Застосування нових гепатопротекторів для корекції порушення обмінних процесів в комплексній терапії хворих на псоріаз - Автореферат

У силу хронічного рецидивного довготривалого перебігу хвороби частішають важкі форми псоріазу, стійкі до терапії, які нерідко інвалідизують хворих і, навіть, зумовлюють їх смерть (Мордовцев В.Н., Рассказов Н.И.,1996; Рожков Г.С., 2000). У наш час псоріаз продовжує залишатися актуальною медико-соціальною проблемою не лише за показниками захворюваності, а й через більш важкий прогресуючий перебіг хвороби, часто асоційованою із захворюваннями органів, що містять сполучну тканину, особливо печінки, нирок, та недостатню ефективність рекомендованої терапії (Дащук Існування дискутабельності щодо трактування поєднаного перебігу патологічних змін у шкірі та печінці, як прояву єдиного патологічного процесу псоріатичної хвороби спонукала нас до необхідності зясування залежності проявів псоріазу від функціонального стану печінки та в подальшому - обґрунтування клінічно встановлених фактів (Дащук А.М., 1993; Yoshiba E.M., Steinbrecher U.P., 1997). Дослідити наявність порушень функціонування ряду внутрішніх органів і систем, зокрема печінки, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної систем у хворих на псоріаз. На підставі аналізу результатів проведених комплексних сучасних клініко-лабораторних і спеціальних досліджень доведено вплив виявленої в обстежених хворих на псоріаз різних вікових категорій різнопланової вісцеральної патології з боку різних органів і систем організму, зокрема шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної та серцево-судинної систем на характер та тяжкість клінічного перебігу псоріазу, що вказує на системність порушень в організмі при цьому дерматозі.За період з 1997 по 2003 роки нами було проведене клініко-лабораторне обстеження та лікування 138 хворих на псоріаз, які знаходились на амбулаторному лікуванні при 2-ій міській поліклініці та стаціонарному - у Львівському обласному шкірновенеричному диспансері. Для вирішення поставлених завдань хворі на псоріаз були всебічно обстежені, за показами проконсультовані суміжними спеціалістами. Визначали показники білкового обміну, а саме: вміст загального протеїну, сечовини, альбумінів у сироватці крові, процентне співвідношення білкових фракцій, рівень тимолової проби; ліпідного - вміст загальних ліпідів, в-ліпопротеїдів, тригліцеридів, холестеролу; вуглеводневого - концентрацію глюкози, серомукоїдів; активність аланінаміно-та аспартатамінотрансфераз (АЛАТ, АСАТ), амілази сироватки крові; вмісту жовчних пігментів, зокрема, концентрацію білірубіну. Переважаючі зміни у відсотковому співвідношенні альбумін-глобулінової фракцій сироватки крові у хворих на псоріаз знаходились, у більшості випадків, в прямій залежності від давності, розповсюдженості чи активності патологічного процессу і обумовлені, на нашу думку, імунною реакцією ретикулоендотеліальної тканини з плазматичною інфільтрацією, як вияв мезенхімально-запального синдрому. Для оцінки вуглеводневого обміну печінки у хворих на псоріаз визначався рівень глюкози сироватки крові, концентрація якої у дослідній групі хворих помірно зростала в 1,2 рази, причому у стаціонарній стадії псоріазу у 8 осіб виходила за верхню межу норми, але статистична різниця з показниками у здорових осіб не була достовірною (Р>0,05).У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на псоріаз, особливо похилого віку, із застосуванням, поряд з базовою терапією, гепатопротекторів природного походження. Аналіз результатів обстеження 138 хворих на псоріаз у віці від 10 до 78 років вказував на наявність дифузної форми дерматозу у 110 (81,9%) осіб, обмеженої - у 7(5,1), псоріатичної артропатії - у 13(9,4%), псоріатичної еритродермії - у 5(3,6%). Доведено, що чинниками ризику клінічного прогресування дерматозу та загострення шкірного псоріатичного процесу у 89 хворих різних вікових категорій були численні інфекційні захворювання та запальні процеси внутрішніх органів, зокрема у 11% - загострення хронічної патології печінки, що підтверджує вагоме значення відповідних факторів у ланцюзі патогенезу псоріазу. При цьому, виразність відповідних змін корелювала з поширеністю шкірного псоріатичного процесу та терміном тривалості перебігу дерматозу, а також наявністю патології ряду внутрішніх органів, зокрема, шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної та серцево-судинної систем, що вказує на наявність системності порушень в організмі при псоріазі. Встановлено порушення ряду показників білкового обміну у хворих на псоріаз, що характеризуються достовірним зниженням вмісту загального білку та альбумінів сироватки крові, збільшенням процентного вмісту б2-та г-глобулінів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на псоріаз, особливо похилого віку, із застосуванням, поряд з базовою терапією, гепатопротекторів природного походження.

