Застосування магнітотерапії у відновлювальному лікуванні хворих на хронічний гломерулонефрит на госпітальному етапі - Автореферат

Це потребує більш поглибленого вивчення деяких актуальних питань патогенезу хронічного гломерулонефриту, а саме - стану мікроциркуляції, удосконалення запропонованих схем відновлювального лікування, у тому числі з застосуванням немедикаментозної терапії, що дасть змогу підвищити ефективність лікування, знизити вживання медикаментів, уповільнити процеси прогресування захворювання, пригнічуючи патогенетичні ланки та стимулюючи саногенетичні механізми регулювання [Самосюк І.З., 2000 ; Улащик В.С., 2001; Пономаренко Г.Н., 2003]. Це передбачає опрацювання нових напрямів щодо оптимізації застосування ЗМП у хворих на ХГН, проведення експериментальних та клінічних досліджень з урахуванням особливостей стану вегетативної нервової системи, біохімічних та реологічних показників крові, які дозволять встановити типи порушення та ступінь розладу мікроциркуляції, уточнити оптимальні параметри та режими ЗМП, а також показання для його призначення. Підвищити ефективність лікування на госпітальному етапі хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності шляхом застосування у комплексній терапії змінного магнітного поля з урахуванням типу дисциркуляторного синдрому. Вивчити характер впливу різних режимів змінного магнітного поля in vitro на біохімічні та реологічні показники плазми та сироватки крові здорових осіб і хворих на хронічний гломерулонефрит для визначення напрямку їх дії і обґрунтування диференційованого використання при хронічному гломерулонефриті залежно від особливостей клінічного перебігу, стану вегетативної нервової системи. Вивчити вплив змінного магнітного поля на клінічний перебіг у хворих на хронічний гломерулонефрит з підвищеною активністю симпатичної нервової системи, стан вегетативного балансу, показники перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи, середньомолекулярних пептидів, іонів, поверхневого натягу, які характеризують стан мікроциркуляції.Матеріал і методи дослідження: дослідження було проведено на 167 хворих на ХГН з сечовим або нефротичним синдромом, без хронічної ниркової недостатності, які знаходились на лікуванні в нефрологічному стаціонарі Донецького обласного клінічного територіального медичного обєднання і 50 здорових добровольцях. У клінічній частині дослідження брали участь 10 практично здорових людей і 67 хворих із верифікованим діагнозом ХГН без хронічної ниркової недостатності, у стадії загострення з урахуванням клініко-лабораторних і інструментальних показників у віці 20-45 років. Хворі з переважанням симпатичної нервової системи (3-я група) були поділені на дві підгрупи: до підгрупи порівняння (3.1) увійшли 23 особи, які приймали тільки традиційне медикаментозне лікування в умовах нефрологічного стаціонару; основну підгрупу (3.2) склали 32 хворих, які одержували додатково загальну магнітотерапію. Забір венозної крові проводився вранці з ліктьової вени, натщесерце, в один і той же час одноразово до лікування у практично здорових і хворих на ХГН з парасимпатикотонією і триразово у хворих 3-ї групи: до лікування, після 1-ї процедури магнітотерапії на 1-2 добу лікування і після завершення курсу магнітотерапії на 10-12 добу лікування. У 6 (13,63%) пацієнтів виявлялося зростання LF у 2,65 рази (р<0,05), у порівнянні з показником 1-ї групи (контроль) і деяке зниження HF в 0,81 разу.У патогенезі хронічного гломерулонефриту важлива роль належить дисциркуляторному синдрому, який проходить за спастичним або атонічним типом і виявляється змінами судинного тонусу і реологічних властивостей крові. Спастичний тип дисциркуляторного синдрому характеризується переважанням симпатичної нервової системи із збільшенням індексу варіабельності серцевого ритму вище 1,70±0,12 і підвищенням показників тензіометрії і реометрії крові в ділянці коротких і середніх часів життя поверхні, коефіцієнта в?язкоеластичності, інтенсифікацією процесів вільно-радикального окиснення, тенденцією до зниження рівня загального кальцію крові. Атонічний тип виявляється парасимпатикотонією із зниженням індексу вагосимпатичного балансу нижче 1,70±0,12 і зменшенням показників поверхневого натягу в ділянці коротких часів, зростанням рівноважного поверхневого натягу. Механізм дії змінного магнітного поля реалізується через корекцію водно-електролітного і білково-ліпідного балансу: зміни механічних властивостей молекул води, співвідношення одно-і двовалентних іонів, структури і співвідношення білків і ліпідів, що приводить до зниження показників тензіометрії і реометрії крові, пригнічує активність вільно-радикальних процесів. Включення загальної магнітотерапії за бітемпоральною методикою у комплексне лікування хворих на хронічний гломерулонефрит з гіперсимпатикотонїєю підвищує ефективність лікування, усуває вегетативні розлади, сприяє поліпшенню мікроциркуляції; у хворих з артеріальною гіпертензією досягається зниження артеріального тиску, що дозволяє зменшити на госпітальному етапі дозу гіпотензивних препаратів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У патогенезі хронічного гломерулонефриту важлива роль належить дисциркуляторному синдрому, який проходить за спастичним або атонічним типом і виявляється змінами судинного тонусу і реологічних властивостей крові.

