботаніко-географічних округах досліджуваного регіону. Найбагатшим у видовому відношенні є угруповання блішок у долині Сіверського Дінця - 126 видів, 76% видів регіональної фауни. Інші угруповання менш чисельні: Донецько-Донського округа (88 видів, 54%), Донецького лісостепового округа (98 видів, 60%), Донецько-Дніпровського (87 видів, 53%), Приазовського гранітного округа (84 види, 51%) та угруповання пісково-черепашкової тераси Азовського моря (35 видів, 21%). Найоригінальнішим видовим складом відрізняється населення блішок долини Сіверського Дінця та пісково-черепашкової тераси Азовського моря.

4. Встановлено видовий склад населення блішок заповідних територій південного сходу України: Українського степового природничого заповідника НАН України - 120 видів (74% регіональної фауни підродини), із них “Крейдяна флора” - 44 види, “Камяні Могили” - 72 та “Хомутовський степ” - 86 видів блішок; Луганського природничого заповідника НАН України - 126 видів (77% регіональної фауни підродини), із них: “Провальський степ” - 87 видів, “Стрільцівський степ” - 100, “Придонцівська заплава” - 105 видів блішок.

5. Зоогеографічний аналіз фауни земляних блішок показує різні шляхи формування регіональної фауни та її відносну молодість (відсутні ендемічні та вузько ареальні види). Виділено 11 типів ареалів, які належать до 4 зоогеографічних груп. Ядро фауни складається з представників західно-центрально-палеарктичної (60 видів, 36% регіональної фауни) та західнопалеарктичної (58 видів, 35%) груп. Види з транспалеарктичним, трансєвроазиатським та голарктичним ареалами складають близько 30% регіональної фауни.

6. Загальна тривалість періоду активності блішок в умовах південного сходу України близько 7 місяців (IV - X). Для періоду активності характерні два піки видового розмаїття. Перший з кінця травня до середини червня, з подальшим різким зниженням кількості видів, що повязано з періодом літньої спеки. Другий пік видового розмаїття проходить у середині вересня. Він формується за рахунок видів, які вийшли з літньої діапаузи, а також із видів з літньо-осіннім циклом розвитку. Перший пік видового розмаїття співпадає з періодом цвітіння максимальної кількості видів кормових рослин блішок. Залежно від строку активності імаго та особливостей життєвого циклу, блішки досліджуваного фауни поділені на пять фенологічних груп: весняна (III-VI) - 10 видів (6% видів регіональної фауни), літня (VI-VIII) - 21 вид (13%), весняно-літня (IV-VIII) - 48 видів (30%), літньо-осіння (VI-X) - 14 видів блішок (9%), і найчисельніша весняно-осіння група налічує 53 види блішок (33% відповідно). Основу фауни (62%) складають представники весняно-осінньої та весняно-літньої фенологічної груп.

7. Аналіз гігропреферендумів дає можливість виділити серед земляних блішок регіону три основні групи: ксерофіли, мезофіли та гігрофіли. Населення блішок південного сходу України складається, здебільшого, з мезофільних видів (159 видів): мезогігрофіли - 76 видів (46% регіональної фауни), мезоксерофіли - 54 видами (32%), еврібіонтні мезофіли - 29 видами (17%). Група ксерофілів налічує 4 види (3%), гігрофіли - 3 види (2%). Встановлено, що біотопи з лучним типом рослинності заселені 75 видами (45% регіональної фауни), зі степовим типом рослинності - 71 видом (43%) та з лісовим - 19 видами блішок (12%).

8. Земляні блішки досліджуваного регіону трофічно повязані з рослинами з відділу Magnoliophyta, за виключенням одного виду (Hippuriphila modeeri), який живиться на хвощі. Під час дослідження встановлено трофічний звязок імаго Alticinae з рослинами з 31 родини дводольних та 5 родинами однодольних рослин, які взагалі містять 112 родів і 118 видів. На травянистій рослинності харчується 155 видів блішок з 15 родів (95% регіональної фауни). З деревинно-чагарниковою рослинністю повязано 8 видів (5%) Alticinae з 4 родів. За рівнем трофічної спеціалізації блішки південного сходу України поділені на монофагів, олігофагів і поліфагів. Серед монофагів виділено: монофаги I (7 видів) і III ступеня (45 видов). До підгрупи олігофагів належать: еуолігофаги I (89 видів) і II ступеня (6 видів). До поліфагів можна віднести лише 1 вид - Phyllotreta vittula. Основу фауни регіону складено видами, які трофічно повязані з рослинами одного роду, або з рослинами кількох близьких родів. Найбільша кількість видів блішок виявлено на рослинах таких родин, як: Brassicaceae (18 видів блішок / 118 видів рослин регіональної флори), Asteraceae (13 / 234), Lamiaceae (12 / 88), Euphorbiaceae (11 / 18), Boraginaceae (10 / 50).

9. Уникнення трофічної конкуренції між імаго блішок, що розвиваються на спільній кормовій рослині, досягається за рахунок таких екологічних особливостей як належність до різних фенологічних та трофічних груп, біотопічну приналежность. Наявність у личинок декількох життєвих форм дозволяє уникати трофічної конкуренції під час розвитку на спільній кормовій рослині.

