Застосування інструментів соціальних мереж у передвиборчих кампаніях (на прикладі виборів до Європейського парламенту) - Статья

бесплатно 0
4.5 222
Дослідження соціальних мереж як інструменту передвиборчої комунікації партій та політичних груп. Аналіз особливостей передвиборчих кампаній у соціальних медіа-платформах. Дослідження основних тенденцій у політичній комунікації європейських партій.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Отже, вибори до Європейського парламенту у 2014 році стали одним із першим прикладів, коли передвиборчі перегони у всіх 28 країнах-членах розгорталися в умовах, в яких новітні медіа технології та соціальні мережі зокрема стали невідємним елементом передвиборчих кампаній, пропонуючи простір для зручного, доступного та якісного спілкування між кандидатами та виборцями. Крім того, вперше в історії виборів до Європейського парламенту партії мали змогу висувати своїх «Spitzenkandidaten» - кандидатів на посаду Президента Європейської комісії, що дозволило їм проводити більш персоналізовані передвиборчі кампанії та зробити акцент на особистість лідера. Хоча по суті ці вибори були внутрішнім процесом, адже голосували лише члени парламенту, але відмітимо все ж інформаційну кампанію, розгорнуту у соціальних медіа у звязку з ними. Відзначимо також супровід процесу виборів: Європейський парламент пропонував актуальні новини про виборчий процес у коротких відеороликах на своєму сайті, онлайн-трансляції промов кандидатів та самих виборів на сторінці у Facebook, включно із промовою новообраного голови, фоторепортаж у Snapchat та потік новин у режимі реального часу на сторінці Twitter @Europarl_EN. Проаналізувавши основні риси вищезгаданих профайлів європейських політичних груп та партій, можемо сформулювати наступні рекомендації щодо ефективної передвиборчої комунікації у соціальних медіа: • Важливим фактором здійснення ефективної політичної комунікації у соціальних медіа є присутність партії у найпопулярніших мережах Twitter та Facebook.

Вывод
Отже, вибори до Європейського парламенту у 2014 році стали одним із першим прикладів, коли передвиборчі перегони у всіх 28 країнах-членах розгорталися в умовах, в яких новітні медіа технології та соціальні мережі зокрема стали невідємним елементом передвиборчих кампаній, пропонуючи простір для зручного, доступного та якісного спілкування між кандидатами та виборцями. Крім того, вперше в історії виборів до Європейського парламенту партії мали змогу висувати своїх «Spitzenkandidaten» - кандидатів на посаду Президента Європейської комісії, що дозволило їм проводити більш персоналізовані передвиборчі кампанії та зробити акцент на особистість лідера.

Хоча по суті ці вибори були внутрішнім процесом, адже голосували лише члени парламенту, але відмітимо все ж інформаційну кампанію, розгорнуту у соціальних медіа у звязку з ними. Так, активно застосовувався канал Європарламенту в мобільному додатку Snapchat - europarl. Також інституції ЄС почали використовувати системи миттєвого обміну повідомленнями для смартфонів та планшетів, щоб за допомогою відео-кліпів та фотографій розповідати про європейську політику. Цільовою аудиторією стали передусім підлітки та молоді виборці.

Відзначимо також супровід процесу виборів: Європейський парламент пропонував актуальні новини про виборчий процес у коротких відеороликах на своєму сайті, онлайн-трансляції промов кандидатів та самих виборів на сторінці у Facebook, включно із промовою новообраного голови, фоторепортаж у Snapchat та потік новин у режимі реального часу на сторінці Twitter @Europarl_EN. Більше того, Європейський парламент має окремий Twitter-аккаунт @EUROPARLPRESS саме для журналістів, де оперативно зявляється інформація про діяльність інституції.

Проаналізувавши основні риси вищезгаданих профайлів європейських політичних груп та партій, можемо сформулювати наступні рекомендації щодо ефективної передвиборчої комунікації у соціальних медіа: • Важливим фактором здійснення ефективної політичної комунікації у соціальних медіа є присутність партії у найпопулярніших мережах Twitter та Facebook. Особливою увагою користується платформа Snapchat, яка дозволяє партіям розширювати комунікацію з молоддю.

