Затримка розвитку плода у вагітних, зайнятих у виробництві суперфосфату (прогнозування, профілактика та її лікування) - Автореферат

Вихідний стан гомеостазу організму жінки, преморбідний фон, на якому наступила вагітність, зміни в навколишньому середовищі, вплив деяких ксенобіотиків може стати пусковим механізмом розвитку патологічних процесів у фетоплацентарному комплексі вагітних (В.П. Фетоплацентарна дисфункція і повязаний з нею високий рівень перинатальної патології, а також погіршення соціально-екологічної ситуації ведуть до затримки розвитку плода, частота якої коливається від 3,5 до 27 %, а перинатальна смертність при цьому складає 35 - 40 %0 (Г.М. Метою дослідження було зниження частоти затримки розвитку плода, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, зайнятих у сфері виробництва суперфосфату, шляхом розробки і впровадження науково-обґрунтованих діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Вивчити вплив умов праці й характеру виробничої діяльності на репродуктивне здоровя, перебіг вагітності, пологів у жінок, зайнятих у сфері виробництва суперфосфату та стан їх новонароджених в період неонатальної адаптації. Дослідити основні біопараметри і біофізичний профіль плода, гемодинамічні і гормональні порушення у функціональній системі «мати-плацента-плід» при затримці розвитку плода.Щодо особливостей спостереження, ведення вагітних, лікувально-профілактичних заходів, їх було поділено на 2 групи: 1 групу склали вагітні (40), які спостерігались в жіночій консультації за загальноприйнятим алгоритмом; до 2 групи увійшли вагітні (40), яким проводилися комплексні лікувально-профілактичні заходи за розробленою нами схемою. Крім цього, було проведено оцінку стану новонароджених (30 - від матерів контрольної групи, 40 - від жінок 1 і 40 від жінок 2 групи). Так відмічено, що загроза переривання вагітності у цій групі мала місце у 17 (42,5 %) випадках, проти 12 (30,0 %) випадків у 2 групі. До терміну 24-28 тижнів вагітності даний показник прогресував і склав в середньому у 1 групі - (29,85 ± 0,09) мм, у 2 групі - (26,52 ± 0,07) мм, (р0,05 між 1 і 2 групами) у порівнянні з контролем (15,02 ± 0,03) мм. На основі УЗ-дослідження в терміні вагітності 16-28 тижнів ультраструктура плаценти у контрольній групі часто відповідала 0 ст. зрілості в (94,3 ± 0,4) %, у 1 групі - (47,3 ± 0,3) %, у 2 групі - (65,3 ± 0,3) % випадків.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове наукове вирішення завдання щодо зниження частоти порушень стану плода і новонародженого та перинатальної захворюваності у жінок, зайнятих у хімічному виробництві. За даними ретроспективного аналізу та проведених нами досліджень встановлено, що перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого у жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату, супроводжувався високою частотою ускладнень: загрозою переривання вагітності - (42,5 %), фетоплацентарною дисфункцією - (37,5 %), затримкою розвитку плода - (27,5 %), дистресом плода - (17,5 %), аномаліями пологової діяльності - (30,0 %), високим рівнем перинатальної захворюваності - (30,76 %), що у 2-3 рази перевищує показники у жінок з фізіологічним перебігом гестації. У жінок, які мали контакт з шкідливими факторами виробництва суперфосфату, виявлено посилення процесів перекисного окислення ліпідів, що виражене у збільшенні вмісту його кінцевих продуктів: малонового діальдегіду в 1,6 рази та дієнових конюгатів в 1,3 рази, пригнічення антиоксидантної системи (зниження рівня каталази та супероксиддисмутази в 2,5 рази), зростання рівня лізосомальних ферментів кислої фосфатази у 2,2 рази і катепсину Д у 1,8 рази у порівнянні з показниками здорових вагітних у цьому ж терміні. У вагітних, зайнятих у хімічному виробництві, при проведенні дослідження біофізичних параметрів матково-плацентарного кровоплину виявлено порушення формування низькорезистентного судинного опору, підвищення індексів судинної резистентності в маткових артеріях і артеріях пуповини в 1,3-1,6 рази, що призводить до затримки розвитку плода (27,5 %) та дистресу плода (17,5 %). Розроблений алгоритм пренатальної підготовки жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату, зменшення контакту вагітних з несприятливими виробничими факторами на ранніх термінах, використання науково обґрунтованого лікувально-профілактичного комплексу із застосуванням донаторів оксиду азоту призводить до зниження частоти ускладнень перебігу вагітності, порушень стану плода і новонародженого (зменшення частоти загрози переривання вагітності в шість разів - з (47,5 %), до (7,5 %), фетоплацентарної недостатності в три рази - з (37,5 %) до рівня (12,5 %), затримки розвитку плода більш як у 10 разів - з (27,5 %) до (2,5 %), дистресу плода у сім разів - з (17,5 %) до (2,5 %).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове наукове вирішення завдання щодо зниження частоти порушень стану плода і новонародженого та перинатальної захворюваності у жінок, зайнятих у хімічному виробництві. Завдяки проведеним гігієнічним та клініко-лабораторним дослідженням, можна зробити наступні висновки: 1. За даними ретроспективного аналізу та проведених нами досліджень встановлено, що перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого у жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату, супроводжувався високою частотою ускладнень: загрозою переривання вагітності - (42,5 %), фетоплацентарною дисфункцією - (37,5 %), затримкою розвитку плода - (27,5 %), дистресом плода - (17,5 %), аномаліями пологової діяльності - (30,0 %), високим рівнем перинатальної захворюваності - (30,76 %), що у 2-3 рази перевищує показники у жінок з фізіологічним перебігом гестації. Частота цих ускладнень прямо пропорційна виробничому стажу.

2. У жінок, які мали контакт з шкідливими факторами виробництва суперфосфату, виявлено посилення процесів перекисного окислення ліпідів, що виражене у збільшенні вмісту його кінцевих продуктів: малонового діальдегіду в 1,6 рази та дієнових конюгатів в 1,3 рази, пригнічення антиоксидантної системи (зниження рівня каталази та супероксиддисмутази в 2,5 рази), зростання рівня лізосомальних ферментів кислої фосфатази у 2,2 рази і катепсину Д у 1,8 рази у порівнянні з показниками здорових вагітних у цьому ж терміні.

3. Визначені ультразвукові критерії ранньої діагностики затримки розвитку плода: невідповідність діаметра плідного яйця гестаційному терміну, фрагментація і гіпоплазія хоріону, гіпоплазія амніону, вирівнювання ехогенності хоріальної і амніотичної порожнин та жовточного мішка, низьке розташування та часткове відшарування плідного яйця, поява маловоддя в ранніх термінах вагітності.

4. У вагітних, зайнятих у хімічному виробництві, при проведенні дослідження біофізичних параметрів матково-плацентарного кровоплину виявлено порушення формування низькорезистентного судинного опору, підвищення індексів судинної резистентності в маткових артеріях і артеріях пуповини в 1,3-1,6 рази, що призводить до затримки розвитку плода (27,5 %) та дистресу плода (17,5 %).

5. За даними морфологічних досліджень, тривалий контакт з шкідливими виробничими факторами веде до накопичення в організмі вагітних важких металів (Со, Cd, Pb), викликає порушення дозрівання ворсинчастого хоріону, посилення інволютивних процесів у плаценті, гідропічної дистрофії та колікваційного некрозу, розвиток імунопатологічних реакцій у вигляді збільшення відносного обєму фібриноїдної субстанції і вираженою лімфоплазмоцитарно-макрофагальною реакцією, супроводжується зниженням рівнів хоріонічного гонадотропіну на 23 % і плацентарного лактогену на 20 % та значними гемодинамічними порушеннями у функціональній системі «мати-плацента-плід».

6. Розроблений алгоритм пренатальної підготовки жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату, зменшення контакту вагітних з несприятливими виробничими факторами на ранніх термінах, використання науково обґрунтованого лікувально-профілактичного комплексу із застосуванням донаторів оксиду азоту призводить до зниження частоти ускладнень перебігу вагітності, порушень стану плода і новонародженого (зменшення частоти загрози переривання вагітності в шість разів - з (47,5 %), до (7,5 %), фетоплацентарної недостатності в три рази - з (37,5 %) до рівня (12,5 %), затримки розвитку плода більш як у 10 разів - з (27,5 %) до (2,5 %), дистресу плода у сім разів - з (17,5 %) до (2,5 %).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вагітних, повязаних з виробництвом суперфосфатних добрив, необхідно виділяти в групу високого ризику затримки розвитку плода, фетоплацентарної дисфункції, гестозів, анемії, невиношування, перинатальної патології. Цей контингент вагітних підлягає виведенню з технологічного процесу.

2. Для профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату, за три-шість місяців до планування вагітності слід проводити преконцепційну підготовку шляхом прийому фолієвої кислоти по 0,2 г два рази на добу, ентеросгелю до 15 г 2-3 рази на добу, а також L-аргініну аспартату по 5 мл 3 рази на добу перорально двотижневим курсом.

