Застосування імуномодуляторів місцевої дії при лікуванні хронічного катарального гінгівіту в осіб молодого віку - Автореферат

В останні роки спостерігаються значні зміни в структурі захворювань пародонта, більш ранні прояви генералізованих захворювань пародонта (пародонтиту і пародонтозу), зріст частоти виявлення „агресивних” форм пародонтиту (Вишняк Г.Н., 1999; Иванова Ж.В., 2002; Безрукова И.В., Грудянов А.И., 2002). Це вказує на необхідність подальшого уточнення структури й особливостей клінічного перебігу захворювань пародонта в осіб молодого віку з метою планування лікувально-профілактичних заходів. При цьому дані про стан імунної системи і неспецифічної резистентності організму в хворих на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) нечисленні, а іноді й суперечливі (Жяконис Й.М., 1986; Белоклицкая Г.Ф., Позднякова Л.И., 1995; Максимовский Ю.М. с соавт., 2003), і стосуються вони в основному стану місцевого імунітету порожнини рота у дітей і підлітків (Глазунов О.А., 1995; Самойленко І.І., 1995; Руденко М.М. с соавт., 1998; Голубєва І.М., 1998; Жирова В.Г., 2002). Виходячи з вищевикладеного, слід зазначити актуальність досліджень, спрямованих на визначення характеру імунологічних порушень в осіб молодого віку, впливу даних порушень на розвиток запальних захворювань пародонта, розробку й оцінку ефективності способів корекції виявлених змін у комплексному лікуванні ХКГ в залежності від ступеня тяжкості захворювання. Уперше в результаті комплексних імунологічних досліджень крові, ротової та ясеневої рідини в осіб молодого віку з інтактним пародонтом і з запальними захворюваннями пародонта встановлено, що хронічний катаральний гінгівіт являє собою патологічний процес, при якому спостерігаються як місцеві, так і системні порушення імунного статусу, однак основні зміни зосереджені в системі місцевого імунітету ротової порожнини, що необхідно враховувати при лікуванні захворювання.Проведено клініко-лабораторні дослідження 141 особи у віці 17-27 років: 69 студентів ОДПУ, 58 студентів ОТНГП і 14 хворих, що звернулися по лікувально-консультативну допомогу у відділ захворювань пародонта ІС АМНУ. Данилевського (1994) серед обстежених було виявлено 63 особи з інтактним пародонтом і 78 хворих із запальними і дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта: 15 осіб з ГП поч.-I ступеня і 63 особи із ХКГ різного ступеня тяжкості (легкого ступеня - 25 осіб, середнього ступеня - 28 осіб, важкого ступеня - 10 осіб). Для оцінки місцевого імунітету порожнини рота визначали вміст SIGA, IGA, IGG (Manchini, 1965) і рівня лізоциму (Кожемякин Л.А., 1987) у ротовій та ясеневій рідині, концентрацію ?-лізинів у ротовій рідині (Кожемякин Л.А., 1987), концентрацію С3-компонента комплементу в ясеневій рідині (Савельвольф Г.Б., 1970). Всі хворі були розділені на 5 груп, репрезентативних за статтю, віком і діагнозом: 2 контрольні по 10 осіб (ХКГ легкого і середнього ступеня) і 3 основні - дві групи по 15 осіб і одна - 10 осіб (відповідно - ХКГ легкого, середнього і важкого ступеня). При порівнянні даного показника в групі хворих ХКГ у залежності від ступеня тяжкості відзначається тенденція до зниження рівня SIGA у ротовій рідині при легкому ступені в порівнянні з особами з інтактним пародонтом; далі в міру наростання ступеня тяжкості запального процесу в тканинах пародонта відзначається достовірне збільшення його вмісту (при середньому і важкому ступені тяжкості) (р<0,05).У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування і нове рішення актуальної наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту в осіб молодого віку шляхом патогенетично обґрунтованого застосування препаратів-імуномодуляторів місцевої дії “Лісобакт” та “Імудон”. У структурі захворювань пародонта переважає ХКГ - 80,8% (легкий ступінь ХКГ - 39,7%; середній - 44,4%; важкий - 15,9%), у 19,2% обстежених - ГП поч.-I ступеня. Показано, що в хворих на ХКГ відзначаються зміни в системі гуморального імунітету порожнини рота в залежності від ступеня тяжкості захворювання. При середньому і важкому ступені ХКГ спостерігається зниження рівня лізоциму (з 629,3±5,5 мкг/мл відповідно до 587,5±3,4 мкг/мл і 564,9±6,6 мкг/мл, р<0,001) на фоні посиленої секреції антитіл (зріст вмісту SIGA з 0,273±0,032 г/л при легкому ступені відповідно до 0,368±0,014 г/л, р<0,05, і 0,399±0,014 г/л, р<0,001), що визначає можливість та необхідність корекції препаратами спрямованої імуномодулюючої дії. Застосування імуномодуляторів дозволило скоротити кількість відвідувань (при легкому ступені - у середньому на 0,9 відвідувань, при середньому ступені - на 1,3) і терміни лікування хворих, досягти більш тривалої стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта (через 6 мес.: стабілізація в 100% хворих ХКГ; через 12 мес.: при легкому ступені - 91,7%, середньому - 92,9%, важкому - 75%).

2. Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування і нове рішення актуальної наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту в осіб молодого віку шляхом патогенетично обґрунтованого застосування препаратів-імуномодуляторів місцевої дії “Лісобакт” та “Імудон”.

1. Установлено високу поширеність захворювань пародонта - 55,3% в осіб молодого віку (17-27 років). У структурі захворювань пародонта переважає ХКГ - 80,8% (легкий ступінь ХКГ - 39,7%; середній - 44,4%; важкий - 15,9%), у 19,2% обстежених - ГП поч.-I ступеня.

2. Показано, що в хворих на ХКГ відзначаються зміни в системі гуморального імунітету порожнини рота в залежності від ступеня тяжкості захворювання. Легкий ступінь ХКГ характеризується підвищенням рівня лізоциму в ротовій рідині (з 497,0±8,5 до 629,3±5,5 мкг/мл, р<0,001), при цьому не змінюється рівень SIGA. При середньому і важкому ступені ХКГ спостерігається зниження рівня лізоциму (з 629,3±5,5 мкг/мл відповідно до 587,5±3,4 мкг/мл і 564,9±6,6 мкг/мл, р<0,001) на фоні посиленої секреції антитіл (зріст вмісту SIGA з 0,273±0,032 г/л при легкому ступені відповідно до 0,368±0,014 г/л, р<0,05, і 0,399±0,014 г/л, р<0,001), що визначає можливість та необхідність корекції препаратами спрямованої імуномодулюючої дії.

3. Серед показників системного імунітету в хворих ХКГ відзначається виражена тенденція до збільшення числа В-лімфоцитів (популяції з фенотипами CD19 і CD22), вмісту IGA (р<0,001) і IGG (р<0,001) у крові, що підкреслює роль гуморального специфічного імунітету в патогенезі гінгівіту. Визначається також зниження імунорегуляторного індексу CD4/CD8 (в осіб з інтактним пародонтом - 2,02±0,02, у хворих ХКГ - 1,85±0,03, р<0,001), що свідчить про перебіг гінгівіту на фоні розвитку клітинно-зумовленого імунодефіциту, причиною якого може бути супутня системна патологія.

4. Розроблено схему і установлена висока ефективність застосування імуномодуляторів місцевої дії “Лісобакт” і “Імудон” при лікуванні хворих на ХКГ, що обумовлено їх вираженими протизапальними (достовірне зниження індексів РМАСР., РМА%, кровоточивості, ПІ Рассела) і імуномодулюючими (нормалізація рівня лізоциму, ?-лізинів, SIGA у ротовій рідині) властивостями. Застосування імуномодуляторів дозволило скоротити кількість відвідувань (при легкому ступені - у середньому на 0,9 відвідувань, при середньому ступені - на 1,3) і терміни лікування хворих, досягти більш тривалої стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта (через 6 мес.: стабілізація в 100% хворих ХКГ; через 12 мес.: при легкому ступені - 91,7%, середньому - 92,9%, важкому - 75%).

5. Показано здатність препарату "Імудон" значно знижувати рівень обсіменіння і частоту виявлення патогенної мікрофлори ясеневого нальоту в хворих ХКГ, що вказує на опосередковану антимікробну дію препарату за рахунок підвищення секреції антимікробних факторів (лізоциму і SIGA).

Практичні рекомендації

Розроблена та запропонована схема лікування хронічного катарального гінгівіту в осіб молодого віку в залежності від ступеня тяжкості захворювання.

Схема лікування полягає в застосуванні імуномодуляторів місцевої дії після проведення професійної гігієни порожнини рота (1-2 відвідування): - при легкому ступені хронічного катарального гінгівіту призначають препарат “Лісобакт” у вигляді таблеток для розсмоктування по 2 таблетки 3 рази на день протягом 10 днів;

- при середньому і важкому ступені призначають препарат “Імудон” у вигляді таблеток для розсмоктування по 1 таблетці 6 разів на день протягом 10 днів (при середньому ступені) і протягом 14 днів (при важкому ступені).

