Збагачення мовлення студентів педагогічного училища експресивною лексикою як засобом його увиразнення - Автореферат

Захист відбудеться 25 вересня 2002 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України. У роботі досліджується актуальна наукова проблема - збагачення й увиразнення мовлення студентів педучилищ експресивною лексикою. Розглянуто лінгвістичний та психолого-педагогічний аспекти досліджуваної проблеми; запропоновано науково обґрунтовану методичну систему роботи над увиразненням мовлення майбутніх учителів експресивними мовними засобами у процесі викладання курсів української мови та методики викладання української мови у початкових класах; визначено принципи і критерії відбору лексики для навчального словника-мінімуму експресивної лексики. лінгвістичний мовлення експресивний лексика В первом разделе - "Научно-методические основы функционально-коммуникативного подхода к изучению слова в курсах современного украинского языка и методики преподавания украинского языка в начальных классах" - раскрываются лингвистический и психолого-педагогический аспекты обогащения речи будущих учителей экспрессивной лексикой, проанализированы умения и навыки студентов относительно использования исследуемой лексики в собственных высказываниях и формирование адекватных умений у младших школьников.У Державному стандарті початкової загальної освіти в Україні зазначено, що зміна соціальних функцій української мови, надання їй статусу державної послужили важливою причиною для переорієнтації мети її навчання в загальноосвітній школі в цілому, що зміст предмета українська мова повинен будуватися на основі комунікативно-діяльнісного підходу, який передбачає активну участь школярів у навчальному процесі з мови, де особливого значення набувають мовленнєві вміння.1 Проте аналіз анкетування студентів педагогічного училища, результати написання ними творчих робіт та виконання професійно зорієнтованих завдань свідчать про те, що майбутні учителі не завжди вміють дібрати з лексичної скарбниці української мови і доречно вжити слово, яке має відповідне емоційне забарвлення і не тільки називає предмети, а й дає їм позитивну чи негативну оцінку. Таким чином, вибір теми дослідження зумовлений, з одного боку, соціальною значущістю володіння словом як найактивнішою одиницею мовлення, однією з умов пізнання дійсності і вільного спілкування, а з іншого, - необхідністю постійно підвищувати рівень мовленнєвої культури майбутніх учителів, недостатнім опрацюванням проблеми збагачення їхнього словникового запасу емоційно забарвленою лексикою як засобом увиразнення мовлення та емоційного впливу на розвиток і виховання молодших школярів. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що збагачення словникового запасу студентів педучилища експресивною лексикою як засобом увиразнення їхнього мовлення можлива за умов: а) посилення функціонально-комунікативного підходу до вивчення теоретичного матеріалу з лексикології та морфології; б) цілеспрямованого формування у майбутніх учителів початкових класів мовних та мовленнєвих умінь шляхом виконання відповідно дібраних вправ, професійно зорієнтованих завдань, написання творчих робіт, спрямованих на збагачення мовлення експресивною лексикою; в) використання активних форм навчальної діяльності, зокрема роботи з навчальним міні-словником експресивної лексики; г) урахування принципу внутрішньопредметних та міжпредметних звязків української мови з методикою викладання української мови в початкових класах, дитячою літературою, народознавством. У першому розділі - "Науково-методичні засади функціонально-комунікативного підходу до вивчення слова у курсах сучасної української літературної мови та методики викладання української мови в початкових класах" - висвітлено лінгвістичний аспект проблеми та психолого-педагогічні основи збагачення мовлення майбутніх учителів експресивною лексикою, проаналізовано сутність понять "емоція", "експресія", "експресивна (емоційно забарвлена) лексика", "демінутивна лексика", розглянуто уміння і навички студентів педагогічного училища щодо використання емоційно забарвленої лексики у власних висловлюваннях та формування адекватних умінь у молодших школярів.Саме з допомогою емоційно забарвленої лексики учитель здійснює вплив на учня, виховує у нього вольові якості, формує вміння робити морально-оцінні судження. Результати констатуючого зрізу засвідчили недостатній рівень теоретичних знань і практичних умінь майбутніх учителів, повязаних із розумінням функцій і доречним використанням емоційно забарвленої лексики як засобу увиразнення мовлення, що негативно впливає на розвиток їхніх комунікативних умінь. Беручи до уваги сучасний комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення української мови в початкових класах, у розробленні експериментальної методики збагачення й увиразнення мовлення емоційно забарвленою лексикою ми спиралися на положення функціонально-комунікативної лінгвістики, які передбачають роз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1. Перехід до особистісно орієнтованої моделі освіти передбачає розвиток внутрішніх можливостей учнів, їхніх потреб, інтересів, емоцій, почуттів. Емоційно-ціннісне ставлення до знань формується тоді, коли в процесі навчання наявні емоційні переживання учнів. Учитель початкових класів повинен вміти зацікавити вихованців змістом навчального матеріалу, викликати справжні пізнавальні позитивні емоції, які допоможуть вникнути в проблему, зрозуміти її. Саме з допомогою емоційно забарвленої лексики учитель здійснює вплив на учня, виховує у нього вольові якості, формує вміння робити морально-оцінні судження.