10. До населення Alticinae південного сходу Украины належить 26 видів блішок шкідників сільськогосподарських та лісових культур. З них 12 видів відомі як шкідники першого порядку лісових та сільськогосподарських рослин на всій Україні, та за її межами.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сергеев М.Е. Материалы по фауне и экологии жуков-листоедов (Coleoptera, Chrysomelidae) юго-востока Украины / М.Е. Сергеев // Вестник зоологии. Труды Украинского энтомол. общества. Энтомологические исследования в Украине. 2003. Suppl. № 16. С. 129-131.

2. Сергеев М.Е. Материалы по фауне и экологии жуков-листоедов подсемейства Alticinae (Coleoptera, Alticinae) заповедника «Придонцовская пойма» / М.Е. Сергеев // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Сер. «Биология». 2003. Т. 16 (55), № 2. С. 157-163.

3. Мальцева А.Г. Фауна жуков-листоедов (Coleoptera, Chrysomelidae) Луганского природного заповедника / Мальцева А.Г., Сергеев М.Е. // Сборник научых работ Луганского нац. Аграрного ун-та. Сер. Биол. / Спец. Вып. «Биоразнообразие Луганского природного заповедника НАН Украины». Луганск: «Элтон-2», 2005. № 56 (79). С. 172-182.

Особистий внесок (70%) - збір та аналіз матеріалу. Внесок А.Г. Мальцевої (30%) - збір та обробка матеріалу за підродинам Clytrinae та Cryptocephalinae.

4. Сергеев М.Е. Жуки-листоеды (Coleoptera, Chrysomelidae) заповедника «Михайловская целина» / Сергеев М.Е. // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: Межведомственный сборник научных работ. Донецк: ДОННУ. 2006. Вып.6. С. 161-165.

5. Сергеев М.Е. Обзор видов рода Altica Geoffroy, 1762 (Coleoptera: Chrysomelidae: Alticinae) фауны Украины / М.Е. Сергеев // Известия Харьковского энтомологического общества. 2006 (2007). Т. XIV. Вып. 1-2. С. 69-80.

6. Сергеев М.Е. Материалы по фауне жуков-листоедов (Coleoptera, Chrysomelidae) Луганского природного заповедника / М.Е. Сергеев // Мат. Всеукр. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (Донецьк, 19-22 листопада 2001 р.) - Донецьк: ДОННУ, 2001. Ч. II. С. 168-171.

7. Сергеев М.Е. Материалы к фауне жуков-блошек (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) юго-восточной Украины / М.Е. Сергеев // Тези докл. VI съезда Укр. энтомол. общ-ва (г. Белая Церковь, 8-11 сентября 2003 г.). Нежин, 2003. С. 111-112.

8. Сергеев М.Е. Обзор фауны Alticinae (Coleoptera, Chrysomelidae) Украины / М.Е. Сергеев // Тези докл. наук. конф. «Загальна і прикладна ентомологія в Україні», присвячена памяті чл.-кор. НАН України, д-ра. біол. наук, проф. В.Г. Доліна (м. Львів, 15-19 серпня 2005 р.). Львів, 2005. С. 191-192.

9. Сергеев М.Е. Обзор фауны земляных блошек (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) урбанизированных территорий юго-востока Украины: збірник доп. V Міжнар. наук. конф. аспірантів та студентів. Донецьк: ДОННТУ, ДОННУ, 2006. Т. 2. С. 28-29.

10. Сергеев М.Е. Жуки-листоеды (Coleoptera, Chrysomelidae) потенциальные вредители древесно-кустарниковых насаждений города Донецка: матеріали междунар. научн. конф. «Интродукция и защита растений в ботанических садах и дендропарках» (г. Донецк, 5-7 сентября 2006 г.). Донецк: ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2006. С. 390-396.

11. Сергеев М.Е. Сезонные изменения видового состава комплекса жуков-листоедов (Coleoptera, Chrysomelidae), питающихся на ивовых на юго-востоке Украины: материалы IX Междунар. науч.-практ. экол. конф. «Современные проблемы популяционной экологии». Белгород: Изд-во «ПОЛИТЕРРА», 2006. С. 188-189.

12. Сергеев М.Е. Земляные блошки (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) лесостепной зоны Украины: тези докл. VII съезда Укр. энтомол. общ-ва (г. Нежин, 14-18 августа 2007 г.). Нежин, 2007. С. 118.

13. Сергеев М.Е. Земляные блошки (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) юго-востока Украины: материалы X Междунар. науч.-практ. экол. конф. «Живые объекты в условиях антропогенного пресса» - Белгород: ПОЛИТЕРРА, 2008. С. 198.

14. Мосякин С.А. Земляные блошки (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) степной зоны Украины / Мосякин С.А., Сергеев М.Е. // тезисы докл. XIII съезда Рус. энтомол. общ-ва (г. Краснодар, 9-15 сентября 2007 г.). Краснодар, 2007. С. 327-328.

Особистий внесок (60%) - збір та аналіз матеріалу з території степової зони України. Внесок С.А. Мосякіна (40%) - консультації та анализ матеріалу з території Кримського півострова.

15. Сергеев М.Е. Неизвестный ранее паразит Altica deserticola (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) с юго-востока Украины / М.Е. Сергеев // Вестн. зоологии. 2006. № 40 (2). С. 184.

16. Сергеев М.Е. Земляные блошки (Coleoptera, Chrysomelidae, Alticinae) заповедника «Каменные Могилы» / Экология и фауна юго-востока Украины: Сб. науч. трудов - Донецк: ДОННУ, 2006. Вып. 6. С. 68-72.