Застосування мови тернарного опису до аналізу граматичних форм природної мови - Автореферат

На наш погляд, такою парадигмою може бути параметрична загальна теорія систем та її формальний апарат - мова тернарного опису (МТО), заснована на тріаді фундаментальних логічних категорій - речі, властивості, відношення. Оскільки МТО успішно дозволяє відображувати закономірності, що проявляються у природній мові, то її використання у прикладній лінгвістиці істотно розширює можливості останньої швидко і якісно аналізувати тексти різної складності. У даній роботі ми дотримуємося точки зору засновника параметричної загальної теорії систем - А.І. Уйомова. Леоненко розробив алгоритм аналізу текстів природної мови за допомогою МТО, що використовується, зокрема, для оцінювання знань при компютерному тестуванні (статті "Алгоритми оцінки аналогічності текстів і їхнє застосування в компютерному тестуванні", "Мова тернарного опису в оцінках звязності текстів"). Застосування МТО до аналізу граматичних форм природної мови дозволило одержати нові результати, представлені в наступних положеннях, що виносяться на захист: - Вперше розглянуто лінгвістичні дисципліни (фонетику, словотвір, морфологію, синтаксис) у вигляді системи із заданими концептом, структурою і субстратом.Будь-яка думка представляється як відношення між річчю та властивістю, річчю та відношенням, одночасно між річчю, властивістю та відношенням тощо. Наприклад, синтаксис може бути розглянутий як система з атрибутивним концептом із такими системними дескрипторами: концепт - відповідність формальним зразкам; структура - побудова речень за певними структурними схемами; субстрат - слова. У четвертому підрозділі "Аналіз граматики природної мови за допомогою атрибутивних системних параметрів" ми характеризуємо граматику як систему, що має певні значення атрибутивних системних параметрів. У першому підрозділі "Співвідношення слова як лінгвістичної одиниці та категорій речі-властивості-відношення" ставиться питання про необхідність порівняння слова як основної граматичної одиниці та категорій речі, властивості й відношення як основних одиниць МТО. У другому підрозділі "Застосування МТО до аналізу словосполучень російської мови" простежується відповідність між формулами МТО та словосполученнями, що входять у різні групи та мають різні підрядні відношення.Дисертаційна робота демонструє ряд теоретичних і практичних результатів, присвячених проблемі застосування мови тернарного опису до аналізу граматичних форм природної мови. Зіставлено основну одиницю природної мови - поняття слова - з категоріями "річ", "властивість", "відношення". Тріада категорій "річ", "властивість", "відношення" базується на позалінгвістичних факторах. При обєктних відношеннях дієслівні словосполучення виражаються за допомогою формул [А(*А)] (довільне відношення, спрямоване на довільну річ) і [(А)А] (довільна властивість, спрямована на довільну річ), а при означальних і відношеннях інформативного доповнення - за допомогою формули [(А)А] (довільна річ, що має довільну властивість). Субстантивні словосполучення зі стрижневим словом іменником при обєктних відношеннях виражаються формулою [А(*А)] (довільне відношення, спрямоване на довільну річ), при означальних - формулою [(А)А] (довільна річ, що має довільну властивість).

Основний зміст дисертації

Дисертаційна робота демонструє ряд теоретичних і практичних результатів, присвячених проблемі застосування мови тернарного опису до аналізу граматичних форм природної мови. Основні підсумки проведеного нами дослідження такі.

1. У вигляді системи з атрибутивним і реляційним системним концептом нами розглянутий ряд лінгвістичних дисциплін - фонетика, словотвір, морфологія і синтаксис. Зясувалося, що до них успішно може бути застосований двоїстий системний підхід, який дозволяє виявити різні закономірності та взаємозвязки.

2. Як система розглянута граматика природної (російської) мови з наступними дескрипторами: концепт - функціонування граматичних дисциплін, структура - розгалужена мережа внутрішньо- та міждисциплінарних відношень, субстрат - словотвір, морфологія і синтаксис. Внаслідок проведених досліджень ми прийшли до висновку, що граматика є системою структурно-неточковою, структурно-замкнутою, структурно-неваріативною, жорсткою, мінімальною, неіманентною, нецентрованою, негомеомірною, елементарною, унікальною, субстратно-відкритою, неавтомодельною, внутрішньою, субстратно-гетерогенною.

3. Зіставлено основну одиницю природної мови - поняття слова - з категоріями "річ", "властивість", "відношення". Виділяються різні аспекти слова. Його лексичне значення визначається позалінгвістичними та внутрішньолінгвістичними факторами. Тріада категорій "річ", "властивість", "відношення" базується на позалінгвістичних факторах. Обєднання цих категорій із категоріями "визначене", "невизначене" й "довільне" дає можливість виражати висловлювання будь-якого типу.

4. Застосовуючи МТО до аналізу словосполучень природної (російської) мови, ми орієнтувалися на прийняті у традиційній лінгвістиці класифікації. У зіставленні з МТО нами розглянуті розподіли словосполучень на групи (дієслівні, субстантивні, адєктивні, прислівникові) і за підрядним звязком (обєктні, означальні, інформативного доповнення). При обєктних відношеннях дієслівні словосполучення виражаються за допомогою формул [А(*А)] (довільне відношення, спрямоване на довільну річ) і [(А*)А] (довільна властивість, спрямована на довільну річ), а при означальних і відношеннях інформативного доповнення - за допомогою формули [(А)А] (довільна річ, що має довільну властивість). Субстантивні словосполучення зі стрижневим словом іменником при обєктних відношеннях виражаються формулою [А(*А)] (довільне відношення, спрямоване на довільну річ), при означальних - формулою [(А)А] (довільна річ, що має довільну властивість). Дієслівні словосполучення при обєктних відношеннях виражаються формулами [А(*А)] та [(А*)А], при означальних - формулою [(А)А].