2. Спастичний тип дисциркуляторного синдрому характеризується переважанням симпатичної нервової системи із збільшенням індексу варіабельності серцевого ритму вище 1,70±0,12 і підвищенням показників тензіометрії і реометрії крові в ділянці коротких і середніх часів життя поверхні, коефіцієнта в?язкоеластичності, інтенсифікацією процесів вільно-радикального окиснення, тенденцією до зниження рівня загального кальцію крові. Клінічно спостерігаються дисневротичні явища з переважанням процесів збудження, підвищення артеріального тиску, більшою мірою його систолічної складової.

3. Атонічний тип виявляється парасимпатикотонією із зниженням індексу вагосимпатичного балансу нижче 1,70±0,12 і зменшенням показників поверхневого натягу в ділянці коротких часів, зростанням рівноважного поверхневого натягу. У клінічній картині виявляються явища депресії, гіпертензія з більш високими цифрами діастолічного артеріального тиску.

4. Експериментальне дослідження дозволило уточнити спрямованість дії змінного магнітного поля, визначити його параметри. Механізм дії змінного магнітного поля реалізується через корекцію водно-електролітного і білково-ліпідного балансу: зміни механічних властивостей молекул води, співвідношення одно- і двовалентних іонів, структури і співвідношення білків і ліпідів, що приводить до зниження показників тензіометрії і реометрії крові, пригнічує активність вільно-радикальних процесів. Вираженість зсувів залежить від форми поля, його магнітної індукції й експозиції. Більш “щадну дію” надає змінне магнітне поле синусоїдальної форми, меншої індукції та експозиції. Критеріями відбору хворих для магнітотерапії є показники поверхневого натягу в ділянці коротких часів і рівноважного його значення, з біохімічних показників - малоновий діальдегід, перекисний гемоліз еритроцитів та каталаза. Активація перекисного окислення ліпідів, пригнічення антиоксидантної системи, підвищення середньомолекулярних пептидів в дослідженні in vitro показали недоцільність тривалого омагнічування однієї зони впливу.

5. Включення загальної магнітотерапії за бітемпоральною методикою у комплексне лікування хворих на хронічний гломерулонефрит з гіперсимпатикотонїєю підвищує ефективність лікування, усуває вегетативні розлади, сприяє поліпшенню мікроциркуляції; у хворих з артеріальною гіпертензією досягається зниження артеріального тиску, що дозволяє зменшити на госпітальному етапі дозу гіпотензивних препаратів. Лікувальні ефекти змінного магнітного поля низької частоти реалізуються через нормалізацію вегетативного балансу й іонного складу, інгібування процесів перекисного окислення ліпідів, зниження поверхневого натягу сироватки крові. Позитивна динаміка клініко-лабораторних показників свідчить про стабілізацію процесу, поліпшення ниркової гемодинаміки, уповільнення прогресування захворювання з розвитком хронічної ниркової недостатності.