1. Аналіз результатів обстеження 138 хворих на псоріаз у віці від 10 до 78 років вказував на наявність дифузної форми дерматозу у 110 (81,9%) осіб, обмеженої - у 7(5,1), псоріатичної артропатії - у 13(9,4%), псоріатичної еритродермії - у 5(3,6%). Серед обстежених домінували пацієнти у віці 40 - 50 років (29,09%). Найбільший процент звернень осіб був зареєстрований з тривалістю дерматозу до 5 років (33,3%). Відповідні дослідження вказували, що у Львівському регіоні на сучасному етапі почастішали важкі форми псоріатичної хвороби. Прослідковується тенденція омолодження контингенту хворих на псоріаз.

2. Встановлено, що передумовою дебюту виникнення псоріазу у 38,4% обстежених хворих були різні стресові ситуації. Доведено, що чинниками ризику клінічного прогресування дерматозу та загострення шкірного псоріатичного процесу у 89 хворих різних вікових категорій були численні інфекційні захворювання та запальні процеси внутрішніх органів, зокрема у 11% - загострення хронічної патології печінки, що підтверджує вагоме значення відповідних факторів у ланцюзі патогенезу псоріазу.

3. У переважній більшості обстежених хворих на псоріаз різних вікових груп встановлено порушення ряду показників білкового, ліпідного, вуглеводневого та ферментного обміну. При цьому, виразність відповідних змін корелювала з поширеністю шкірного псоріатичного процесу та терміном тривалості перебігу дерматозу, а також наявністю патології ряду внутрішніх органів, зокрема, шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної та серцево-судинної систем, що вказує на наявність системності порушень в організмі при псоріазі.

3.1. Встановлено порушення ряду показників білкового обміну у хворих на псоріаз, що характеризуються достовірним зниженням вмісту загального білку та альбумінів сироватки крові, збільшенням процентного вмісту б2- та г-глобулінів. Підтвердженням диспротеїнемії в обстежених пацієнтів є також виявлене збільшення у 2 рази рівня тимолової проби. Можливо гадати, що відповідні порушення є наслідком пошкодження паренхіми печінки запального характеру та гіперпродукції імуноглобулінів, як явища вторинної аутоагресії по відношенню до змінених білків сироватки крові.

3.2. При визначенні у хворих на псоріаз активності індикаторних ферментів печінки встановлено підвищення активності АЛАТ (в 1,6 - 1,8 рази), АСТ (в 1,7 - 2 рази), а також зменшення показника де Рітіса (0,88). Характер змін показників відповідних ферментів вказує на ураження печінки запального характеру та гепатобіліарний генез гіперферментемії при цьому дерматозі. Активність амілази сироватки крові у хворих збільшувалась в 1,2 -1,3 рази. Окрім цього, виявлено, що показники активності трансаміназ та амілази в обстежених корелюють в залежності від стадії перебігу, поширеності та давності псоріатичного процесу.

3.3. У хворих на різні стадії перебігу шкірного псоріатичного процесу (прогресуюча, стаціонарна, регресуючи) встанолено зростання концентрації тригліцеридів в 1,5 - 1,8 рази, холестеролу в 1,2 рази при одночасному суттєвому зменшенні концентрації в-ліпопротеїдів у 81% обстежених, що є свідченням метаболічних змін в ліпідному складі сироватки крові при псоріазі. В обстежених пацієнтів спостерігається загальне зниження рівня серомукоїдів в 1,5 рази, що вказує на пошкодження внутрішніх органів, які містять сполучну тканину, зокрема печінки.

