Дослідження проблем, що виникають у повсякденній діяльності органів слідства та дізнання при затриманні особи, яка вчинила злочин, та забезпеченні захисту її прав. Розробка авторського методу вирішення проблеми правової регламентації затримання.
Аналіз слідчої та судової практики свідчить про те, що при провадженні дізнання і досудового слідства ще мають місце факти незаконних затримань осіб та недодержання умов тримання їх під вартою, порушення матеріальних та процесуальних прав затриманих. Більш глибокого вивчення потребують проблеми: визначення суті та юридичних форм затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину; зясування співвідношення кримінально-процесуального затримання підозрюваного з адміністративним затриманням особи; розвязання конкуренції правових інститутів і норм щодо затримання підозрюваних у вчиненні злочину осіб; визначення процесуального статусу особи, яка затримана на місці злочину чи з поличним; законодавчого визначення підстав та порядку затримання; розробки концептуальної моделі юридичної форми затримання з поличним чи на місці злочину та кримінально-процесуального затримання особи у звязку з підозрою у вчиненні злочину; визначення критеріїв допустимості використання результатів затримання з поличним у доказуванні; систематизації міжнародних правових норм щодо затримання особи, підозрюваної в скоєнні злочину та визначення способу їх імплементації в чинне кримінально-процесуальне законодавство. № 742-32/IV; проведено згідно з тематикою пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та наукових установ МВС України на період 2002-2005, 2004-2009 років, яка затверджена наказами МВС України № 635 від 30 червня 2002 року «Про заходи щодо організації проведення науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів у практичну діяльність органів внутрішніх справ України» та № 755 від 5 липня 2004 року «Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергової розробки і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років». розвязати конкуренцію правових інститутів і норм щодо затримання підозрюваних у вчиненні злочину осіб та визначити співвідношення кримінально-процесуального затримання підозрюваного як тимчасового запобіжного заходу із затриманням особи з поличним чи на місці злочину; розробити концептуальну модель юридичної форми затримання з поличним чи на місці злочину та кримінально-процесуального затримання особи у звязку з підозрою у вчиненні злочину як тимчасового запобіжного заходу, повязаного із взяттям такої особи під варту;«Поняття та юридична природа затримання, основні етапи становлення інституту затримання особи, підозрюваної в скоєнні злочину» на основі чинного законодавства визначаються особливості затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, як інституту кримінально-процесуального права, аналізуються тенденції розвитку інституту затримання, наводиться авторський підхід до періодизації етапів розвитку інституту затримання. Інститут затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, включає в себе норми, які визначають підстави затримання особи, процесуальну форму затримання, надання затриманій особі процесуального статусу, гарантії забезпечення прав затримуваної особи, умови і порядок тримання її під вартою, нагляд і процесуальний контроль за законністю затримання, підстави і порядок звільнення з-під варти та реабілітації. На підставі юридичного аналізу призначення, змісту та сталої практики проведення органами дізнання та досудового слідства затримання осіб, які підозрюються в скоєнні злочину, зроблено висновок, що в теорії кримінального процесу та в кримінально-процесуальному законодавстві мають отримати розроблення два процесуальних інститути, що відповідають двом формам затримання, які фактично названі в законі: 1) затримання з поличним чи на місці злочину; 2) затримання підозрюваного - тимчасове взяття особи під варту як тимчасовий запобіжний захід, який полягає у взятті підозрюваного під варту на строк до сімдесяти двох годин. Запропонована законодавча регламентація затримання на місці злочину чи з поличним складається з таких основних положень: органи дізнання, слідчий чи прокурор мають право затримати особу на місці злочину чи з поличним та доставити її до місця розташування правоохоронного органу за наявності однієї з таких підстав: 1) коли цю особу застигли при вчиненні злочину або на місці злочину безпосередньо після його вчинення; затримання особи з поличним чи на місці злочину здійснюється у випадках, коли іншими засобами забезпечити вирішення завдань судочинства неможливо, під час проведення затримання особи на місці злочину чи з поличним необхідно вжити заходів до фіксації обстановки та обставин вчинення злочину, охорони місця події, здійснити невідкладні дії по виявленню, закріпленню та вилученню слідів злочину та інших фактичних даних, що можуть мати значення доказів у кримінальному судочинстві, протокол затримання з поличним чи на місці злочину негайно реєструється в документах обліку заяв і повідомлень про злочини і є приводом до порушення кримінальної справи, протягом чотирьох годин з моменту затримання особи орган дізнання, слідчий чи прокурор має прийняти
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