6. Фізіотерапевтичне лікування повинно проводитися з урахуванням типів дисциркуляторного синдрому. Найінформативнішими його показниками виступають вагосимпатичний баланс і реологічні властивості крові. При спастичному типі дисциркуляторного синдрому показана терапія із застосуванням змінного магнітного поля за бітемпоральною методикою.

Практичні рекомендації

1. Застосування ЗМП доцільне у хворих на ХГН на фоні гіперсимпатикотонії. Критерієм відбору хворих може бути індекс симпато-парасимпатичного балансу (LF/HF) при визначенні вихідної ВСР. Збільшення даного показника вище 1,7±0,12 визначається при підвищеній активності симпатичної нервової системи й указує на розвиток спастичного типу дисциркуляторного синдрому.

2. Рекомендується загальна магнітотерапія за бітемпоральною методикою, що забезпечує вплив на центри ВНС і циркулюючу кров, із застосуванням ЗМП синусоїдальної форми, в безперервному режимі, магнітною індукцією 10 МТЛ, 10 хвилин, щодня, курс лікування 10-12 процедур.

3. Критеріями ефективності лікування служать показники ВСР - LF=265,45±21,94, HF=150,95±13,12 і LF/HF=1,70±0,12; показники тензіометрії і реометрії - ПН крові в ділянці коротких часів при їх значенні 71,86±0,31 і коефіцієнт вязкоеластичності крові - 27,84±1,88, ПН сечі в ділянці коротких часів - 71,48±0,31 і час релаксації краплі сечі - 117,20±6,71; з біохімічних показників - МДА=8,73±0,25, ПГЕ=6,77±0,69 і каталаза=18,58±1,74. ІРОС=ДК МДА ПГЕ/СОД АОА каталаза може бути використаний для визначення спрямованості впливу фізичного фактора і контролю ефективності лікування.

Статті в періодичних виданнях і збірках наукових робіт: 1. Зубенко И.В. Формы вегетативной регуляции у больных хроническим гломерулонефритом // Арх. клин. и эксперим. медицины. - 2003. - Т. 12, № 1. - С. 36-39.

2. Зубенко И.В. Влияние переменного магнитного поля на вегетативный тонус больных хроническим гломерулонефритом // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2004. - № 1(37). - С. 22-25.

3. Зубенко И.В., Сокрут В.Н., Попов В.М. Влияние переменного магнитного поля на показатели поверхностного натяжения крови больных хроническим гломерулонефритом in vitro // Тавр. мед.-биолог. вестн. - 2004. - Т. 7, № 2. - С. 196-199.(Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка та аналіз даних).

4. Использование лазеротерапии и магнитотерапии у больных различной формой реактивности после геморроидэктомии / В.Н. Сокрут, Е.С. Поважная, И.В. Пеклун, С.В. Поважная, А.А. Лыков, И.В. Зубенко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2002. - Т. 3, № 2. - С. 285-288.(Дисертантом особисто проведена статистична обробка даних).

5. Изменение процессов липопероксидации у больных хроническим гломерулонефритом с гиперсимпатикотонией на фоне магнитотерапии / В.Н. Сокрут, И.В. Зубенко, Е.С. Поважная, Ю.Д. Турсунова // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2005. - Випуск 14, книга 1. - С. 397-401.(Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, узагальнення результатів спостереження).

Тези доповідей: 6. Влияние переменного магнитного поля на показатели тензиометрии и реометрии солевых растворов in vitro / И.В. Зубенко, В.Н. Сокрут, Е.С. Поважная, Е.А. Гурбич, С.В. Лылык // Клін. та експерим. патологія. - 2004. - Т. Ш, № 2, Ч.2. - “Фундаментальні аспекти сучасної медицини”: IV Нац. Конгр. патофізіологів України з міжнарод. участю, м.Чернівці 26-28 травня 2004р. - С. 511-512.(Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка та аналіз даних).