4. Доведено корелятивний звязок тяжкості та характеру зрушень ряду біохімічних показників, які відображають функціональний стан печінки у хворих на псоріаз в залежності від стадії перебігу шкірного псоріатичного процесу та терміну тривалості дерматозу. Аналіз результатів відповідних досліджень свідчать про багатогранність та широкий спектр метаболічних порушень в організмі хворих на псоріаз, що розширює уявлення про патогенез дерматозу.

5. Запропоновано алгоритми дослідження функціонального стану печінки у хворих на псоріаз, які включають визначення комплексу таких біохімічних показників: вмісту загального білка, співвідношення альбумінової та глобулінової фракцій, рівня тимолової проби, активності АЛАТ та АСТ, рівня тригліцеридів, в-ліпопротеїдів, вмісту серомукоїдів, концентрації сечовини та білірубіну сироватки крові. Ступінь порушень відповідних показників функціонального стану печінки у хворих на псоріаз може слугувати додатковим діагностично-прогностичним критерієм активності подальшого клінічного перебігу дерматозу, що має врахуватись при розробці тактики комплексної патогенетичної терапії, спрямованої на їх корекцію.

6. Запропонована орієнтова схематична модель патогенезу псоріазу як системного захворювання, що грунтується на встановленому комплексному порушенні ряду біохімічних показників в організмі хворих та встановленому взаємозвязку цих порушень з активністю шкірного псоріатичного процесу.

7. Розроблений удосконалений, патогенетично комплексний метод лікування псоріазу, який паралельно з проведенням базової комплексної терапії передбачає індивідуалізоване призначення хворим сучасних вітчизняних гепатопротекторних лікарських препаратів природнього походження, спрямованих на корекцію порушень в гепатобіліарній системі організму: білкового, ліпідного, вуглеводневого, ферментного та пігментного обміну. Використання запропонованого методу терапії дозволяє корегувати ряд системних порушень в організмі хворих на псоріаз, а також сприяє прискоренню регресу шкірної псоріатичної висипки на 47 - 56%, зменшенню кількості ліжко-днів на 15 - 25% та подовження терміну ремісії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

В комплексному лікування хворих на псоріаз доцільно використовувати фітогепатопротектори фламікар та „Світанок”.

Фламікар призначають в будь-якій стадії захворювання. 5% сироп фламікар приймають піля їди, запиваючи пів-склянкою води і не пізніше 18 години за схемою: в перший день - 1 чайна ложка; в другий день - 1 чайна ложка двічи на день; в третій день - 1 чайна ложка тричі на день; надалі по 10 мл (1 десертній ложці) тричі на день протягом 3 - 4 тижнів. Найкращим ефект від застосування фламікару є у пацієнтів вікової групи молодше 60-и років.

Препарат „Світанок” призначають при стаціонарній та регресивній стадіях псоріазу. Його приймають тричі на день за 20 хвилин до або через 20 хвилин після їди по 30 крапель, які додають у 30 - 50 мл (1 рюмка) води протягом 3 - 4 тижнів. Найкращим ефект від застосування Препарату „Світанок” є у пацієнтів вікової групи старше 60-и років.

1. Сизон О.О. Порушення обмінних процесів у хворих на псоріаз // Акт. вопр. дерматовенерологии: Научн.- практ. сб. ст. Днепропетровск - Хмельницкий, 1998. Вып.ІІ. С. 78 - 80.

2. Сизон О.О. Застосування фламікару для лікування хворих на псоріаз // Акт. вопр. дерматовенерологии: Научн.- практ. сб. ст. Днепропетровск - Хмельницкий, 1998. Вып.ІІ. С. 75 - 78.

3. Сизон О.О., Бялий А.О., Роговський Ю.Д. Сучасні методи терапії хворих на псоріаз // Акт. вопр. дерматовенерологии:Научн.- практ. сб. ст. Днепропетровск -Хмельницкий, 1998. Вып.ІІ. С. 67-70.