2. У системі навчання рідної мови особливе місце посідає збагачення словникового запасу учнів - один із провідних напрямів у роботі з розвитку звязного мовлення. Вивчення рідної мови передбачає оволодіння мовленнєвими засобами, зокрема лексичним багатством мови, за рахунок якого досягається чітка інформаційна виразність, експресивність, емоційність висловлювання.

Емоційна та експресивна функції слова разом з номінативною забезпечують передачу лексемами емоцій та почуттів мовця, його ставлення до висловленого, характеристику мовленнєвого процесу та самих мовців. Досліджуваний пласт лексики української мови збагачує й увиразнює мовлення, забезпечує емоційний ефект акту спілкування.

3. Результати констатуючого зрізу засвідчили недостатній рівень теоретичних знань і практичних умінь майбутніх учителів, повязаних із розумінням функцій і доречним використанням емоційно забарвленої лексики як засобу увиразнення мовлення, що негативно впливає на розвиток їхніх комунікативних умінь. Основні причини цього - недостатній обсяг теоретичного матеріалу про емоційну лексику у підручниках з української мови для педучилищ, відсутність системи відповідних вправ і завдань та методичних рекомендацій, а також навчального словника емоційно забарвленої лексики.

4. Програма експериментально-дослідного навчання розроблялася з урахуванням принципів фундаментальності, науковості та професійної зорієнтованості. Беручи до уваги сучасний комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення української мови в початкових класах, у розробленні експериментальної методики збагачення й увиразнення мовлення емоційно забарвленою лексикою ми спиралися на положення функціонально-комунікативної лінгвістики, які передбачають розгляд слова у процесі реалізації комунікативної функції мови.

5. Дослідну методику збагачення й увиразнення мовлення майбутніх учителів у процесі вивчення курсів української мови та методики викладання української мови в початкових класах було спрямовано не тільки на усвідомлення студентами функціонального призначення категорій лексико-семантичної системи, а й на вироблення вмінь формувати адекватні навички в молодших школярів. Результати контрольного зрізу дозволяють стверджувати: - увиразнення мовлення студентів педагогічного училища емоційно забарвленою лексикою сприяє підвищенню рівня володіння комунікативними вміннями, удосконалює звязне мовлення;

- розділи "Лексикологія", "Фразеологія", окремі теми розділів "Будова слова", "Словотвір", Граматика" є змістовою базою для поглибленої і систематичної роботи над емоційно забарвленою лексикою за умови реалізації функціонально-комунікативного підходу до засвоєння теоретичного матеріалу;

- застосування системи спеціальних лексичних, функціонально-стилістичних вправ, творчих робіт, професійно зорієнтованих завдань забезпечує формування вмінь вживати емоційну лексику у власних висловлюваннях, емоційно-оцінних судженнях, збагачує й увиразнює мовлення майбутніх учителів, сприяє формуванню у них професійних умінь і навичок;

- використання укладеного навчального словника-мінімуму емоційно забарвленої лексики (2000 слів) надає значну допомогу під час аналізу художніх творів для дітей, при виконанні конструктивних вправ та професійно зорієнтованих завдань, написанні творчих робіт;

- виконання професійно зорієнтованих завдань доводить, що емоційно забарвлена лексика є одним із впливових засобів морального і громадянського виховання учнів загальноосвітніх шкіл на уроках класного і позакласного читання;

- розроблена методика забезпечує органічний взаємозвязок увиразнення мовлення емоційною лексикою і професійного становлення вчителя початкових класів.