7. Зубенко И.В. Изменение показателей динамической тензиометрии сыворотки крови под влиянием переменного магнитного поля // Труды V Всероссийского съезда физиотерапевтов и курортологов и Российского научного форума “Физические факторы и здоровье человека”, Москва: Авиаиздат, 2002. - С. 139-140.

8. Вплив змінного магнитного поля in vitro на показники реометрії сироватки крові у хворих на хронічний гломерулонефрит / В.М. Сокрут, І.В. Зубенко, І.Р. Швиренко, О.С. Поважна, Т.Ю. Паламарчук // Фізіологічний журнал - 2002. - Т. 48, № 4. - С. 127.(Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, аналіз даних).

9. Влияние переменного магнитного поля на состояние вегетативного тонуса у больных хроническим гломерулонефритом / И.В. Зубенко, В.Н. Сокрут, Т.Ю. Паламарчук, А.А. Лыков // Арх. клин. и эксперим. медицины. - 2003. - Т. 12, № 1 (Прил.). - С. 64.(Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка та аналіз даних).

10. Медицинская реабилитация при дисциркуляторном синдроме / Е.В. Литвинова, А.А. Лыков, И.В. Зубенко, Е.А. Гурбич // Арх. клин. и эксперим. медицины. - 2003. - Т. 12, № 2. - С. 6-8.(Дисертантом особисто проведено узагальнення результатів спостережень).

11. Зубенко И.В. Применение магнитотерапии по битемпоральной методике у больных хроническим гломерулонефритом // Арх. клин. и эксперим. медицины. - 2003. - Т. 12, № 2. - С. 56.

12. Показатели межфазной тензиометрии сыворотки крови больных хроническим гломерулонефритом под действием различных режимов переменного магнитного поля in vitro / И.В. Зубенко, В.Н. Сокрут, Е.С. Поважная, Т.Ю. Паламарчук, Е.В. Литвинова // Матеріали II Національного Конгресу фізіотерапевтів та курортологів України „Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації” - Словянськ, 2002. - С. 177-178.(Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, аналіз даних).

13. Лечение гипертензии общей методикой магнитотерапии / И.В. Зубенко, Е.С. Поважная, И.В. Пеклун, А.И. Шира, С.В. Поважная // Вестник физиотерапии и курортологии - 2004. - № 2. - С. 96.(Дисертантом особисто проведено узагальнення результатів спостережень).

14. Зубенко И.В., Турсунова Ю.Д., Поважная Е.С. Влияние магнитотерапии на показатели перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у больных хроническим гломерулонефритом // Материалы научно-практической конференции с международным участием, посвященной 80-летию кафедры “Медицинской реабилитации, физиотерапии и курортологии”, КМАПО им. П.Л. Шупика. - Киев, 2004. - С. 129-131.(Дисертантом особисто проведено відбір хворих, статистична обробка та аналіз даних).

15. Зубенко И.В., Сокрут В.Н., Якубенко Е.Д. Влияние переменного магнитного поля на показатели перекисного окисления липидов у больных хроническим гломерулонефритом in vitro // Вест. физиотерапии и курортологии. - 2004. - № 3. - С. 73-74.(Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка та аналіз даних).

16. Зубенко И.В., Поважная Е.С., Паламарчук Т.Ю. Переменное магнитное поле в лечении артериальной гипертензии больных хроническим гломерулонефритом // “Актуальные вопросы реабилитации больных ишемической болезнью сердца”: Матеріали наук.-практ. конф. - Славянск, 2004. - С. 140-141.(Дисертантом особисто проведено узагальнення результатів спостережень).

17. Сокрут В.Н., Зубенко И.В., Поважная Е.С. Влияние переменного магнитного поля на показатели поверхностного натяжения мочи у больных хроническим гломерулонефритом // „Гомеостаз: фізіологія, патологія, фармакологія і клініка”: Матеріали II міжнар. наук. конф., (м. Одеса, 28-29 вересня 2005р). - Одеса, 2005. - С. 151-154.(Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка та аналіз даних).

Размещено на .ru