Застосування методів моделювання та витратно-цінового аналізу у програмуванні та адаптивному плануванні урожайності зернових (на матеріалах Луганської області) - Автореферат
Принципи планування та програмування урожайності сільськогосподарських культур. Аналіз чинників рівня урожайності зернових культур. Функції впливу погодних умов на мінливість та обсяги виробництва зерна. Підходи до класифікації витрат у рослинництві.
При низкой оригинальности работы "Застосування методів моделювання та витратно-цінового аналізу у програмуванні та адаптивному плануванні урожайності зернових (на матеріалах Луганської області)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В умовах ринкової економіки у південно-східному регіоні України не виправдовує себе планування виробництва зерна, орієнтоване на минулі усереднені результати. Застосування сучасних методів моделювання, витратно-цінового аналізу та сучасних компютерних технологій дозволяє корегувати управлінські рішення з урахуванням умов природного середовища та ринкових чинників. Дослідженню економічних, організаційних, технологічних аспектів інтенсифікації зернового виробництва присвячено багато наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених. Метою проведення дослідження є розробка методики прогнозування рівня урожайності та адаптивного планування врожаїв зернових з застосуванням методів моделювання та витратно-цінового аналізу, що дозволить цілеспрямовано та оперативно управлять процесами виробничої діяльності у галузях зернового виробництва. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких задач: обгрунтування теоретико-методологічних принципів планування та програмування урожайності сільськогосподарських культур; аналіз чинників, що визначають рівень урожайності зернових культур; розробка функцій впливу погодних умов на мінливість та обєми виробництва зерна; формування підходів до класифікації витрат у рослинництві, що орієнтовані на оперативне управління витратами; удосконалення методики планування та прогнозування витрат у рослинництві; розробка системи моделей з оптимізації урожайності зернових культур з урахуванням агрокліматичних умов і витратного-цінового механізму на всіх етапах і рівнях планування урожайності культур; апробація методики прогнозування та адаптивного планування врожаїв зернових із застосуванням методів моделювання та витратного-цінового аналізу; розробка рекомендацій з удосконалення планування на основі програмування урожайності для кожного поля з застосуванням автоматизованої інформаційної системи "Рослинництво".Висновкиї.Програмована урожайність розраховується на підставі потенційно-можливої, дійсно-можливої та нормативної урожайностей і визначає рівень продуктивності поля і культури на ньому, у розрахунку на який доцільно планувати агротехнологію та розраховувати основні агротехнічні заходи. У рішенні задач планування урожайності та управління процесом її одержання крім знань чинників, що визначають урожайність, необхідно визначити методи, які дозволяють: на етапі прогнозування - досягти точності розрахунку рівня урожайності на перспективу та обрати правильну стратегію управління виробництвом зерна від окремого виробника до агровиробничого комплексу України; на єтапі оперативного планування та управління формуванням урожаю - забезпечити можливість адекватного реагування на зміни умов виробництва у реальному часі. Для прогнозування урожайності були обрані методи статистичного аналізу, експертних оцінок, в оперативному плануванні - метод адаптивного планування, який знають у рослинництві як метод програмування урожайності. Зясуємо змінні: ЗЗ - загальні витрати; ПЗ - незмінні витрати; ПП - змінні витрати; СТ - витрати з дотримання стандартної технології (умовно постійні); ДТ-витрати на додаткові технологічні операції, націлені на одержання прибавки врожаю (продуктивні); Зі - витрати на виконання i-ої додаткової технологічної операції; Cij - витрати на виконання одиниці i-ої додаткової технологічної операції по j-му технологічному матеріалу; Tij - кількість j-го технологічного матеріалу на виконання i-ої додаткової технологічної операції; ПРІ - прибавка врожаю від виконання i-ої додаткової технологічної операції; НУ-нормативний врожай або врожай по балу бонитету грунту; УР - врожай (НУ <УР <ДВУ), розрахований з урахуванням застосування k додаткових технологічних операцій (1< к <n); ДВУ - дійсно-можливий урожай; К - коэффіцієнт сприяння року; Ц1-ціна 1 ц стандартного зерна; Пі - очикуванний прибуток; k-кількість виконаних додаткових технологічних операцій (к< n); mi - кількість технологічних матеріалів; n - кількість додаткових технологічних операцій у інтенсивній технології вирощування заданої культури. Такий підхід дозволяє оперативно, автоматично змінювать витрати при одержанні прогнозів на урожайність по фазах розвитку рослин чи зміні зовнішніх економічних умов виробництва (цін на сировину та матеріали, на продукцію та ін.).Для високоефективної організації виробництва зерна в умовах ринкової економіки необхідно планувати урожайності зернових культур з орієнтацією не на усереднені результати минулих років, а на програмовані урожайності визначених культур на конкретному полі з урахуванням потенційних можливостей поля, особливостей культури та сорту і економічних умов. Планування урожайності з вищезазначеної позиції робить важливим підхід до урожайності як до складної категорії з агрономічної, економічної та технологічної точки зору: з агрономічної - виділяється три рівні урожайності: потенційно-можлива, дійсно-можлива та нормативна; з економічної - програмована урожайність; з технологічної - урожайність: "франко-поле", "франко-тік" та "франк
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы