Застосування пероксидних похідних карбонових кислот у хімічному аналізі - Автореферат

Поряд з цим автором даної роботи в низці праць було показано, що для визначення деяких третинних аліфатичних амінів у водному середовищі з успіхом можуть бути використані відносно тривкі вищі аліфатичні дипероксикарбонові кислоти, які містять одразу два реакційноздатних пероксидних угрупувань. Ще порівняно мало прикладів застосування у практиці хімічного аналізу реакцій пергідролізу (ацилюючих сполук з гідроген пероксидом в лужному середовищі), а також високочутливих хемілюмінесцентних реакцій, в яких як проміжні продукти утворюються реакційноздатні пероксидні похідні карбонових кислот тощо. Очевидно, що здійснення системних досліджень стосовно встановлення механізмів і кінетичних особливостей перебігу пероксикислотного окиснення у водному середовищі, а відтак подальший пошук нових аналітичних реакцій та умов їх проведення, які можуть бути покладені в основу кількісних визначень, є актуальною проблемою, вирішення якої дозволить опрацювати новий метод хімічного аналізу - пероксикислотометрію. Дисертаційна робота виконувалась згідно з науково-дослідною тематикою кафедри фізичної, колоїдної та неорганічної хімії Національного фармацевтичного університету і є складовою частиною держбюджетних тем “Хімічний синтез, виділення та аналіз нових фармакологічно-активних речовин, встановлення звязку “структура - дія”, створення нових лікарських препаратів” (№ 198U007011) та „Дослідження нових високоефективних антибактеріальних засобів нового покоління на основі пероксисполук” (№ 0194V010648). кислота оксидаційний спирт карбоновий Кінетичні закономірності та механізм реакцій пероксикислотного окиснення та пергідролізу у водному середовищі; нові реакції пероксидних похідних карбонових кислот з сульфуро-та (або) нітрогеновмісними органічними речовинами у водному середовищі; реакції ацилюючих сполук з гідроген пероксидом в лужному середовищі; кінетичні закономірності та умови їх перебігу; аналітичне визначення сульфуро-та /або нітрогено-та фосфоровмісних органічних речовин тощо у водному середовищі за реакціями пероксикислотного окиснення та пергідролізу; кінетичні методи аналізу на основі спряженої системи реакцій ензимного гідролізу ацетилхоліну та (або) пергідролізу, а також пероксикислотного окиснення субстратів; пероксидазна активність гемоглобіну в хемілюмінесцентній реакції окиснення люмінолу гідроген пероксидом та її застосування для виявлення прихованої крові при контролю якості передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення.Виходячи з необхідності добування різних за природою достатньо чистих пероксикарбонових кислот, опрацьований простий за виконанням уніфікований сульфатнокислотний метод добування вищих моно-(С7-С12)пероксикарбонових та дипероксидикарбонових (С4-С10) кислот із вмістом активного оксигену ? 98% та виходами 92-97% від теоретичного. У розбавлених ~0,2 мас.% розчинах моно-(С8-С12) та дипероксикарбонових (С4-С10) кислот в СН3ОН, С2Н5ОН, С3Н7ОН, ізо-С3Н7ОН, С4Н9ОН, трет-С4Н9ОН за даними РН-потенціо-та йодометричного титрування при 289 та 298 К розкладення відбувається головним чином гетеролітично за реакцією першого порядку з енергією активації Еа=7,2-113,5 КДЖ/моль (моно-ПК) і 15,8-159,2 КДЖ/моль (ди-ПК). Встановлена симбатна залежність між величинами окисно-відновних потенціалів систем пероксикарбонова кислота/ карбонова кислота, вода та довжиною карбонового ланцюга пероксикислот та здійснений її теоретичний опис; електродний потенціал зростає пропорційно різниці величин PKA протонованих частинок пероксикарбонової та відповідно карбонової кислот. На підставі результатів вивчення впливу РН на кінетику та природу продуктів реакцій встановлено, що взаємодія ди-ПК з тіоетерами відбувається кількісно і стехіометрично за рівнянням 2-го порядку з утворенням S-оксидів, а відтак сульфонових похідних у лужному середовищі. Проведення процесу окиснення ТМБ пероцтовою кислотою та ДПАК в умовах кислотності середовища, де спостерігається найбільша різниця між значеннями величин мольних часток реакційно здатних протонованих форм окисника призвело до їх диференціації за швидкостями: кут нахилу концентраційної залежності швидкості ДПАК у 2,8 рази перевищує такий для ПОК.Визначено напрямки та запропоновано умови, а також показано переваги використання пероксидних похідних карбонових кислот як реагентів або аналітичних форм при здійсненні хімічного аналізу. Показано, що застосування пероксикарбонових кислот як аналітичних реагентів у водному середовищі дозволяє уніфікувати, а також значно спростити та скоротити час виконання аналізу. Показано, що оптимальне значення РН окиснення пероксикарбоновими кислотами третинного амінного нітрогену дорівнює півсумі показників констант кислотності пероксикислоти (для дипероксикислот РКСР.»0,5(РКА1 РКА2) ) та основності аміну РКВ відповідно і є загальною закономірністю. Здійснення визначення інгібіторів холінестераз таким чином дозволяє покращити неспецифічну вибірковість методу до кислотних та основних домішок та підвищити точність. Виявлено, що фосфоровмісні інсектиц

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