4. Сизон О.О., Бялий А.О., Туркевич Ю.М. Застосування мебетізолу та фламікару в комплексній терапії хворих на псоріаз // Методичні рекомендації. Львів, 1998. 6 с.

5. Сизон О.О., Туркевич Ю.М., Пострагіна Д.П.Застосування фламікару, як нового гепатопротектора в комплексній терапії хворих на псоріаз // Інформаційний лист. Львів, 1998. 4 с.

6. Сизон О.О. Фламікар, як гепатопротектор, в комплексній терапії хворих на псоріаз // Тези доповідей VII зїзду дерматовенерологів України ( Київ). 1999. С. 41.

7. Сизон О.О. Вплив фламікара, як гепатопротектора, на активність сироваткових ферментів печінки // Дерматология, косметология, сексопатология: Научн.- практ. журн. Днепропетровск, 1999. №2. С. 35 - 38.

8. O.Syzon. Activity of liver enzymes of blood serum in patients with psoriasis.// Congress Book of the 5th world wide international medical students and young doctors congress. Katovice ( Poland ). 2000. 12 - 14 April. P. 34.

9. Сизон О.О. Ферментний спектр сироватки крові у хворих на псоріаз // Дерматология, косметология, сексопатология: Научн. практ. журн. Днепропетровск, 2001. №1. С. 101 - 104.

10.Сизон О.О. Метод лікування хворих на псоріаз // Тези другої Міжнародної конференції молодих вчених 11 - 13 жовтня. Львів, 2001. С. 200 - 201.

11. Застосування гепатопротектора „Світанок” для корекції порушених обмінних процесів в комплексному лікуванні хворих на псоріаз / Сизон О.О., Глухенький Б.Т., Туркевич О.Ю., Туркевич Я.М. // Інформ. лист. Київ, 2001. №105. 4 с.

12.Сизон О.О. Фітотерапія та сучасні методи лікування псоріазу// Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. Київ, 2002. №4 (7). С. 23 - 28.

13. Сизон О.О. Фітотерапія у комплексному лікуванні псоріазу // Дерматовенерология, косметология, сексопатология: Научн.-практ. журн. Днепропетровск, 2002. №1 - 2(5). С. 198 - 204.

14. Сизон О.О. Клінічні та вікові особливості перебігу псоріатичної хвороби // Практична медицина: Наук. - практ. журн. Львів, 2004. 2(Х). С. 80 - 86.

15. Сизон О.О. Доцільність та ефективність застосування фітогепатопротекторів в комплексній терапії псоріатичної хвороби // Практична медицина: Наук.-практ. журн. Львів, 2005. 2(ХІ). С. 54 -62.

16. Сизон О.О. Ефективність застосування стимуляторів обмінних процесів в комплексній терапії псоріатичної хвороби // Практична медицина: Наук.-практ. журн.Львів, 2006. 2(Т.ХП). С. 15- 21.

17. Сизон О.О., Туркевич О.Ю. Пат. 11545 U Україна, UA 7 А61 К 35 /78. Спосіб корекції порушення обмінно-імунних процесів у комплексній терапії хворих на псоріаз. // u 2005 09913; Заявлено 21.10.2005.; Опубл. 15.12.2005., Бюл №12. 8 с.

18. Сизон О.О., Туркевич О.Ю., Ємчик І.Я., Ушкова Т.Г., Борис М.О, Хомяк В.А Біостимулятори в лікуванні псоріатичної хвороби / // Тези наук.-практ. міжнар. семін.” Патологія шкіри та слизових”. Львів. 2006. С. 71 - 72.

19. Сизон О.О., Туркевич О.Ю., Ковальська Л.М., Данилова О.І. Псоріатична хвороба - деякі аспекти її перебігу у Львівській області // Тези наук.- практ. міжнар. семін.” Патологія шкіри та слизових”. Львів. 2006. С. 72 - 73.

20. Сизон О.О., Туркевич О.Ю., Бабак І.Д., Зайченко Я.О. Досягнення молодих вчених - дерматовенерологів // Матеріали науково-практичної конференції. Львів. 2007.