1. Чумакова Ю.Г., Запорожец Н.Н., Мороз О.В. Состояние местного иммунитета полости рта и системного иммунитета у лиц молодого возраста с хроническим катаральным гингивитом // Вісник стоматології. - 2002. - №1. - С.22-24. Здобувачу належить обстеження осіб молодого віку, аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних.

2. Чумакова Ю.Г., Перова А.И., Мороз О.В., Запорожец Н.Н. Содержание лизоцима в различных биологических жидкостях организма у больных с воспалительными и дистрофически-воспалительными заболеваниями пародонта // Вісник стоматології. - 2001. - №2. - С.26-28. Дисертантом проведено клінічне обстеження хворих ХКГ, забір ротової та ясеневої рідини для лабораторних досліджень, аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних.

3. Косоверов Ю.Е., Запорожец Н.Н. Уровень стоматологической заболеваемости и структура заболеваний пародонта у лиц молодого возраста // Вісник стоматології. - 2002. - №3. - С. 4-5. Участь дисертанта полягає в обстеженні хворих з ХКГ, аналізі й узагальненні результатів, підготовці статті до друку.

4. Чумакова Ю.Г., Запорожец Н.Н. Оценка эффективности применения препарата “Имудон” у больных с воспалительными заболеваниями пародонта // Современная стоматология. - 2002. - №3. - С. 53-58. Автору належить проведення клінічних досліджень у хворих ХКГ, забір ротової та ясеневої рідини, аналіз й статистична обробка отриманих результатів.

5. Косенко К.Н., Запорожец Н.Н. Клинико-иммунологические аспекты применения препарата Лисобакт при лечении катарального гингивита у лиц молодого возраста // Вісник стоматології. - 2004. - №1. - С.27-29. Здобувач проводила клінічні дослідження, забір ротової рідини, аналіз й статистичну обробку отриманих результатів, написання статті.

6. Запорожец Н.Н. Патогенетическое обоснование дифференцированного подхода к терапии хронического катарального гингивита различной степени тяжести у лиц молодого возраста // Вісник стоматології. - 2004. - №2. - С.21-23.

7. Патент № 64535 А, Україна, МПК 7 А61К35/74. Спосіб лікування запальних захворювань пародонту / Косенко К.М., Чумакова Ю.Г., Запорожець Н.М. Заявка № 2003065796; Заявл. 23.06.2003; Опубл. 16.02.2004. Бюл. №2. Дисертанту належить аналіз літературних джерел, лікування й аналіз отриманих результатів, оформлення патентної документації.

8. Патент № 66309 А, Україна, МПК 7 А61К37/02, В10/00. Спосіб диференційної діагностики запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонту / Чумакова Ю.Г., Запорожець Н.М. Заявка № 20031110734; Заявл. 27.11.2003; Опубл. 15.04.2004. Бюл. №4. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі літературних джерел, пропонуванні даного засобу диференційної діагностики захворювань пародонта, аналізі отриманих результатів, оформленні патентної документації.

9. Патент № 66310 А, Україна, МПК 7 А61К37/02, 31/44. Спосіб лікування генералізованого катарального гінгівіту / Чумакова Ю.Г., Запорожець Н.М. Заявка № 20031110735; Заявл. 27.11.2003; Опубл. 15.04.2004. Бюл. №4. Дисертанту належить аналіз літературних джерел, лікування й аналіз отриманих результатів, оформлення патентної документації.

10. Запорожец Н.Н. Возможность прогнозирования нарушений иммунного статуса у больных с воспалительными заболеваниями пародонта по клиническому анализу крови // Материалы І Международной славянской научно-практической конференции молодых ученых-стоматологов. - Одесса: “Астропринт”, 2002. - С.21-22.

11. Запорожець Н.М. Рівень стоматологічної захворюваності й структура захворювань пародонта в осіб молодого віку в Одеській області // VI Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих учених: Матеріали конгресу. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 331.

12. Запорожець Н.М. Застосування Імудону в комплексному лікуванні захворювань пародонта // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього” (17-19 жовтня 2002 р.). - Одеса, 2002. - С.137.

13. Запорожец Н.Н. К вопросу об основных местных факторах риска у лиц молодого возраста с гингивитом // IV міжнародна конференція студентів і молодих вчених “Медицина - здоровя XXI сторіччя”: матеріали конференції (18-20 вересня 2003р.). - Дніпропетровськ, 2003. - С.189.

14. Запорожець Н.М. Взаємозвязок виникнення хронічного катарального гінгівіту з рівнем лізоциму і секреторного IGA в осіб молодого віку // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні проблеми терапевтичної стоматології”, памяті проф. М.А. Кодоли и 40-річчю кафедри терапевтичної стоматології Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004р. - С.83-84.