5. Внаслідок зіставлення прийнятих у традиційній лінгвістиці структурних схем простого речення і його вираження в рамках МТО ми дійшли ряду висновків. Так, формула (А)А виражає 46% структурних схем простого речення, (А*)А - 7,7%, А(А) - 11,5%, А(*А) - 15,4%. Ці дані можуть бути використані при розробці матеріалів із лінгвістичній статистики.

6. Наведені нами класифікації частин мови переконливо свідчать про те, що єдиної думки про кількість і значеннєвий зміст граматичних категорій не існує. Разом з тим, безсумнівним є взаємозвязок будь-якої частини мови з логічними категоріями речі-властивості-відношення. У звязку з цим як ілюстративний матеріал для лінгвістів був представлений аналіз ряду граматичних аспектів, здійснений за допомогою досліджуваної тріади категорій. Так, оскільки іменник - це деяка річ, що має три певні властивості - позначати предмет, виражати значення числа й відмінка та виражати значення роду, то можна вивести наступну формулу: (а){t ? t? ? t??}.

Іменник вступає у відношення з іншими частинами мови - наприклад, із прикметником, від якого вимагає узгодження в роді, числі й відмінку. Таким чином, одержуємо формулу МТО: А(а){t ? t? ? t??}, де А - довільний прикметник.

7. Питання про можливість існування мовних універсалій знаходить позитивну відповідь, проте полягає вона не у знаходженні граматичних спільностей, а в присутності у будь-якій мові логічних категорій. Здійснено порівняльний аналіз ідентичних текстів російською, англійською і латинською мовами і формульних виразів цих текстів засобами МТО і логіки предикатів. Показано, що внаслідок досконалішого формального апарату МТО краще відображує особливості природної мови.

8. Внаслідок глобальної інформатизації суспільства все більшої актуальності здобуває машинний переклад, що істотно заощаджує час та успішно дозволяє долати мовні барєри. Разом з тим, наявні системи машинного перекладу досить далекі від досконалості. Ми проаналізували переклад, зроблений за допомогою компютерної програми "Сократ", і дійшли висновку, що використання МТО як допоміжного механізму машинного перекладу дозволяє істотно поліпшити його якість.

1. Куцос О.И. Анализ грамматики естественного языка в контексте атрибутивных системных параметров / О.И. Куцос // Наукове пізнання: методологія та технологія. - 2006. - №1. - С. 100 - 107.

2. Куцос О.И. Анализ групп словосочетаний русского языка с точки зрения языка тернарного описания / О.И. Куцос // Перспективи. - 2004. - № 2 - 3. - С. 44 - 50.

3. Куцос О.И. Анализ соответствия между структурными схемами простого предложения и его выражением в рамках языка тернарного описания / О.И. Куцос // Перспективи. - 2006. - №2. - С. 60 - 66.

4. Куцос О.І. Застосування мови тернарного опису до системного аналізу природної мови / О.І. Куцос // Науково-практична конференція "На шляху до синтезу філософії, релігії і науки": Тези доповідей. - Львів, 16 - 17 березня 2007 р. - С. 62 - 64.

5. Куцос О.И. Использование языка тернарного описания в англо-русском машинном переводе / О.И. Куцос // Параметрическая общая теория систем и ее применения: Сб. трудов, посвященный 80-летию проф. А.И. Уемова / [ред. Цофнас А.Ю].- Одесса: Астропринт, 2008. - С. 177 - 184.

6. Куцос О.И. Логико-лингвистические аспекты изучения философии в вузе / О.И. Куцос // Преподавание философии в вузе: проблемы, цели, тенденции: Сборник статей Всероссийской научно-методической конференции. - Магнитогорск: МГТУ, 2005. - С. 146 - 150.

7. Куцос О.И. Применение языка тернарного описания к анализу подчинительных отношений и видов подчинительной связи в словосочетаниях русского языка / О.И. Куцос // Перспективи. - 2004. - №4. - С. 15 - 22.

8. Куцос О.И. Применение языка тернарного описания к анализу синтаксических единиц натурального языка / О.И. Куцос // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. - Тернопіль, 15 квітня 2005 р. - С. 24 - 25.

9. Куцос О.И. Теоретические и практические аспекты применения языка тернарного описания / О.И. Куцос // Философия и будущее цивилизации. Тезисы докладов и выступлений IV Российского философского конгресса. - Москва, 24 - 28 мая 2005 г. - С. 351 - 352.

10. Куцос О.И. Соотношение слова как лингвистической единицы и категорий вещи-свойства-отношения в рамках языка тернарного описания / О.И. Куцос // Наукове пізнання: методологія та технологія. - 2003. - № 2. - С. 50 - 55.

11. Куцос О.И. Язык тернарного описания как вспомогательный механизм машинного перевода / О.И. Куцос // Искусственный интеллект: философия, методология, инновации. Материалы Первой Всероссийской конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, г. Москва, МИРЭА, 6-8 апреля 2006 г. - М.: ИИНТЕЛЛ, 2006. - С. 137 - 139.

Размещено на .ru