Критерії, показники, ступені і рівні засвоєння наукової навчально-термінологічної лексики учнями гімназії, педагогічні умови даного процес та фактори, що впливають на його ефективність. Методика та способи збагачення словникового запасу учнів гімназії.
Аннотация к работе
Наукова навчально-термінологічна лексика - це сукупність взаємоповязаних терміноелементів з різних галузей знань, що відображено в різних навчальних дисциплінах. Учні мають справу з навчальною термінолексикою у двох випадках: а) у процесі роботи з термінологічними словниками і б) під час використання навчальної та науково-методичної літератури (підручники, навчальні посібники, журнали і т.ін.). Отже, аналіз наукового фонду з досліджуваної проблеми засвідчив значні прогалини щодо вивчення лексико-термінологічного аспекту шкільної практики в сучасній лінгводидактиці, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження «Збагачення словникового запасу учнів гімназії науковою навчально-термінологічною лексикою на иміжпредметній основі». Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально апробувати лінгводидактичну модель, визначити педагогічні умови засвоєння учнями гімназії наукової навчально-термінологічної лексики на міжпредметній основі. Гіпотеза дослідження: засвоєння учнями гімназії наукової навчально-термінологічної лексики на міжпредметній основі буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови: міжпредметні звязки у збагаченні словникового запасу учнів науковою навчально-термінологічною лексикою (лінгвістичною, літературознавчою, біологічною, медичною); усвідомлення гімназистами взаємозвязку і відмінностей дефініцій: слово, поняття і термін, наукова навчально-термінологічна лексика і міжпредметна термінологія; залучення учнів до активної діяльності зі словником наукової навчально-термінологічної лексики на міжпредметній основі; забезпечення позитивно-емоційних стимулів у процесі роботи з міжпредметною науковою навчально-термінологічною лексикою.У першому розділі «Теоретико-методичні засади лексико-термінологічної роботи з учнями» розкрито сутність понять: лексика, слово, термін, термінологія; висвітлено проблему термінотворення у сучасному термінознавстві; проаналізовано лексико-термінологічну роботу з учнями в сучасній педагогічній теорії і практиці. Суперанська) розуміють під термінологією сукупність або деяку невизначену кількість термінів - слів загалом; сукупність термінів (понять і назв) якоїсь певної (визначеної) галузі знання (медична термінологія, географічна термінологія); вчення про творення, склад і функціонування термінів загалом; вчення про творення, склад і функціонування термінів певної галузі знання, що вживаються в певній мові і їх еквівалентах в інших мовах; загальне термінологічне вчення. Започатковуючи констатувальний етап експерименту, нами було визначено критерії і показники засвоєння учнями наукової навчально-термінологічної лексики на міжпредметній основі, а саме: гносеологічний критерій із показниками: обізнаність із термінами лінгвістичної, літературознавчої, біологічної, медичної, міжпредметної термінологій; репродуктивний із показниками: вміння виділяти терміни з тексту і пояснювати, з якої вони наукової галузі; вміння створювати нові терміни різними способами; вміння визначати міжпредметну термінологію; вміння працювати з термінологічними словниками; оцінно-рефлексійний з показниками: вміння адекватно оцінювати свою діяльність з термінологічною лексикою (самооцінка); вміння адекватно оцінювати діяльність інших учнів щодо роботи з термінологічною лексикою (взаємооцінка). До кожного критерію і показника було розроблено спеціальні завдання, за результатами виконання яких було виявлено ступені обізнаності учнів із науковою навчально-термінологічною лексикою на міжпредметній основі, ступені сформованості вмінь взаємооцінки і самооцінки, а також умінь гімназистів працювати з міжпредметною науковою навчально-термінологічною лексикою та на їх основі - рівні засвоєння учнями наукової навчально-термінологічної лексики на міжпредметній основі: вище достатнього (кожна з ознак виявляється досить яскраво, достатньо інтенсивно, постійно, усвідомлено, в тісній взаємодії всіх ознак за всіма критеріями-98-110 балів), достатній (ознаки виявляються переконливо, інтенсивно, здебільшого у взаємодії всіх ознак за всіма критеріями, хоча подекуди ознака була відсутня за окремими показниками - 85-102 балів), задовільний (ознаки виявляються інтенсивно, але не завжди переконливо, нестабільно в межах показників різних критеріїв - 60-75 балів), низький (ознаки виявляються слабко, їх вияв носить випадковий, фрагментарний, нестабільний, неусвідомлений характер - 35-64 балів), незадовільний (ознаки виявляються неусвідомлено, лише в окремих випадках - нижче 33 балів). Педагогічними умовами ефективного навчання щодо збагачення словникового запасу учнів термінологічною міжпредметною лексикою виступили: міжпредметні звязки у збагаченні словникового запасу учнів науковою навчально-термінологічною лексикою (лінгвістичною, літературознавчою, біологічною, медичною); усвідомлення гімназистами взаємозвязку і відмінностей дефініцій: слово, поняття і термін, наукова навчально-термінологічна лексика і міжпредметна термінологія; залучення учнів до активної діяльності зі словником наукової навч