3. Поява характерних змін при кардіотокографічному дослідженні (зниження базальної частоти серцевих скорочень і амплітуди акцелерацій на фоні збільшення кількості децелерацій), та ультразвукових маркерів (перша ступінь зрілості плаценти до 20 тижнів вагітності, розширення міжворсинчастих просторів у поєднанні із зменшенням біпарієтального розміру < 45 мм, окружності голівки < 158 мм, довжини стегна < 26 мм ) є раннім критерієм розвитку фетоплацентарної дисфункції.

4. Вагітним, повязаних з виробництвом суперфосфатних добрив, рекомендовано проводити курси лікувально-профілактичних заходів в терміні 12-16, 24-28 та 32-36 тижнів вагітності з використанням ентеросгелю по 15 г 2-3 рази на добу, L-аргініну аспартату по 5 мл 3-4 рази на добу, або по 100 мл один раз на добу внутрішньовенно двотижневими курсами.

1. Бойчук А. В. Перебіг вагітності, пологів та оцінка стану новонароджених в залежності від акушерської патології матерів, зайнятих у хімічному виробництві / А. В. Бойчук, І. М. Нікітіна // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. - 2008. - Т. 144, ч. ІІІ. - С. 27-30. (Здобувачем дана комплексна оцінка перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, враховуючи професію та стаж роботи на підприємстві).

2. Особливості неонатальної адаптації дітей з затримкою внутрішньоутробного росту на фоні фетоплацентарної недостатності у вагітних, зайнятих в хімічному виробництві / А. В. Бойчук, І. М. Нікітіна, О. І. Хлібовська, В. С. Шадріна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2008. - № 2. - С. 128-132. (Здобувачем проведено спостереження за станом новонароджених в період неонатальної адаптації, здійснено комплексний аналіз отриманих результатів).

3. Маркери ультразвукової діагностики затримки росту плода на фоні фетоплацентарної недостатності у вагітних, зайнятих в хімічному виробництві / А. В. Бойчук, І. М. Нікітіна, В. І. Коптюх, В. В. Сопель, О. І. Хлібовська Б. М. Бегош

// Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2008. - № 1. - С. 30-33. (Здобувачем проведений збір та обробка первинної інформації, розроблені діагностичні критерії затримки розвитку плода у вагітних, зайнятих в хімічному виробництві ).

4. Нікітіна І. М. Клініко-анамнестичні фактори ризику формування затримки росту плода / Сучасні аспекти військової медицини // Збірник наукових праць Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» МО України. Випуск 13. - К., 2008. - С. 225-229.

5. Бондарчук В. В. Эхографические маркеры невынашивания беременности в первом триместре / В. В. Бондарчук, И. Н. Никитина // Сучасні аспекти військової медицини. Збірник наукових праць Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» МО України. Випуск 13. - К., 2008. - С. 326-329. (Здобувачем проведена аналітична оцінка первинної інформації, зроблені висновки та практичні рекомендації).

6. Бойчук А. В. Зміни гормонопродукуючої функції фетоплацентарного комплексу під впливом шкідливих промислових чинників / А. В. Бойчук, І. М. Нікітіна // Вісник Сумського державного університету. Серія: Медицина. - 2009. - № 1. - С. 58-63. (Здобувачем виявлено зниження ендокринної активності ФПК у працівниць хімічного виробництва).

7. Бойчук А. В. Раннее прогнозирование плацентарной дисфункции и невынашивания беременности с помощью ультразвуковой диагностики / А. В. Бойчук, И. Н. Никитина // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. - 2009. Т.145, ч. ІІІ. - С. 23-26. (Здобувачем розроблено критерії ранньої діагностики первинної плацентарної недостатності).

8. Діагностика і метаболічна корекція порушень в фетоплацентарному комплексі вагітних з хронічною інтоксикацією солями важких металів / А. В. Бойчук, І. М. Нікітіна, В. І. Коптюх, В. С. Шадріна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2009. - № 2. - С. 53-57. (Здобувачем особисто зібрано матеріал, дано аналіз отриманих результатів та практичні рекомендації).

9. Нікітіна І. М. Імуноморфологічні особливості плаценти вагітних з затримкою росту плода на фоні тривалого впливу шкідливих промислових чинників / І. М. Нікітіна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2009. - № 2. - С. 116-118.

10. Нікітіна І. М. Метаболічна терапія фетоплацентарної недостатності у вагітних, зайнятих у хімічному виробництві // Актуальні питання клінічної медицини: міжнародна науково-практична конференція студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів, 23-24 квітня 2009 року: матеріали конф. - Суми : В-во СУМДУ, 2009. - С. 48-49.