Збройно-вибухові поранення голови мирного часу - Автореферат

Збройно-вибухові поранення голови мирного часу є складною нейрохірургічною проблемою, увага до якої зросла в основному за останні 10-15 років (А.А. Не існує достовірної статистики збройно-вибухових поранень голови мирного часу. Крім того, структура невідкладної допомоги пораненим зі збройно-вибуховими пораненнями голови мирного часу значно відрізняється від організаційних заходів військового періоду (Э.Х. При наданні допомоги пораненим у голову в мирний час лікарі зазнають певних труднощів у звязку з відсутністю науково обгрунтованих рекомендацій і алгоритмів по курації таких хворих. Необхідність вирішення вищевказаних питань визначає актуальність, наукову та практичну цінність комплексних, багатопланових досліджень збройно-вибухових поранень голови мирного часу, спрямованих на розв"язання цієї важливої сучасної проблеми з її вагомими медико-соціальними наслідками.Поранення тільки голови спостерігалися в 133 (73,7%) поранених, поєднані ушкодження визначалися в 44 (26,3%) потерпілих, з переважним ураженням щелепно-лицевої ділянки та очей. При макроскопічному вивченні мозку потерпілих, які одержали поранення зі штатної вогнепальної зброї, було виявлено, що в результаті гідродинамічного удару головний мозок ушкоджується не тільки в місці поранення, але і на віддаленні від раневого каналу. Поранення з мисливської рушниці в силу значної маси дробового заряду і високої кінетичної енергії супроводжувалися масивним ушкодженням мяких тканин, кіст черепа, оболонок і речовини мозку. При пострілі з рушниці з відстані більше 5 метрів переважали дотичні поранення (85,7%), інтракраніально проникали поодинокі дробини, що формували рановий канал з ушкодженням навколишньої мозкової речовини, що нагадує поранення з пневматичної зброї. При пораненні з самопала чи рушниці визначалися масивні зміни в мяких тканинах, відзначалася значна кровотеча з рани, у рану виділявся мозковий детрит.Збройно-вибухові поранення голови мирного часу, частота яких збільшується, є актуальною нейрохірургічною проблемою сучасності. Серед поранених переважають чоловіки (89,2%) переважно молодого віку, ? усіх поранених складають діти і підлітки. Основною причиною дитячого збройового травматизму було необережне поводження зі зброєю, а в підлітковому та молодому віці переважають поранення кримінального характеру. Особливістю збройно-вибухових поранень голови мирного часу є різноманіття видів зброї, що застосовується. Серед них переважають: штатна зброя (32,3%), пневматична зброя (20,9%), саморобна зброя (15,6%), мисливські рушниці (14,4%), вибухові пристрої (8,4%).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Збройно-вибухові поранення голови мирного часу, частота яких збільшується, є актуальною нейрохірургічною проблемою сучасності. Основними причинами вказаних черепно-мозкових поранень у країні є: збройні напади (44,9%), необережне поводження зі зброєю (31,1%), суїцидні спроби (24%).

2. Серед поранених переважають чоловіки (89,2%) переважно молодого віку, ? усіх поранених складають діти і підлітки. Основною причиною дитячого збройового травматизму було необережне поводження зі зброєю, а в підлітковому та молодому віці переважають поранення кримінального характеру.

3. Особливістю збройно-вибухових поранень голови мирного часу є різноманіття видів зброї, що застосовується. Серед них переважають: штатна зброя (32,3%), пневматична зброя (20,9%), саморобна зброя (15,6%), мисливські рушниці (14,4%), вибухові пристрої (8,4%).

4. Тяжкість збройно-вибухових поранень голови прямо повязана з балістичними властивостями зброї і ранячих снарядів. Найбільш руйнівні балістичні властивості мають ранячі снаряди самопалів, мисливських рушниць, штатної зброї. Менш тяжкі морфологічні ушкодження спостерігаються при застосуванні пневматичної, газової зброї та будівельно-монтажних пристроїв.

5. Госпіталізація 3/5 поранених здійснюється протягом першої години з моменту поранення, переважно з тяжкими формами травми. Пізніше поступають потерпілі з більш легкими видами черепно-мозкових поранень.

