Земельне оподаткування у сільському господарстві - Автореферат

В умовах реформування сільськогосподарського виробництва, розвитку господарських структур, які грунтуються на засадах приватної власності на землю, серед комплексу проблем, що потребують наукового обґрунтування та практичного вирішення, важливе місце посідають питання створення для виробників галузі сприятливих податкових умов. Враховуючи специфіку галузі, дослідження питань земельного оподаткування у сільському господарстві набуває особливої ваги, оскільки даний вид є не лише обовязковим атрибутом податкової системи, а й центральним стрижнем системи прямого оподаткування. Питання удосконалення земельного оподаткування потребують невідкладного вирішення в умовах напруженого стану галузі та тієї ролі (чи не єдиного виду обовязкових платежів державі), яку відводять йому окремі науковці та самі виробники. Якщо ще й взяти до уваги, що діючий спеціальний режим прямого оподаткування - фіксований сільськогосподарський податок - є тимчасовим і використовує базу земельного податку, то дослідження механізму земельного оподаткування, його місця в системі прямого оподаткування виробників галузі та засад справляння на найближчу перспективу набувають особливої актуальності. Дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт, виконаних Інститутом аграрної економіки УААН на замовлення Міністерства аграрної політики України: “Розробити інструментарій щодо особливостей формування та адміністрування податків та обовязкових платежів у реформованому сільському господарстві” (номер державної реєстрації 0100V004762, протокол засідання вченої ради № 8 від 11.12.2000 р.) та “Розробити моделі і механізми оподаткування та адміністрування податків і зборів у сільському господарстві в умовах здійснення реформ та введення Податкового кодексу” (номер державної реєстрації № 0101V003881, протокол засідання вченої ради № 6 від 17.10.2001 р.).Для розкриття особливостей функціонування земельного податку, визначення його місця у системі обовязкових платежів державі та розмежування окремих форм плати за землю проведено дослідження основних рис, що притаманні податкам. На основі характерних ознак категорії “податки” дано характеристику окремих видів обовязкових платежів державі, сукупність яких визначена як “податки та податкові платежі”. В залежності від побудови механізму податку та вибору бази оподаткування земельний податок може мати ознаки як податків на майно, так і податків на доходи. У разі оподаткування на основі цінності землі (наприклад, якщо в основі оцінки землі в цілях оподаткування лежить її ринкова вартість), цей вид має ознаки майнового оподаткування, у разі оподаткування на основі визначення дійсного (нормативного) рентного доходу від землі - прибуткового оподаткування. У другому розділі “Аналіз механізму земельного оподаткування” розглянуто особливості земельного оподаткування сільськогосподарського виробництва та проаналізовано його механізм, досліджено питання встановлення джерел сплати земельного податку та особливості його взаємодії з податком на прибуток, визначено роль податку за землю у системі прямого оподаткування галузі та проаналізовано спеціальний податковий режим на базі оподаткування угідь.В системі обовязкових платежів державі можна виділити пять основних їх форм, в основі виділення яких лежить відповідність характерним ознакам категорії “податки”: безпосередньо податок (повна відповідність), та податкові платежі - збір, плата, відрахування та внесок. Податкова природа земельного податку дещо помякшується специфікою обєкта оподаткування - земельної ренти. Аналіз функціонування плати за землю засвідчує відсутність звязку між економічною суттю даного платежу і його відображенням у законодавстві та застосуванням в господарському житті. Для удосконалення практики справляння плати за землю, виходячи з економічної суті її складових, слід внести зміни в податкове та земельне законодавство. Це повязано з відсутністю потреби у окремому Законі під назвою “Про плату за землю” та використанні терміну “плата за землю” у податковому законодавстві та практиці оподаткування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання удосконалення земельного оподаткування у сільському господарстві, упорядкування та взаємодії елементів системи прямого оподаткування виробників галузі в сучасних умовах. Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати наступні висновки та пропозиції: 1. В системі обовязкових платежів державі можна виділити пять основних їх форм, в основі виділення яких лежить відповідність характерним ознакам категорії “податки”: безпосередньо податок (повна відповідність), та податкові платежі - збір, плата, відрахування та внесок. Податкова природа земельного податку дещо помякшується специфікою обєкта оподаткування - земельної ренти.

