Здійснення та захист цивільних прав. Строки та терміни у цивільному праві. Позовна давність - Реферат

Здійснення субєктивного цивільного права - це реалізація міри можливої поведінки управомоченої особи шляхом здійснення належних їй правомочностей (права на власні дії, права на чужі дії та права на захист. Слід мати на увазі, що в цивільних правовідносинах субєктивному праву управомоченої особи кореспондує обовязок зобовязаної особи вчинити певні дії або утриматися вщ їх вчинення. Так, стосовно власника майна всі інші особи мають пасивний обовязок утримуватися від дій, які б перешкоджали здійсненню власником своїх повноважень. Порядок вчинення дій, які здійснює управомочена особа, називається способом здійснення субєктивних прав. Здійснюючи субєктивні права, управомочена особа не повинна своїми діями порушувати норми права, а також права інших осіб та держави, тобто має здійснювати своє право у відповідних межах.Будь-яка заінтересована особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за охороною свого права і захистити його відповідними способами, передбаченими законом. 16 ЦК) встановлюються такі способи захисту цивільних прав: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку особи в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи залагодження матеріальної шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Як правило, особа, право якої порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Такий спосіб як припинення дії, що порушує право, може застосовуватися поряд з іншими способами захисту, наприклад, відшкодуванням збитків, або може мати самостійне значення. Це означає, що фізична або юридична особа, цивільні права або охоронювані законом інтереси яких порушені прийнятим рішенням, що не відповідає закону або іншим правовим актам; здійсненням дій чи виявом бездіяльності з боку органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, мають право на їх оскарження в суді.Під цивільно-правовою відповідальністю розуміють невигідні наслідки майнового характеру, які настають для осіб, що допустили цивільні правопорушення. Міри договірної відповідальності можуть бути передбачені як законом, так і безпосередньо договором. Недоговірна (деліктна) відповідальність випливає безпосередньо із правопорушення і за відсутності укладеного між порушником і потерпілим договором. Якщо субєктів відповідальності більше одного, то цивільно-правова відповідальність може мати частковий, солідарний або субсидіарний характер. Долъовою або частковою визнається відповідальність, коли дві або більше особи відповідають перед кредитором в рівних частках, якщо інше не передбачено законом чи договором.За загальним правилом цивільно-правова відповідальність настає за наявності таких умов (підстав): · протиправність; Так, правомірними вважаються дії, повязані із здійсненням прав та виконанням обовязків (наприклад, працівники санепідемстанції знищують хворих тварин; пожежники, гасячи пожежу, заливають сусідні квартири); у разі згоди потерпілого на заподіяння шкоди(потерпілий попросив зламати сарай, щоб побудувати гараж); у випадку протиправної поведінки самого потерпілого (шкода заподіяна в стані необхідної оборони). Коли ж шкода заподіюється особистим немайновим благам, то поняття "збитки" законодавець не використовує, оскільки неможливо поновити в повному обсязі немайнові права в тому вигляді, в якому вони існували до порушення (наприклад, коли шкода, заподіяна особі при розголошенні таємниці усиновлення, смертю близького родича, честі та гідності тощо). На відміну від кримінально-правової, цивільно-правова відповідальність може наставати і без вини, якщо це прямо передбачено законом чи договором. Під підставами звільнення від цивільно-правової відповідальності ми розуміємо обставини, з якими закон або договір повязують звільнення особи від застосування до неї санкцій за правопорушення, Стаття 617 ЦК вперше закріплює загальні підстави звільнення від відповідальності за порушення зобовязання.Під строком у цивільному праві розуміють проміжок часу, зі спливом якого повязана певна дія чи подія, яка має юридичні наслідки. Термін - це певний момент в часі, з настанням якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Так, наприклад, із досягненням 18 років фізична особа стає повністю дієздатною, через рік, якщо невідомо місце перебування особи, заінтересовані особи можуть вимагати визнання її безвісно відсутньою; по закінченні визначеного строку припиняється дія довіреності тощо. Це строки, з перебігом яких законода вець повязує припинення певних правовідносин, окремих прав та обовязків.

Зміст

1. Здійснення цивільних прав та обовязків

2. Способи захисту цивільних прав та інтересів

3. Поняття, ознаки, види та форми цивільно-правової відповідальності

4. Підстави застосування цивільно-правової відповідальності

5. Строки та терміни у цивільному праві

6. Позовна давність

1. Здійснення цивільних прав та обовязків