Хімічний склад і поживна цінність біомаси каротиноїдних дріжджів. Несучість і резистентність організму курей. Вплив вітатону на перетравність і використання енергії, поживних речовин комбікорму. Економічна оцінка використання мікробіологічного каротину.
При низкой оригинальности работы "Застосування кормових добавок мікробіологічного походження в комбікормах для курей-несучок", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Джерелом каротину та БАР можуть бути також каротиноїдні дріжджі, які виробляються на Караванському заводі (Харківська обл.), але вплив каротиноїдних дріжджів на продуктивність та обмін речовин в організмі курей-несучок фактично не вивчався. Мета роботи - вивчити ефективність застосування біомаси мікробіологічного каротину (вітатону) у комплексі з органічним селеном дріжджового походження (сел-плексом) та каротиноїдних дріжджів у складі комбікормів для курей-несучок кросу Ломанн Браун. визначити конверсію кормів, провести економічну оцінку використання мікробіологічного каротину (вітатону), каротиноїдних дріжджів і органічного селену дріжджового походження в годівлі курей-несучок; Зясовано вплив вітатону, каротиноїдних дріжджів і сел-плексу на особливості енергетичного обміну в організмі курей, резистентність, морфологічний склад тушок, якість яєць (у тому числі накопичення в них каротиноїдів, селену, вітамінів А, Е, В2), амінокислотний і жирнокислотний склад грудних мязів курей-несучок та гістологічну будову щитовидної залози. Схема 2 серії експериментів 1 досліду: курям-несучкам контрольної групи згодовували основну кормосуміш (ОК) без вітаміну А і вітатону, другої групи - ОК вітамін А (6000 МО/кг), третьої - ОК 400 г вітатону/т, четвертої і пятої - до ОК додавали відповідно 400 г/т і 200 г/т вітатону, доповнюючи його кількість (у 100 г комбікорму) ретинолом таким чином, щоб загальний рівень вітаміну А відповідав нормі фірми Ломанн Тірцухт - 12000 МО в 1 кг комбікорму.У першій серії дослідів на фоні достатньої кількості ретинолу в комбікормі ми не одержали однозначно позитивного результату від додавання до нього вітатону. Так, якщо дози вітатону 700 і 1100 г/т майже не призвели до зниження несучості курей, то зменшення їх продуктивності за згодовування 800 г/т і 900 г/т вітатону було помітним - відповідно на 3,2 та 4,2 %. Особливо це стосується курей-несучок, яким згодовували комбікорм з вмістом 400 г/т вітатону у поєднанні з вітаміном А (до норми): інтенсивність несучості курей досягла 65,7 - 71,0 % проти 63,3 % у контролі. Використання біомаси вітатону не викликало істотних змін у морфологічному складі тушок курей-несучок, проте в грудних мязах зменшилась кількість стеаринової і пальмітинової кислот (Р<0,01) з одночасним накопиченням ненасичених жирних кислот - олеїнової, ліноленової. Збереженість піддослідних курей у досліді склала (%): 1група (контроль) - 94; 2 група - 96; 3 група - 97; 4 група-95.Науково-господарськими, фізіолого-біохімічними й економічними дослідженнями обґрунтована ефективність використання біомаси мікробіологічного каротину (вітатону) в різних поєднаннях з препаратом органічного селену (сел-плексом) і каротиноїдних дріжджів у складі повнораціонного комбікорму та розроблено вітамінно-мінеральний премікс “Дніпровський” для курей-несучок. Застосування вітатону у дозі 400 г/т у поєднанні з вітаміном А (6 млн. МО/т) забезпечує підвищення несучості курей на 9,9 - 12,3 % та сприяє покращенню конверсії корму на 4,4 - 10,1 %. Вітатон у дозах 700 - 900 г/т покращує резистентність організму курей-несучок за рахунок підвищення рівня лейкоцитів, лімфоцитів, ?-?лобулінів у крові птиці, не змінюючи функціонального стану щитовидної залози. Додавання до комбікорму 7 % каротиноїдних дріжджів сприяє збільшенню несучості курей на 4,8 %, накопиченню каротиноїдів, вітамінів А і В2 у жовтку яєць. Введення в раціон курей-несучок органічного селену в дозі 300 г/т корму не викликає вірогідного накопичення мікроелемента в грудних мязах птиці, тоді як сумісне застосування органічного селену в дозі 300 г/т і вітатону сприяє збільшенню концентрації селену у білку та жовтку яєць майже в два рази, а при збільшенні дози органічного селену до 400 г/т - в 2,4 рази.
Вывод
Амінокислотний, жирнокислотний і мікроелементний склад вітатону, сел-плексу і каротиноїдних дріжджів. Як показали дослідження (табл. 3), селен органічного походження перевершує біомасу вітатону і каротиноїдних дріжджів за концентрацією більшості замінних і незамінних амінокислот. Лише за рівнем метіоніну досліджувані кормові добавки майже однакові.
Слід відзначити, що у вітатоні міститься передусім більше лінолевої (18:2 ? 6), ліноленової (18:3 ? 3) та арахідонової (20:4 ? 6) кислот. Лінолеву кислоту вважають незамінною (есенціальною) кислотою. За твердженням А.В. Шаброва та ін. (2003), до незамінних жирних кислот відносять також ? 3 поліненасичені жирні кислоти (у вітатоні - це докозапентаєнова та ліноленова).