2. Економічна природа земельного оподаткування у сільському господарстві відзначається подвійністю. З одного боку, оподаткування угідь є різновидом оподаткування доходів виробників галузі, з іншого - різновидом ресурсного (реального) оподаткування. Механізм земельного податку суттєво різниться в залежності від того, що лежить в його основі. В результаті цей вид може мати ознаки як майнового (у разі визначення цінності землі), так і прибуткового (у разі визначення доходності земельної ділянки) оподаткування.

3. Аналіз функціонування плати за землю засвідчує відсутність звязку між економічною суттю даного платежу і його відображенням у законодавстві та застосуванням в господарському житті. Для удосконалення практики справляння плати за землю, виходячи з економічної суті її складових, слід внести зміни в податкове та земельне законодавство. Це повязано з відсутністю потреби у окремому Законі під назвою “Про плату за землю” та використанні терміну “плата за землю” у податковому законодавстві та практиці оподаткування.

4. Функціонування земельного податку у сільському господарстві характеризується певними особливостями. Головними його функціями є стимулююча та регулююча, в той час як фіскальна не є для нього основною. Існування цього виду оподаткування обумовлене в першу чергу необхідністю вирівнювання умов господарювання та регулювання земельних відносин, а також потребою у створенні джерела коштів для фінансування цільових завдань, а саме проведення землеохоронних заходів та розвитку соціальної інфраструктури територій.

5. Земельний податок не був для виробників галузі основним до запровадження ФСП, проте займав вагому частку у структурі прямих податків та платежів. Спеціальний режим податковий режим на базі оподаткування сільськогосподарських угідь, запроваджений з 1999 р., став практично єдиним прямим податком в галузі. Основними складовими ФСП стали внески до фондів соціального страхування та земельний податок, частка яких у сумі податків, що їх замінив ФСП, склала більш як 90 %. Після відміни підвищуючих коефіцієнтів до сум ФСП диференціація прямого податкового навантаження на гектар угідь знівелювалась і визначалась лише грошовою оцінкою угідь, яка не є обєктивною її основою.

6. Існування ФСП після законодавчо визначеного терміну в його нинішній формі є недоцільним. Враховуючи це, система оподаткування доходів виробників галузі повинна бути двоканальною, і містити як земельний податок, так і податок на прибуток. На найближчу перспективу основною формою оподаткування доходів виробників галузі виступатиме земельний податок. Він залучатиме виробників до фінансування суспільних потреб на мінімальному рівні і стимулюватиме нарощення виробництва, ефективне використання угідь.

7. Податок за сільськогосподарські угіддя повинен складатися з двох частин: умовно-постійної та змінної (диференційованої). Перша частина відповідає ресурсному оподаткуванню і є постійною складовою податку. Друга - відповідає рентному (прибутковому) оподаткуванню і може бути відсутньою за відсутності обєктивних умов для утворення рентних доходів.

8. При побудові системи оподаткування доходів виробників галузі необхідне встановлення взаємозвязку земельного та прибуткового оподаткування. До періоду стабілізації фінансового стану галузі, суми нарахованого податку на прибуток повинні зменшуватись на сплачені суми рентного податку. Після створення умов для розширеного відтворення, з метою запобігання нівелюванню дії механізму вирівнювання умов господарювання, слід запровадити сплату рентної частини земельного податку за рахунок прибутку після оподаткування. При цьому слід узгодити розмір ставки податку на прибуток для виробників галузі, встановивши її на рівні половини стандартної для народного господарства ставки.

9. Однією з основних проблем подальшого удосконалення механізму земельного оподаткування щодо галузі є питання взаємодії земельного та майнового податку. Обєднання земельного податку та податку на будівлі і споруди у сільському господарстві виглядає штучним і не відповідає природі його складових.

10. Земельному оподаткуванню в Україні слід надати статус місцевого. Такий підхід повязується як з економічною природою цього податку, так і з зарубіжною практикою оподаткування. На державному рівні слід обумовити лише загальні принципи встановлення податку, рекомендовані методики обчислення бази оподаткування та діапазон дозволених ставок.

11. Механізм взаємодії земельного та особистого прибуткового оподаткування у випадку здачі земельних ділянок в оренду потребує удосконалення. Фізичних осіб - власників земельних ділянок (паїв) слід звільнити від сплати земельного податку за ті ділянки (паї), що віддані в оренду сільськогосподарським підприємствам.

