Характеристика землеробства як науки і галузі господарства. Підготовка до сівби рослин. Слабочутливі, сильночутливі та несумісні культури. Особливості розміщення культур у сівозміні. Види поверхневого обробітку ґрунту: культивація, лущення, коткування.
Сільськогосподарські рослини з врожаєм виносять з ґрунту різну кількість елементів живлення, тому тривале на одному місці вирощування або вирощування подібних за поглинанням певних елементів культур веде до однобічного збіднення ґрунту на певні елементи і, як результат, до зниження врожайності. Культура, яка займала поле в попередньому році, є попередником для тієї культури, що висівається в цьому році. У сучасних сівозмінах виділяють групу провідних, або основних, культур, тобто культур, які займають найбільші площі в сівозміні і є основними для вирощування в даній місцевості. Багаторічні трави в сівозміні переважно підсівають до зернових хлібів, причому в зоні достатнього зволоження, на легких ґрунтах - як до озимої пшениці й жита, так і до ярого ячменю та вівса, а на важких ґрунтах і за нестачі вологи - під ярі. План переходу до сівозміни повинен відповідати ряду вимог: враховувати правильність чергування культур; не зумовлювати зниження кількості продукції; провідні культури повинні висіватись після кращих попередників; за потреби, забурянені поля відводити під пар; на одному полі висівати одну культуру, що важливо для використання техніки і підготовки поля до включення в нову сівозміну; перехідний період повинен тривати не більше 2-3 років.
Список литературы
1.Агрохімія / І.М.Карасюк , О.М.Геркіял, Г.М.Господаренко та інші / За ред. І.М.Карасюка. - К.: Вища школа, 1995. - 471с.
