Застосування цивільного законодавства до сімейних відносин - Автореферат

Загальні правові засади такого застосування хоч і передбачені в статті 8 СК України, але не містять конкретних критеріїв для виявлення видів сімейних відносин, на які мають поширюватися відповідні цивільно-правові норми, за винятком прямо передбачених в СК України. Для досягнення поставленої мети сформульовані такі завдання дисертаційного дослідження:виявлення сфери можливого застосування цивільного законодавства до регулювання сімейних відносин;проведення аналізу механізмів застосування цивільного законодавства до регулювання сімейних відносин та дослідження їх особливостей;дослідження основних проблем застосування цивільного законодавства до регулювання сімейних відносин;на основі комплексного аналізу норм цивільного та сімейного законодавства, зроблених теоретичних висновків про природу і механізми застосування норм однієї галузі права до регулювання відносин в іншій, виявити недоліки і прогалини в такому застосуванні.розробити відповідні пропозиції, спрямовані на усунення недоліків в застосуванні цивільного законодавства до регулювання сімейних відносин. Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження було застосовано загальнонаукові і спеціальні методи наукового пізнання.Зокрема, формально-логічний метод застосовано для зясування механізму застосування цивільного законодавства до регулювання сімейних відносин.За допомогою історичного методу досліджено розвиток застосування цивільного законодавства до регулювання сімейних відносин та доктринальні положення щодо місця сімейного права в системі права в різні історичні періоди. В дисертаційному дослідженні на підставі одержаних результатів на захист виносяться основні науково-практичні висновки, які мають новизну і полягають у наступному: Вперше встановлено і доведено, що передбачена статтею 8 СК України можливість застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України є такою специфічною формою субсидіарного (додаткового) врегулювання відносин однієї галузі права нормами іншої, яка зумовлена не фактичною наявністю прогалин у СК України чи законодавчими прорахунками, а прогнозованою і свідомою позицією законодавця з огляду на “родинність” приватно-правових сімейних та цивільних відносин та на переваги застосування методу “законодавчої економії”. Одержала подальшого розвитку концепція співвідношення сімейного та цивільного права, яка у полягає у баченні дисертанта в тому, що з огляду на історію створення Цивільного та Сімейного кодексів, норми якого первісно закладалися у книгу шосту проекту ЦК України (в редакції 1996 р.), на широке законодавче закріплення у Сімейному кодексі можливостей застосування норм Цивільного кодексу до сімейних відносин, введення диспозитивних засад договірного врегулювання сімейних відносин, а також завершення соціально-ринкових перетворень суспільних відносин в Україні можна з високим ступенем вірогідності прогнозувати повне визнання юридичною наукою сімейного права підгалуззю цивільного права.Розділ перший “Загальні засади застосування норм цивільного права до регулювання сімейних відносин” складається з двох підрозділів.В підрозділі 1.1 “Поняття сімейних відносин та підстави застосування цивільного законодавства до їх регулювання” висвітлюється специфіка механізмів застосування норм цивільного законодавства до регулювання сімейних відносин.В роботі проаналізовано питання обєктів та субєктів, як елементів сімейних правовідносин, що піддаються регулюванню нормами ЦК України. На основі цього зроблено висновок, що сімейними відносинами, на які відповідно до СК України, можуть поширюватися норми цивільного законодавства, є такі відносини, які виникають між подружжям та іншими членами сімї як субєктами цивільних відносин щодо певних обєктів цивільного права, внаслідок чого у них виникають відповідні права та обовязки, обумовлені їх особисто-родинними звязками.Виявлено, що застосування законодавчих норм однієї галузі права до регулювання відносин в іншій можливе завдяки субсидіарному застосуванню норм права і аналогії закону та права. В роботі проведено критичний аналіз наукових точок зору відносно підстав та мети субсидіарного застосування права, на підставі якого визначено, що субсидіарним є таке застосування правових норм, коли певні норми регулюють не тільки відносини “своєї” галузі права, тобто тієї, до якої вони безпосередньо належать, але й відносин суміжних галузей права, метою такого застосування є нормативна економія. Таке застосування зумовлене не наявністю прогалин в Сімейному кодексі, а прогнозованою і свідомою позицією законодавця з огляду на “родинність” приватно-правових сімейних та цивільних відносин та на переваги застосування методу “законодавчої економії”.Вперше зроблено висновок, що предметом субсидіарного застосування можуть бути не лише норми Цивільного кодексу, але й інші цивілістичні закони, які можуть застосовуватись в сфері сімейних відносин. Зазначено що з огляду на історію створення Цивільного та Сімейного кодексів, норми якого первісно закладалися у книгу шосту проекту ЦК України (

Основний зміст роботи