Застосування кремнійпохідних сорбентів з іммобілізованими на них препаратами у комплексній профілактиці гнійних ускладнень відкритих переломів - Автореферат

бесплатно 0
4.5 270
Бактеріологічне дослідження ран. Профілактичні заходи на запобігання гнійних ускладнень в стаціонарі. Вибір засобів остеосинтезу переломів. Оцінка результатів лікування хворих з вивченням специфічних особливостей загоєння ран при відкритих переломах.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Основним ускладненням відкритих переломів, що призводить до інвалідності та довготривалої тимчасової непрацездатності залишаються гнійні процеси, що розвиваються в кістці та навколишніх тканинах (І.П. Поляченко, 2000) гнійні ускладнення при відкритих переломах виникають в 9,2 - 22 % випадків, причому у 50 % усіх хворих спостерігаються важкі запальні ураження, які призводять до інвалідизації пацієнтів. Гостищев, 1999), тому потрібно виробити принципово нову схему антимікробної терапії рани, яка має базуватись на розумній комбінації препаратів з різним впливом на мікроорганізми, спрямованим на знешкодження збудників гнійно-септичних процесів, що є важливим для забрудненої рани, внаслідок відкритого перелому. Мета дослідження - зменшити кількість гнійних ускладнень при відкритих переломах шляхом застосування в комплексній профілактиці кремнійпохідних сорбентів з іммобілізованими на них антибактеріальними препаратами . Розробити схеми застосування кремнійпохідних сорбентів з іммобілізованими на них препаратами у хворих з відкритими переломами.Після повторного інфікування у рану додатково вносили тваринам: першої серії (15 щурів) та третьої серії (15 щурів) 50 мг полісорбу, другої серії (30 щурів) 50 мг іммосгенту, та четвертої серії (15 щурів) 50 мг поліметилсилаксану; тавринам пятої, контрольної, серії (30 щурів) препарати не вносили. У тварин другої та пятої серій рану зашито наглухо тільки у половини тварин (група А), у другої половини тварин цих серій (група Б) рану не зашивали, тобто лікування вели відкритим способом. Під час перевязки рану промивали стерильним фізіологічним розчином, після промивання в рану тваринам всіх серій вносили той самий та в тій самій кількості препарат, що застосовували при повторному інфікуванні рани. Першу групу склали 100 хворих з відкритими переломами, у яких вивчали мікробне забруднення рани у перші часи після травми до того, як вони потрапляли до лікувального закладу, та проводили ідентифікацію збудників гнійного запалення. Враховуючи його гемостатичні властивості полісорб вносився у рану у вигляді порошку чи пасти, в приймальному відділенні при первинному огляді травмованого, коли проводиться корекція повязки на рані та тимчасової іммобілізації кінцівки.В роботі експериментально, та клінічно вирішено завдання ефективної профілактики запальних процесів при відкритих переломах кісток кінцівок шляхом застосування кремнійпохідних сорбентів з іммобілізованими на них препаратами. Запропоновані схеми застосування цих препаратів у комплексному лікуванні хворих знижують кількість запальних процесів при відкритих переломах з 50,0% до 27,7%, у тому числі післятравматичного остеомієліту - з 5,0 до 1,7%.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Вывод
В роботі експериментально, та клінічно вирішено завдання ефективної профілактики запальних процесів при відкритих переломах кісток кінцівок шляхом застосування кремнійпохідних сорбентів з іммобілізованими на них препаратами. Запропоновані схеми застосування цих препаратів у комплексному лікуванні хворих знижують кількість запальних процесів при відкритих переломах з 50,0% до 27,7%, у тому числі післятравматичного остеомієліту - з 5,0 до 1,7%.

Послідовне застосування полісорбу та іммосгенту на початкових етапах надання кваліфікованої медичної допомоги є найбільш ефективним.

Особливості загоєння ран внаслідок відкритих переломів при застосуванні кремнійпохідних сорбентів визначаються прискоренням процесу їх очищення, збільшенням кількості випадків загоювання первинним натягом, ранньою появою грануляцій та активною краєвою епітелізацією рани, що знижує тривалість лікування.

Запропонована методика внесення сорбенту катетерним способом в глибину рани при відкритому переломі підвищує ефективність профілактичного застосування препаратів та їх раціональне використання.

Економічна ефективність застосування кремнійпохідних сорбентів з іммобілізованими на них антибактеріальними препаратами, тільки за рахунок скорочення терміну стаціонарного лікування, складає 23400 грн. з розрахунку на 100 хворих з відкритими переломами кісток.

Список литературы
Коструб О.О., Гаврецький А.І. Різні способи застосування лікарських форм кремнійпохідних сорбентів при лікуванні відкритих переломів // Проблеми військової охорони здоровя: Зб. наук. праць УВМА. - Вип. 5. - К., 1999. - С. 250-254.

Особистий внесок автора полягає в проведенні оперативних втручань, отриманні результатів, їх аналізі, розробці та впровадженні нових методик і заходів для попередження запальних ускладнень.

Константінов К.М., Коструб О.О., Гаврецький А.І. Запобігання розвитку гнійних ускладнень відкритих переломів застосуванням кремнійпохідних сорбентів // Остеологія. - № 3. - 2003. - С. 40-45.

Особистий внесок автора полягає в проведенні оперативних втручань, отриманні результатів, їх аналізі, розробці та впровадженні нових методик і заходів з попередження ускладнень

Константінов К.М., Коструб О.О., Голуб С.В., Гаврецький А.І. Функціонально-активний метод комплексного лікування відкритих переломів фаланг пальців кисті застосуванням пристрою зовнішньої фіксації// Сучасні аспекти військової медицини: Зб. наук. праць ГВКГ. - Київ, 2003. - Вип.9. - С. 148-155.

Особистий внесок автора полягає в безпосередній участі в розробці нового методу остеосинтезу відкритих переломів фаланг пальців кисті пристроєм зовнішньої фіксації, адаптації та впровадженні його у клініку разом із застосуванням кремнійпохідних сорбентів, в аналізі результатів його використання.

Гаврецький А.І. Експериментально-клінічна перевірка ефективності профілактичного застосування кремнійпохідних сорбентів при моделюванні кістково-гнійного процесу на щурах // Сучасні аспекти військової медицини: Зб. наук. праць ГВКГ. - Київ, 2003. - Вип.8. - С. 93-98

Коструб О.О., Гаврецький А.І. Методика запобігання гнійним ускладненням відкритих переломів застосуванням кремнійпохідних сорбентів // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - Т. 135, Ч. 2. - Симферополь, 1999. - С. 178-179.

Особистий внесок автора полягає в проведенні оперативних втручань, отриманні результатів, їх аналізі, розробці та впровадженні заходів для попередження ускладнень.

Коструб О.О., Константінов К.М., Голуб С.В., Гаврецький А.І. Пристрій для зовнішньої фіксації фаланг пальців кисті (Патент на винахід № 56115 А від 15.04.2003) при швидкому очищенню рани, та зменшення набряку мяких тканин при застосуванні кремнійпохідних сорбентів дозволив розпочати раннє функціональне лікування внутрішньосуглобових пошкоджень фаланг пальців кисті та покращити результати лікування.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?