Статті у наукових фахових виданнях: 1. Тулуш Л.Д. Про фіксований сільськогосподарський податок // Економіка АПК. - 1999. - № 8. - С. 49-53 (0,38 д. а.).

2. Тулуш Л.Д. Особливості сплати фіксованого сільськогосподарського податку // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2000. - Вип. 23. - С. 152-154 (0,18 д. а.).

3. Тулуш Л.Д. До питання про види податкових платежів // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л. Українки. - Економічні науки. - 2001. - №4. - С. 243-246 (0,47 д. а.).

4. Тулуш Л.Д. До проблеми визначення функцій податків у сільському господарстві // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. - Серія: Економічні науки. - 2001. - № 16. - С. 197-203 (0,65 д. а.).

5. Тулуш Л.Д. Пряме оподаткування новостворених агроформувань // Економіка АПК. - 2002. - № 2. - С. 87-92 (0,45 д. а.).

6. Тулуш Л.Д. Посилення стимулюючого впливу податкової системи на розвиток сільськогосподарського виробництва // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л. Українки. - Економічні науки. - 2002. - № 2. - С.152-156 (0,60 д. а).

7. Тулуш Л.Д. Економічний зміст плати за землю // Фінанси України. - 2002. - № 9. - С. 24-30 (0,40 д. а.).

Участь у колективних монографіях: 1. Тулуш Л.Д. Плата за землю // Фінанси сільськогосподарських підприємств (посібник з питань фінансових відносин у ринкових умовах) / За ред. М.Я.Демяненка. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - Розділ 1, гл. 1.4 - С. 89-119 (1,85 д. а.).

2. Тулуш Л.Д. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду // Фінанси сільськогосподарських підприємств (посібник з питань фінансових відносин у ринкових умовах) / За ред. М.Я.Демяненка. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - Розділ 1, гл. 1.5 - С. 127-138 (0,66 д. а.).

3. Тулуш Л.Д. Справляння плати за землю в процесі земельної реформи // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у 2 т. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - т. 1 - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С. 218 -221 (0,20 д. а.).

4. Тулуш Л.Д. Функції земельного оподаткування у сільському господарстві // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: У чотирьох частинах. - Ч. 3: “Фінанси і фінансова інфраструктура АПК” / За ред. П.Т. Саблука. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С. 152-156 (0,25 д. а.).

5. Тулуш Л.Д. Фіксований сільськогосподарський податок // Фінанси в період реформування агропромислового виробництва / За ред. М.Я. Демяненка. - К. ІАЕ УААН, 2002. - Розділ 4, гл. 4.4. - С. 229 - 282 (2,8 д. а.).

Матеріали науково-практичних конференцій: 1. Тулуш Л.Д. Оподаткування як фактор стимулювання інвестиційної активності у сільському господарстві України // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту. - Серія: Економічні науки. - Матеріали першої міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах”, 17-18 лют. 2000 р. - т. 1. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2000. - С. 292-294 (0,21 д. а.).

2. Тулуш Л.Д. Особливості оподаткування землі в процесі земельної реформи // Проблеми формування ринкової економіки: Збірник наукових праць Київського національного економічного університету. - 2000. - Спеціальний випуск: “Реструктуризація аграрних підприємстві земельна реформа: стан, проблеми, перспективи”. - С. 249-251 (0,11 д. а.).

3. Тулуш Л.Д. До питання удосконалення оподаткування сільськогосподарських товаровиробників // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету МОН України. - 2000. - Вип. 58. - С. 10-15 (0,30 д. а.).

4. Тулуш Л.Д. До питання про характерні ознаки категорії “податок” // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2001. - Вип. 37. - С. 222-226 (0,21 д. а.).

5. Тулуш Л.Д. Функціонування спеціальних режимів оподаткування у сільському господарстві // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. - 2002. - № 14 (26). - т. 2: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в АПК України”. - С. 164-168 (0,30 д. а.)

Інші видання: 1. Тулуш Л.Д. Про наслідки запровадження фіксованого сільськогосподарського податку // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 1999. - № 9. - С. 8-11 (0,30 д. а.).