Застосування письмового застереження та укладення письмової угоди з банком - Реферат

У письмовому застереженні Національний банк висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або недоліки в роботі та за потреби конкретні заходи, яких йому потрібно вжити у визначені строки з метою їх усунення або недопущення надалі, зокрема щодо: - усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності банку, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку; Письмове застереження складається на бланку Національного банку або територіального управління Національного банку, у якому зазначається його назва "Застереження", та адресується банку із зазначенням повної назви банку. Якщо банк хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком (а саме: норматив мінімального рівня регулятивного капіталу банку (НІ), норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (НЗ)), то він зобовязаний протягом місяця подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку для укладення письмової угоди про його виконання. поліпшення якості активів, у тому числі шляхом вкладення коштів у безризикові активи (державні цінні папери з подальшим їх блокуванням на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку та депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком) у розмірі: 50 % від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо частка негативно класифікованих активів становить ЗО % і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках; 40 % від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо частка негативно класифікованих активів становить від 20 до ЗО % від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках; ЗО % від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо частка негативно класифікованих активів становить від 10 до 20 % від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках. Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди з метою усунення виявлених у його діяльності порушень, то відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку (територіальне управління Національного банку) надсилає цьому банку лист з пропозиціями за підписом заступника Голови Національного банку (куратора служби банківського нагляду) або директора відповідного структурного підрозділу банківського нагляду, або керівника (його заступника) територіального управління Національного банку, у якому зазначаються строк подання проекту письмової угоди до Національного банку, а також перелік вимог та умов, які банк зобовязаний включити до письмової угоди.