Розкриття поняття реалізації права, його важливості і значення. Висвітлення форми його забезпечення. Порівняння теоретичного та практичного аспекту, визначення основних проблем та суперечності, які виникають в практичному забезпеченні реалізації права.
Втілення у життя правил поведінки, що становлять зміст права, здійснюється у процесі реалізації норм права, тобто поведінки субєктів права відповідно до вимог норм права. При допомозі реалізації права, яка тісно повязана із правомірною поведінкою реалізуються субєктивні права і обовязки учасників суспільних відносин. Поряд із науковою розробкою даного питання багатьма вченими існує нагальна потреба дати конкретну правову оцінку результатам застосування права як особливої форми його реалізації. Саме через реалізацію норм права досягається результат, зміст якого був закладений законодавцем при виданні норм права. правопорядку. Звідси проблема реалізації права має дві сторони і може бути розглянута по двох напрямках: керування правом з боку органів держави і посадових осіб, з одної сторони і здійснення права у вчинках громадян, у діяльності їх організацій і обєднань, з іншої.Реалізувати нормативні розпорядження, що містяться в законах та інших нормативно-правових актах, означає втілити в життя - у суспільні відносини, поведінку громадян - волю законодавця й інших субєктів правотворчості, спрямовану на встановлення правопорядку. Реалізація норм права - це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці субєктів права, в їх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат. Реалізація права має надзвичайно велике значення, і вона тісно повязана із правомірною поведінкою субєктів суспільних відносин. В процесі реалізації права здійснюється перевід правових приписів в фактичну поведінку учасників суспільних відносин. Результатом реалізації права являється правомірна поведінка людей, направлена на вирішення соціально-економічних, політичних та інших завдань, задоволення потреб і інтересів учасників суспільних відносин.Класифікація форм реалізації правових норм виробляється по різних підставах: з погляду рівня реалізації положень, що містяться в нормативних актах; по субєкті реалізації права; по зовнішньому прояві; у залежності від методу державного впливу на поводження субєктів і т.д. Форми реалізації права залежать від способів правового регулювання - дозволяючий, імперативний, заохочуючий і автономний. В звязку із цим виділяють чотири форми реалізації права: три основних форми використання, виконання, дотримання та особлива форма реалізації права - застосування. ВИКОРИСТАННЯ ПРАВА - це форма реалізації права яка означає здійснення субєктами своїх прав для задоволення власного інтересу. Якщо ж ці норми порушуються, то реалізація здійснюється через державний примус при застосуванні норм права.Так, у певних випадках норми, які закріплюють відповідну процесуальну форму, є ґрунтовно деталізовані і утворюють окремі самостійні процесуальні галузі права (кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне), в інших - передбачають тільки загальну форму правозастосувального акту. 4) має владний характер, тому що це діяльність компетентного органу або посадової особи, і лише в рамках наданих йому (їй) повноважень. Серед органів, що застосовують норми права, можна виділити органи юрисдикції - суди (загальні, арбітражні тощо), адміністративні комісії та ін. 9) у цій діяльності органи правозастосування виступають як субєкти управління, особи, щодо яких застосовується право, як субєкти управлінського впливу, винесені рішення (правозастосовчі акти) є засобами управління. Коли передбачені юридичними нормами права і обовязки виникають лише після ухвалення владного рішення державного органу про наділення одних учасників правовідносин субєктивними юридичними правами і покладення на інших субєктивних юридичних обовязків (наказ про зачислення абітурієнта до вузу).Процес застосування норм права може починатися з ініціативи органу чи особи, уповноваженої застосовувати правові норми, а також за вказівкою вищестоящого органу чи за заявою зацікавлених осіб, і являє собою систему послідовних дій, які називаються стадіями процесу застосування правових норм. Першою стадією процесу застосування правової норми є аналіз фактичних обставин справи або встановлення юридично-значимих фактів (визначення часу, способу, місця дії, розміру збитків, психічне ставлення субєктів до скоєного тощо). На цій стадії встановлюються всі необхідні дані про дію чи подію яка мала, має чи буде мати місце та відбувається їхнє вивчення, пізнання. Всю сукупність обставин, що підлягають встановленню на цій стадії застосування юридичної норми, можна поділити на три групи: I. фактичні обставини, з виникненням, існуванням та припиненням яких юридичні норми повязують виникнення юридичних наслідків; III. причини та обставини, що обумовили виникнення, існування та припинення певних обставин та поведінку зацікавлених субєктів за цих обставин.Поняття тлумачення права охоплює єдність двох процесів: усвідомлення (зясування) і розяснення змісту правової норми. Усвідомлення, або зясування - це внутрішній інтелектуальний процес субєкта зі встановлення змісту правової норми, що не виходить поза межі його свідомості, тобто тлумачення, зясування змісту
План
Зміст
Вступ
1. Поняття реалізації права
1.1 Форми реалізації права
2. Застосування права як особлива форма її реалізації
2.1 Ознаки реалізації норм права
3. Стадії застосування права
3.1 Тлумачення норм права
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
