Застосування традиційних та нетрадиційних методів фізичної реабілітації у хворих з діафізарними переломами стегнової кістки та кісток гомілки - Автореферат

Травми опорно-рухового апарату посідають одне з провідних місць за поширенням серед населення різних країн світу, що визначається як постійним навантаженням на нього, так і особливостями будови (О.Ф. Таким чином, виявлення ефективних методів підвищення функціональних можливостей нервово-мязового апарату ушкодженої кінцівки, зменшення відсотка інвалідності, скорочення термінів відновлення хворих з переломами діафіза стегнової кістки і кісток гомілки продовжує залишатися актуальною проблемою. Внесок здобувача при розробці даної теми полягає в побудові програми фізичної реабілітації для хворих з діафізарними переломами стегнової кістки і кісток гомілки з урахуванням застосування нових методів остеосинтезу і можливістю раннього осьового навантаження на травмовану кінцівку, з включенням традиційних і нетрадиційних методів відновної терапії і спеціальних вправ, спрямованих на відновлення навички ходьби і ортостатичної синергії з перших днів після операції. Мета роботи - розробити й обґрунтувати комплексну програму фізичної реабілітації з включенням у неї методів традиційної і нетрадиційної медицини для хворих із багатоуламковими і фрагментарними діафізарними переломами стегнової кістки та кісток гомілки. ? виявлені антропометричні і функціональні особливості опорно-рухового апарату нижніх кінцівок (міотонометричні, гоніометричні, реовазографічні) хворих з багатоуламковими і фрагментарними діафізарними переломами стегнової кістки і кісток гомілки, що відкрило можливості для розробки програми фізичної реабілітації;Причинами її, на нашу думку, можуть стати тактичні помилки у визначенні методів лікування, технічні помилки при виконанні оперативного втручання, неадекватно підібрані методи фізичної реабілітації, а також не коректне ведення подальшого амбулаторного лікування. На другому етапі дослідження (2003 - 2004 рр.) були проведені основні дослідження й отримані матеріали, що дозволяють обєктивно оцінити функціональні можливості хворих з діафізарними переломами стегнової кістки та кісток гомілки, провести первинну обробку отриманих даних, скорегувати задачі досліджень, удосконалити програму фізичної реабілітації для даного контингенту. На третьому етапі дослідження (2004 - 2005 рр.) була оцінена ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації для хворих з діафізарними переломами стегнової кістки та кісток гомілки, узагальнені і проаналізовані отримані дані. У третьому розділі “Характеристика стану пацієнтів з переломами кісток стегна та гомілки на етапі попередніх досліджень” були досліджені історії хвороби пацієнтів з діафізарними переломами кісток гомілки і стегнової кістки, які показали: абсолютну кількість травмованих складають хворі чоловічої статі, працездатного віку, що отримали травму переважно в літньо-осінній період року. Підбір реабілітаційних засобів раціональної спрямованості й обґрунтування їх регламентації здійснювалися з урахуванням локалізації і тяжкості перелому, етапу реабілітаційного лікування, віку і супутніх захворювань. ступеню ушкодження мяких тканин, що оточують перелом, протипоказань, лікувальних задач стосовно кожного хворого, засобів і форм для вирішення цих задач, принципів педагогічного впливу фізичних вправ, принципів дозування фізичного навантаження і реакції організму на нього, раціонального поєднання застосовуваних засобів фізичної реабілітації, клініко-фізіологічної дії на організм.Узагальнений аналіз сучасних джерел літератури про відновне лікування методами фізичної медицини в травматології показав, що для успішного проведення фізичної реабілітації у хворих з ушкодженнями діафізів кісток стегна та гомілки, необхідна розробка комплексу методів (у тому числі вправ спеціальної спрямованості), які дозволять підвищити ефективність лікування, скоротити терміни відновлення нормальної життєдіяльності хворого. Комплексне застосування модифікованої методики лікувальної гімнастики, в поєднанні з диханням за системою йога, нетрадиційним східним масажем, дозволило значно прискорити процес репаративно-регенеративної реконструкції кісткової структури, уникнути можливих ускладнень і скоротити тривалість лікування хворих з діафізарними переломами стегнової кістки і кісток гомілки. Так, при вимірюванні обхватних розмірів стегна в групах хворих з переломами кісток гомілки різниця між здоровою і хворою кінцівкою на 30 день після операції склала у 2 (основній) групі 1,8±0,28 см і 0,4±0,19 - наприкінці курса реабілітації, гомілки: 0,4±0,16 см і 0,6±0,24 см, а у хворих 1 (контрольної) групи різниця обхватних розмірів стегна склала: 1,7±0,22 см і 1,0±0,20 см, гомілки: 2,1±0,25 см і 1,0±0,18 см. Різниця обхватних розмірів стегна на 30 день після операції в 4 (основній) групі склала 1,7±0,17 см и 1,2±0,16 см - наприкінці курса реабілітації, гомілки: 0,3±0,19 см и 0,4±0,20 см, а у хворих 3 (контрольної) групи різниця обхватних розмірів стегна склала: 2,0±0,64 см и 1,4±0,23 см, стегна: 0,8±0,27 см и 0,7±0,26 см. Відновлення амплітуди рухів в колінному суглобі наприкінці курсу реабілітації склала

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