Застосування резонансної магніто-квантової терапії у відновлювальному лікуванні хворих з неврологічними синдромами поперекового остеохондрозу на шпитальному етапі - Автореферат

Проведені дослідження свідчать про те, що ефективність лікування хворих із неврологічними синдромами поперекового остеохондрозу може бути підвищена за рахунок комплексного застосування медикаментозної терапії й фізичних факторів з урахуванням основних ланок патогенезу захворювання (Тищенко В. Я. и соавт., 1989; Шмакова І. П. та співавт., 1997; Мачерет Є. Л. і співавт., 2001; Хвисюк Н. И. и соавт., 2002; Самосюк І. З. та співав., 2004; Ежов В. В., Андрияшек Ю. И., 2005; Morris C.E., 1999; Maigne J.Y. et al., 2000). Аналіз літератури підтверджує той факт, що в існуючих способах лікування хворих із неврологічними синдромами поперекового остеохондрозу реалізуються не всі шляхи підвищення ефективності впливу, оскільки не завжди враховуються найважливіші ланки патогенезу, а також можливості саногенетичного впливу фізичних факторів у вигляді сучасних високоефективних технологій (Стрелкова Н. И., 1991; Улащик В. С., 1998; Богатырева Т.В., 1999; Самосюк І. З. та співавт, 2004; Лобода М.В., Бабов К.Д. и соавт., 2007). Для неврологічних синдромів поперекового остеохондрозу характерні порушення з боку сегментарно-периферичного нейромоторного апарату, що підтверджується результатами електронейроміографічного (ЕНМГ) дослідження. Разом із тим, залишаються невирішеними питання ефективності використання різних методик РМКТ у поєднанні з медикаментозною терапією; диференційованих підходів до призначення РМКТ за локальною та багаторівневою методиками впливу; безпосередні й віддалені результати відновлювального лікування на основі комплексного застосування медикаментозної й РМКТ у хворих із неврологічними синдромами поперекового остеохондрозу на шпитальному етапі. Підвищити ефективність відновлювального лікування хворих із неврологічними синдромами поперекового остеохондрозу на шпитальному етапі шляхом комплексного застосування медикаментозної й різних методик резонансної магніто-квантової терапії з урахуванням особливостей перебігу захворювання.1-ша група (83 особи) одержувала медикаментозне лікування (протинабрякові, нестероїдні протизапальні препарати й засоби, що поліпшують мязовий тонус); 2-га група (81 хворий) на фоні зазначеної медикаментозної терапії одержувала РМКТ на попереково-крижовий відділ хребта (потужність світлового потоку (50±10) МВТ, максимальне значення магнітної індукції - 30 МТЛ, 15-20 хв, щодня, на курс 10-15 процедур) - локальна методика впливу; 3-тя група (91 хворий) одержувала комплекс медикаментозної терапії й РМКТ за принципом багаторівневого впливу. У всіх обстежених захворювання характеризувалося хронічним перебігом із періодичними рецидивами й ремісіями, тривалість захворювання була різною: до 5 років - в 30 (16,4 %) хворих із корінцевими синдромами й в 16 (22,2 %) хворих із люмбоішіалгією, до 10 років - відповідно в 41 (22,4 %) і в 29 (40,3 %) хворих, більше 10 років - відповідно в 112 (61,2 %) і в 27 (37,5 %) хворих. Клінічна картина неврологічних синдромів поперекового остеохондрозу характеризувалася обмеженням рухливості хребта (у 100 % хворих із ХПКР і ПРС, у 76,4 % хворих із рефлекторними синдромами), рефлекторно-больовим сколіозом (відповідно у 76,0 і у 52,8 %), напруженням довгих мязів спини (відповідно у 88,5 і у 51,4 %), болісністю паравертебральних точок Валлє (відповідно у 90,7 і у 87,5 %), позитивними симптомами натягнення (відповідно у 89,6 і у 80,6 %), порушеннями чутливості переважно за типом гіпестезії (відповідно у 64,5 і у 16,7 %), зниженням (відповідно у 53,0 і у 8,3 %) або відсутністю (у 38,8 % хворих із ХПКР і ПРС) ахіллових рефлексів. Так, під впливом медикаментозної терапії больовий синдром зменшувався або зникав у 60,2 % хворих, починаючи з 9-12-го дня, під впливом лікувального комплексу з включенням методики локальної РМКТ - у 80,2 % хворих з 5-8-го дня (p<0,01), а під впливом лікувального комплексу із застосуванням методики багаторівневої РМКТ - у 95,6 % хворих з 2-3-го дня перебування у шпиталі (відповідно p<0,001 і p<0,01). Безпосередні результати відновлювального лікування хворих із неврологічними синдромами поперекового остеохондрозу були такими: медикаментозна терапія приводила до „значного покращання” у 10,8 %, до „покращання” - у 65,1 % хворих, оцінка „незначне покращання” визначалася у 24,1 % хворих; РМКТ за локальною методикою - відповідно у 19,8; 71,6; 8,6 % осіб; РМКТ за багаторівневою методикою - у 37,4 та 62,6 % хворих.