Застосування засобів репаративної терапії на основі фосфоліпідів молока при ентеропатології телят - Автореферат

Завданнями цього наукового напряму стало вивчення порушень обмінних процесів, взаємоповязаних із дезорганізацією структурно-функціонального стану клітинних мембран, що зазнають ушкодження за розвитку диспепсії у новонароджених телят; дослідження особливостей перебігу репаративних процесів у період клінічного одужання тварин і випробування на виробництві репаративної ефективності комплексної схеми застосування ФЛ молока БАД FLP-MD (у подальшому в тексті БАД), яку розроблено на кафедрі біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції Національного аграрного університету. дослідити вплив БАД на основі ФЛ молока на відновлення структурних змін епітеліоцитів слизової оболонки кишечнику, печінки та нирок у телят реабілітаційного періоду, які перехворіли на диспепсію; дослідити фізичні та структурно-динамічні характеристики апікальних мембран ентероцитів кишечнику телят, які перехворіли на диспепсію, та за комплексної схеми застосування БАД на основі ФЛ молока; дослідити клініко-біохімічну ефективність комплексної схеми застосування фосфоліпідовмісної БАД щодо відновлення функціонального стану кишечнику, печінки та нирок у телят при диспепсії; Предмет дослідження: телята, які перехворіли на диспепсію; репаративні процеси в тканинах; порівняльна оцінка біохімічних і клінічних показників ефективності традиційної схеми лікування і комплексної - при додатковому застосуванні репаративної терапії у вигляді БАД на основі ФЛ коровячого молока.Лабораторні дослідження зразків біологічного матеріалу проводили на базі наукової проблемної лабораторії кафедри біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції та науково-виробничої Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК НАУ, окремі види досліджень - на базі інших наукових лабораторій: при кафедрі біохімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка та при відділах регуляції біосинтезу білка і коферментів Інституту біохімії ім. Схема досліджень: з телят 2-добового віку було сформовано три дослідні групи: I група була контрольною і включала тварин, які залишались клінічно здоровими впродовж першого місяця життя; до II групи віднесено телят, які, починаючи з другої доби життя хворіли на диспепсію та їх лікували за традиційною терапевтичною схемою; до III групи належали телята, яких лікували комплексно (традиційна терапія БАД) до зникнення клінічних ознак захворювання та продовжували задавати БАД до 30-добового віку включно. Традиційна схема лікування тварин включала застосування патогенетичної терапії: напівголодної дієти на 6 - 12 год. і випоювання теплого 1 %-го розчину натрію хлориду; у разі різко виражених явищ токсикозу підшкірне введення розчинів електролітів у дозі 400 - 500 мл, випоювання відварів лікарських рослин, введення антибактеріальних препаратів тромексину і тіломіціну В, згідно з чинними інструкціями щодо їх використання, та нутрілу Se (вітамінно-амінокислотної добавка із селеном). При визначенні лікувально-профілактичних доз БАД враховували: дані літератури стосовно рекомендованих для застосування людині доз есенційних ФЛ сої у складі препарату “есенціале”, загальну кількість ФЛ, яку отримує теля за добу з молозивом (молоком), якісний і кількісний склад ФЛ молозива (молока), інтенсивність засвоєння ФЛ на рівні кишечнику у тварин першого місяця життя та їхні транзиторні втрати під час ентеропатології, зміни ліпідного спектра печінки під час диспепсії. Кров для дослідження гематологічних показників відбирали у телят відразу після зникнення клінічних ознак диспепсії (на 7 - 8-у добу життя) і через три тижні після одужання (на 28 - 30-у добу життя).У телят III групи на 7 - 8-у добу життя встановлено зростання в плазмі крові активності СОД, К та ГП. Так, ЛП-спектр плазми крові у телят II групи на 30-у добу життя характеризується гіперліпідемією, яка виникає через вірогідне зростання вмісту ЗХС - на 17 % (583,3 ± 12,3 мг % у контролі) за рахунок фракції ВХС і збільшення ТАГ - в 1,7 раза (36,2 ± 2,5 мг % у контролі) при одночасному зменшенні рівня ВЖК - на 22 % (37,9 ± 0,9 мг % у контролі) і ФЛ - на 18 % (264,1 ± 4,9 мг % у контролі). Так, у телят II групи встановлено вірогідне зниження у кишечнику вмісту ЗЛ - на 11 % (1218,9 ± 35,7 мг % у контролі), ЗХС - на 17 % (187,8 ± 11,1 мг % у контролі) та у 2,3 раза його ефірної фракції (51,2 ± 3,8 мг % у контролі), ТАГ - на 19 % (86,4 ± 3,3 мг % у контролі) і ФЛ - на 9 % (816,8 ± 11,3 мг % у контролі). Білковий спектр плазми крові у телят II групи на 7 - 8-у годину життя характеризується вірогідним зростанням вмісту білків „гострої фази” і зниженням рівня низки білкових фракцій: 76,5 КДА на 40 % (2,5 ± 0,25 г/л у контролі), 93 КДА та більше 1000 КДА у 3 рази (відповідно 0,76 ± 0,17 і 0,90 ± 0,14 г/л у контролі), а також вірогідним зниженням вмісту в сироватці крові Ig G на 12,7 % (11,3 ± 0,35 г/л у контролі). У крові таких телят спостерігається низький вміст багатьох білкових фракцій: 6,5 КДА на 40 % (0,42 ± 0,06 г/л у контролі), 20 КДА у 2,7 раза (0,35 ± 0,07 г/

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