Дослідження не вичерпало всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективними, на нашу думку, є вивчення наступності щодо увиразнення мовлення учнів основної школи; виявлення особливостей семантики експресивів у зіставленні з власне номінативними одиницями; характеристика функціональних можливостей експресивної лексики; укладання словника експресивної лексики з відповідними ремарками та повним тлумаченням експресивних одиниць.

ОСНОВНІ ІДЕЇ ТА ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Ткачук Г. Збагачення і увиразнення мовлення учнів 3 класу емоційно забарвленою лексикою під час опрацювання частин мови// Початкова школа. - 2001. - №6. - С. 17-19.

2. Ткачук Г. Джерело духовності (Роль експресивної лексики в моральному вихованні школярів під час опрацювання творів М. Магери у 5 класі) // Українська література в загальноосвітній школі. - 2001. - №1. - С. 35-37.

3. Г. Ткачук. Збагачення мовлення експресивною лексикою // Українська мова і література в школі. - 2001. - № 6. - С. 10-13.

4. Г.О.Ткачук Психолого-педагогічні основи збагачення мовлення школярів експресивною лексикою// Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. - К.: Логос, 2001. - Том XXV. - С. 150-157.

5. Галина Ткачук. Емоційно забарвлена лексика - засіб увиразнення мовлення молодших школярів// Наукові праці Камянець-Подільського державного педагогічного університету: Філологічні науки. - Камянець-Подільський: Камянець-Подільський держ. педагогічн. університет. - 2000. - Вип 4. - С. 61-64.

6. Ткачук Г.О. Шляхи збагачення мовлення майбутніх учителів експресивною лексикою // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах нової структури і змісту початкової освіти". - Полтава: ПДПУ, 2001. - С. 100-101.

7. Ткачук Г.О. Експресивна лексика - засіб увиразнення мовлення майбутніх учителів // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. - К., 2001. - Випуск 42. - С. 118-121.

8. Ткачук Г.О. Експресивна лексика в поетичній творчості Т. Г. Шевченка // Збірник наукових статей міжвузівської науково-практ. конференції "Спадщина Т.Г.Шевченка в контексті гуманізації сучасної освіти." - Хмельницький. - Вид-во ХГПІ. - 2001. - С. 43-45 (у співавторстві).

9. Ткачук Г.О. Формування культури мовлення майбутнього учителя // Допрофесійна педагогічна підготовка учителів молодших класів в контексті реалізації цільової комплексної програми "Вчитель" // Збірник науково-практичних матеріалів Всеукраїнської конференції в 3-ох част. - Дніпропетровськ. - 1998. - Ч. ІІ. - С. 35-38.

10. Ткачук Галина. Мовно-мовленнєва професійна підготовка майбутніх вихователів // Збірник теоретико-практичних статей "Дошкільна освіта в регіоні: проблеми, пошуки, досвід". - Хмельницький: Вид-во ХГПІ, 2001. - С. 39-41.

11. Ткачук Г.О. Уроки позакласного читання за творами Миколи Магери: Посібник для вчителів початкових класів. - Хмельницький: Вид-во ХГПІ. - 2001. - 26 с.

12. Ткачук Г.О. Словник-мінімум експресивної лексики. - Хмельницький: Вид-во ХГПК. - 2000. - 32 с.

13. Ткачук Г.О. Експресивна лексика - засіб увиразнення мовлення молодших школярів: Посібник для учителів початкових класів та студентів пед. коледжів. - Хмельницький: Вид-во ХГПК. - 2000. - 44 с.

Размещено на .ru