6. Клініка черепно-мозкових поранень визначається видом поранень, особливостями зброї, що була застосована. Для непроникаючих поранень характерні симптоми кістково-травматичних і контузійних черепно-мозкових ушкоджень без загрози грубих вітальних розладів. При проникаючих пораненнях у 3/5 поранених у тяжкому стані домінували порушення з боку органів життєзабезпечення і стовбурові розлади. У 2/5 хворих проникаючі поранення супроводжуються середньотяжким станом, окремими стовбуровими симптомами і чіткими напівкульовими порушеннями.

7. Діагностика збройно-вибухових поранень ґрунтується на клінічних, неврологічних і інструментальних методів дослідження з обовязковим використанням рентгенографії черепа і компютерної томографії. Компютерна томографія якісно поліпшила діагностику черепно-мозкових поранень, але не виключає традиційне краніографічне обстеження.

8. Різноманіття форм черепно-мозкових поранень вимагає диференційованого підходу в їхньому лікуванні і ґрунтується на принципах ранньої радикальної хірургічної обробки, з видаленням ранячих снарядів, але без суттєвої додаткової мозкової травми, широкого використання приточно-відточного дренування. Післяопераційна летальність у 34,1% постраждалих спостерігалася на хворих з діаметральними наскрізними і радіарними сліпими пораненнями.

9. Гнійно-запальні ускладнення при проникаючих (14,4%), непроникаючих (8,3%) і пораненнях мяких тканин голови (11,1%) обумовлені агресивністю рановою інфекції, серед якої домінують грампозитивні стафілококи (49,1%), грамнегативні палички (29,4%).

10. Профілактика збройно-вибухових поранень голови мирного часу в силу основних причин застосування зброї (збройний напад, суїцидні спроби) вимагає посилення відповідних соціальних заходів. Зниження кількості черепно-мозкових поранень у дитячо-підлітковому віці можливе шляхом посилення контролю за збереженням зброї.

1. Семкин К.В. Клинико-баллистические особенности некоторых оружейных ранений головы мирного времени. // Укр. нейрохірургічний журн. - 2003. - №1. - С.28-34.

2. Могила В.В., Семкин К.В. К вопросу об оружейно-взрывных ранениях головы мирного времени. // Укр. нейрохірургічний журн. - 2003. - №2. - С.50-53. (Дисертанту належить клінічний матеріал, виконана статистична обробка результатів дослідження)

3. Могила В.В., Семкин К.В. Некоторые особенности хирургического лечения оружейно-взрывных ранений головы мирного времени // Літопис травматології та ортопедії - 2003. - №1-2. - С.86 - 87. (Здобувачем оперована частина хворих, запропонована нова методика)

4. Семкин К.В. Реабилитация больных с оружейно-взрывными раненими головы мирного времени // Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора Б.В.Лихтермана “Физические методы в современной неврологии и нейрохирургии”. -Ялта. - 2002. - С.192-193.

5. Семкин К.В. Сравнительная характеристика отдельных видов оружейно-взрывных ранений головы мирного времени // Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора Б.В.Лихтермана “Физические методы в современной неврологии и нейрохирургии”. -Ялта. - 2002. - С. 193-196.

6. Могила В.В., Семкин К.В. Особенности огнестрельных ранений головы мирного времени // Материалы третьего съезда нейрохирургов России. -2002. - С.50. (Здобувачем проведено аналіз власного клінічного матеріалу)

7. Могила В.В., Семкин К.В. Гипербарическая оксигенация у больных с огнестрельными раненими головы // Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня рождения профессора Б.В.Лихтермана “Физические методы в современной неврологии и нейрохирургии”. - Ялта. - 2002. - С.161-163. (Здобувачу належить власний клінічний матеріал)

8. Могила В.В., Семкин К.В. Влияние баллистических свойств оружия на характер ранений головы // Материалы третьего съезда нейрохирургов Украины. - 2003. - С.32-33. (Здобувачем проведено аналіз власного клінічного матеріалу)