• Впливовим та ефективним є застосування зображень (схем, інфографік, цитат тощо) та фото-матеріалів у публікаціях політичних партій у соціальних медіа-платформах. Крім того, графічні матеріали мають супроводжувати переважну більшість публікацій в якості основного контенту повідомлення або ж супровідного чи наочно-демонстративного.

• Важливими засобами також є використання відео-матеріалів та хештегів у публікаціях. Відео-матеріали сприяють привабленню уваги до повідомлення, адже сучасні алгоритми подачі інформації у соціальних медіа надають пріоритет публікаціям із відео. Також особлива увага приділяється як створенню спеціального хештегу для партії з метою консолідації всіх публікацій про неї, так і доручення до загального обговорення тематики завдяки використанню вже існуючих популярних хештегів.

Менш вагомим, проте доцільним є включення посилань до публікацій партій у інших соціальних медіа або їхніх офіційних сторінках для подачі більш обємних матеріалів, статей, звітів тощо.

Список литературы
1. Alcott H. Social Media and Fake News in the 2016 Election - Stanford Journal of Economic Perspectives. Volume 31, Number 2. 2017, p. 211-236.

2. Маклюэн М. Понимание медиа: внешнее расширение человека / Маклюэн М. М.: КАНОН-пресс-Ц, 2003. 464 с.

3. Ryan D. Understanding digital marketing: marketing strategies for engaging the digital generation / D. Ryan, C. Jones. London: Kogan Page, 2009. 272 с.

4. Быков И. Сетевая политическая коммуникация: Теория, практика и методы исследования [Електронний ресурс] / И. Быков // Научная электронная библиотека - Режим доступу до ресурсу: item.asp?id=20235938.

5. Денисюк С. Г. Технологічні виміри політичної комунікації: монографія / С. Г. Денисюк. Вінниця: ВНТУ, 2012. 392 с.

6. Клячин А. К. Політична комунікація як чинник трансформації політичних цінностей / А. К. Клячин - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2007. С. 19.

7. Dalton R. The Civic Culture Transformed: From Alegiant to Assertive Citizens / R. Dalton, C. Welzel. New York: Cambridge University Press, New York, 2014. 325 с.

8. Jacobs F. Forum: European Parliament Elections in Times of Crisis / Jacobs // Intereconomics. ZBW - Leibniz Information Centre for Economics. 2014. № 1. С. 4-29.

9. Rendall A. The European Parliament elections - a ‘social media election’? [Електронний ресурс] / Rendall // BBC. 2013. Режим доступу до ресурсу: . co.uk/democracylive/europe-25094624.

10. Brussels and the Eurobubble [Електронний ресурс] // Marco Recorder. 2015. Режим доступу до ресурсу: .

11. Social Media and Political Communication in the 2014 Elections to the European Parliament / [P. Nulty, Y. Theocharis, O. Parnet та ін.]. London: London School of Economics, 2015.

12. Офіційна сторінка Європейської народної партії у мережі Twitter [Електронний ресурс] // Twitter. 2017. Режим доступу до ресурсу: .

13. Офіційна сторінка політичної групи Європейської народної партії у Європейському парламенті у мережі Twitter [Електронний ресурс] // Twitter. 2017. Режим доступу до ресурсу: .

14. Офіційна сторінка фракції Європейського парламенту Альянсу лібералів та демократів за Європу у мережі Twitter [Електронний ресурс] // Twitter. 2017. Режим доступу до ресурсу:.

15. Офіційна сторінка партії Альянсу лібералів та демократів за Європу у мережі Twitter [Електронний ресурс] // Twitter. 2017. Режим доступу до ресурсу: .

16. Офіційна сторінка Європейської партії зелених у мережі Twitter [Електронний ресурс] // Twitter. 2017. Режим доступу до ресурсу: .

17. Офіційна сторінка Прогресивного альянсу соціалістів та демократів у мережі Twitter [Електронний ресурс] // Twitter. 2017. Режим доступу до ресурсу: .

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?