Обрядодійства, пов’язані з очищувальною функцією води. Ритуальні дії з водою в купальській обрядовості. Проведення обряду лікування жовтухи. Підкурювання хворого як один із найдавніших терапевтичних та апотропеїчних засобів Української Слобожанщини.
При низкой оригинальности работы "Застосування населенням Слобідської України у лікувальній магії води і вогню у другій половині XIX-початку XX ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Еліаде щодо символіки води зазначав: «Вода символізує всесвітню сукупність віртуальностей: вона fons et origo, резервуар усіх можливостей існування; вона передує будь-якій формі і підтримує будь-яке творіння. Так як вода мала властивість змивати бруд, то згідно закону імітативної магії, вона з таким же успіхом могла очистити людину від хвороби, і за аналогією в ній шукали зцілення буквально від усіх недуг. Українці особливо цінували воду, освячену в церкві: посвяченою на Маковія водою кропили ожереди, щоб оберегти їх від мишей [12,с.130], стрітенська вода разом зі спеченими цього дня коржами була найкращим засобом від пристріту [12,с.143], з вербового кілка, вмоченого у йорданську воду, пасічники робили хрести для своєї пасіки [12,с. Щоб вилікувати «сглаз», брали із печі вугіль, кидали його в «непочату» воду і цією водою вмивали хворого [20,с.53]. Напередодні Богоявлення ходили на річку за водою і були переконані, що ця вода володіла цілющими властивостями і могла зберігатися від двох до трьох років [22,с.6].
Список литературы
вода обряд лікування слобожанщина
1. Бабенко В. Этнографический очерк народного быта Екатеринеславского края. Екатерине слав: Типография Губернского Земства, 1905. 144 с.
2. Болтарович З.Є. Народна медицина українців К.: Наук, думка, 1990 231 с.
3. Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські погляди та вірування K.: Довіра, 1993.-414 с.
4. Василькевич Г. Свято Юрія: контамінація і синтез у календарній обрядовості // Народознавчі зошити. -2001. -№3. -С. 512-516.
5. Войтович В. Українська міфологія. K.: Либідь, 2002. 664 с.
6. Еліаде М. Міфи, сновидіння і містерії / Пер. з фр. Кьорян Г. // Мефістофель і андрогін. - K.: Основи,2001. -С. 119-301.
7. Еліаде М. Священне і мирське / Пер. з нім. Кьорян Г. // Мефістофель і андрогін. - K.: Основи, 2001. - С. 7-116.
8. Іваннікова Л. Вогонь // Дмитренко M., Іваннікова Л. Українські народні символи. - K.: Редакція часопису «Народознавство», 1994. - С. 42-49.
9. Иванов В.В. Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Очерки по этнографии края. Харьков: Издание Харьковского Губернского Статистического Комитета, 1898 Т.1. 1012с.
10. Иванов П.В. Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии// Сборник Харьковского историко-филологического общества. Харьков: Тип. «Печатное дело», 1907. -Т.17. -216с.
11. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: [У з кн., 6 т.] факс. вид. K.: AT «Обереги», 1994. Кн. II, Т. 3: (Весняний цикл); т. 4: (Літній цикл). 528 с.
12. Максимович М. Дні та місяці українського селянина / Упоряд., пер. з рос. В. Гнатюка. K.: Обереги, 2002. 189 с.
13. Милорадович В.П. Народная медицина в Лубенском уезде Полтавской губернии - K.: Императорского Университета св. Владимира, 1902. 106 с.
14. Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси,М.: Наука, 1987 782 с.
15. Сумцов Н. Личные обереги от сглаза. Харьков: Типография Губернского Правления, 1896. -20с.
