Критерії, показники, ступені і рівні засвоєння наукової навчально-термінологічної лексики учнями гімназії, педагогічні умови даного процес та фактори, що впливають на його ефективність. Методика та способи збагачення словникового запасу учнів гімназії.
При низкой оригинальности работы "Збагачення словникового запасу учнів гімназії науковою навчально-термінологічною лексикою на міжпредметній основі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Наукова навчально-термінологічна лексика - це сукупність взаємоповязаних терміноелементів з різних галузей знань, що відображено в різних навчальних дисциплінах. Учні мають справу з навчальною термінолексикою у двох випадках: а) у процесі роботи з термінологічними словниками і б) під час використання навчальної та науково-методичної літератури (підручники, навчальні посібники, журнали і т.ін.). Отже, аналіз наукового фонду з досліджуваної проблеми засвідчив значні прогалини щодо вивчення лексико-термінологічного аспекту шкільної практики в сучасній лінгводидактиці, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження «Збагачення словникового запасу учнів гімназії науковою навчально-термінологічною лексикою на иміжпредметній основі». Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально апробувати лінгводидактичну модель, визначити педагогічні умови засвоєння учнями гімназії наукової навчально-термінологічної лексики на міжпредметній основі. Гіпотеза дослідження: засвоєння учнями гімназії наукової навчально-термінологічної лексики на міжпредметній основі буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови: міжпредметні звязки у збагаченні словникового запасу учнів науковою навчально-термінологічною лексикою (лінгвістичною, літературознавчою, біологічною, медичною); усвідомлення гімназистами взаємозвязку і відмінностей дефініцій: слово, поняття і термін, наукова навчально-термінологічна лексика і міжпредметна термінологія; залучення учнів до активної діяльності зі словником наукової навчально-термінологічної лексики на міжпредметній основі; забезпечення позитивно-емоційних стимулів у процесі роботи з міжпредметною науковою навчально-термінологічною лексикою.У першому розділі «Теоретико-методичні засади лексико-термінологічної роботи з учнями» розкрито сутність понять: лексика, слово, термін, термінологія; висвітлено проблему термінотворення у сучасному термінознавстві; проаналізовано лексико-термінологічну роботу з учнями в сучасній педагогічній теорії і практиці. Суперанська) розуміють під термінологією сукупність або деяку невизначену кількість термінів - слів загалом; сукупність термінів (понять і назв) якоїсь певної (визначеної) галузі знання (медична термінологія, географічна термінологія); вчення про творення, склад і функціонування термінів загалом; вчення про творення, склад і функціонування термінів певної галузі знання, що вживаються в певній мові і їх еквівалентах в інших мовах; загальне термінологічне вчення. Започатковуючи констатувальний етап експерименту, нами було визначено критерії і показники засвоєння учнями наукової навчально-термінологічної лексики на міжпредметній основі, а саме: гносеологічний критерій із показниками: обізнаність із термінами лінгвістичної, літературознавчої, біологічної, медичної, міжпредметної термінологій; репродуктивний із показниками: вміння виділяти терміни з тексту і пояснювати, з якої вони наукової галузі; вміння створювати нові терміни різними способами; вміння визначати міжпредметну термінологію; вміння працювати з термінологічними словниками; оцінно-рефлексійний з показниками: вміння адекватно оцінювати свою діяльність з термінологічною лексикою (самооцінка); вміння адекватно оцінювати діяльність інших учнів щодо роботи з термінологічною лексикою (взаємооцінка). До кожного критерію і показника було розроблено спеціальні завдання, за результатами виконання яких було виявлено ступені обізнаності учнів із науковою навчально-термінологічною лексикою на міжпредметній основі, ступені сформованості вмінь взаємооцінки і самооцінки, а також умінь гімназистів працювати з міжпредметною науковою навчально-термінологічною лексикою та на їх основі - рівні засвоєння учнями наукової навчально-термінологічної лексики на міжпредметній основі: вище достатнього (кожна з ознак виявляється досить яскраво, достатньо інтенсивно, постійно, усвідомлено, в тісній взаємодії всіх ознак за всіма критеріями-98-110 балів), достатній (ознаки виявляються переконливо, інтенсивно, здебільшого у взаємодії всіх ознак за всіма критеріями, хоча подекуди ознака була відсутня за окремими показниками - 85-102 балів), задовільний (ознаки виявляються інтенсивно, але не завжди переконливо, нестабільно в межах показників різних критеріїв - 60-75 балів), низький (ознаки виявляються слабко, їх вияв носить випадковий, фрагментарний, нестабільний, неусвідомлений характер - 35-64 балів), незадовільний (ознаки виявляються неусвідомлено, лише в окремих випадках - нижче 33 балів). Педагогічними умовами ефективного навчання щодо збагачення словникового запасу учнів термінологічною міжпредметною лексикою виступили: міжпредметні звязки у збагаченні словникового запасу учнів науковою навчально-термінологічною лексикою (лінгвістичною, літературознавчою, біологічною, медичною); усвідомлення гімназистами взаємозвязку і відмінностей дефініцій: слово, поняття і термін, наукова навчально-термінологічна лексика і міжпредметна термінологія; залучення учнів до активної діяльності зі словником наукової навч
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