В 1 кг біомаси мікробіологічного каротину міститься (%): лауринової - 0,02; тридеканової - 0,43; пальмітинової -10,16; маргаринової - 0,41; олеїнової - 30,5; арахідонової - 1,1; докозапентаєнової - 0,49; ліноленової - 0,4. У складі ліпідів вітатону виявлено 3,6 % каротиноїдів, з яких 89 % припадає на каротин, 9,6 % ? на ксантофіли, 1,6 % на інші каротиноїди. В 1кг міститься вітамінів (мг/кг): В1 - 1-2; В2 - 0,6-1; В5 - 8,3; В6 - 12-26; ?-?аротину 27 - 32 г.
Згідно з нашими дослідженнями, концентрація селену в препараті сел-плекс більша ніж у зернових кормах, тоді як у біомасі вітатону виявлені лише сліди цього мікроелемента. Досліджувані добавки мікробіологічного походження характеризуються значною кількістю в них цинку і особливо заліза та стронцію (табл. 4), але їх вміст не перевищував гранично допустимих концентрацій.
У першій серії дослідів на фоні достатньої кількості ретинолу в комбікормі ми не одержали однозначно позитивного результату від додавання до нього вітатону. Так, якщо дози вітатону 700 і 1100 г/т майже не призвели до зниження несучості курей, то зменшення їх продуктивності за згодовування 800 г/т і 900 г/т вітатону було помітним - відповідно на 3,2 та 4,2 %.
У другій серії досліджень вплив біомаси вітатону в комплексі з вітаміном А на несучість курей був, навпаки, позитивним. Особливо це стосується курей-несучок, яким згодовували комбікорм з вмістом 400 г/т вітатону у поєднанні з вітаміном А (до норми): інтенсивність несучості курей досягла 65,7 - 71,0 % проти 63,3 % у контролі.
Таблиця 5
Вміст каротиноїдів, вітамінів А, В2 і холестерину в яйцях курей
Група Каротиноїди, мкг/г Вітамін А, мкг/г Холестерин, мг/г Вітамін В2 у жовтку, мкг/г Вітамін В2у білку, мкг/г
За згодовування комбікорму з одним лише ретинолом або його поєднанням з невеликою дозою вітатону (5 група) несучість була однаковою - відповідно 69,8 і 69,6%. У розрахунку на середню несучку продуктивність птиці у 2 серії досліджень зросла в усіх дослідних групах відповідно на 5,5; 1,5; 4,1 та 3,1 % проти контролю, водночас збільшувалася маса яєць (на 3,9 - 8,8 %) та вміст у жовтку каротиноїдів (Р<0,01).
Застосування вітатону в дозі 800 г/т, призвело до зниження перетравності жиру, клітковини і протеїну, що й зумовило зменшення несучості курей III групи. Включення в комбікорми підвищеної кількості біомаси вітатону (1100 г/т) супроводжувалося зростанням коефіцієнтів перетравності клітковини в організмі птиці.
Морфологічний склад тушок піддослідних курей та якість мяса. Використання біомаси вітатону не викликало істотних змін у морфологічному складі тушок курей-несучок, проте в грудних мязах зменшилась кількість стеаринової і пальмітинової кислот (Р<0,01) з одночасним накопиченням ненасичених жирних кислот - олеїнової, ліноленової. Що стосується смакових якостей мяса та бульйону з нього, то кращими вони були в 4 групі птиці, яка споживала комбікорм з вмістом вітатону 900 г/т.
Сума вмісту насичених жирних кислот у мясі склала по групах: I (контрольна група) - 34,46±0,07; II - 32,89±0,07; III - 33,52±0,01; IV - 37,83±0,08; V - 29,03±0,01; ненасичених: I - 65,54±0,04; II - 67,11±0,01; III - 66,48±0,07; IV - 62,17±0,03; V -70,97±0,07. Мікробіологічний каротин у складі комбікорму не вплинув на гістологічну будову щитовидної залози.
Обмін енергії в організмі курей-несучок за згодовування вітатону. Результати досліджень показують, що валова енергія комбікорму курей контрольної та дослідних груп була майже однаковою. Високі дози вітатону сприяли виділенню енергії з курячим послідом з подальшим скороченням витрат обмінної енергії на синтез яєчної маси (табл. 6).
Таблиця 6
Використання спожитої енергії дослідною птицею в 1 науково-господарському досліді
Група Валова енергія Енергія посліду Обмінна енергія Енергія, відкладена в яєчну масу Тепло- продукція
На 1 несучку, КДЖ
1 1691,03 703,92 1092,21 676,9 412,31
2 1691,96 628,32 1063,64 710,1 353,5
3 1654,78 656,01 998,87 678,16 320,61
До валової енергії, %
1 _ 35,41 64,58 40,03 24,38
2 _ 37,13 62,86 41,96 20,89
3 _ 36,94 60,36 40,98 19,37
При цьому відмічено, зменшення (на 3,0 - 5,5% ) витрат валової енергії на теплопродукцію в організмі курей-несучок, яким згодовували біомасу мікробіологічного каротину. Включення вітатону до складу комбікорму супроводжувалося підвищенням коефіцієнта використання продуктивної енергії - від 62 % у контролі до 66,8 - 67,9 % в дослідних групах.
Отже, вплив біомаси високопродуктивного штаму (ВСД-1) гриба Bl.trispora (вітатону) на розподіл спожитої енергії в організмі птиці - суттєвий: з одного боку, вітатон сприяє скорочєнню використання обмінної енергії, з іншого - зумовлює зменшення трат на теплопродукцію, що, у свою чергу, стимулює синтез яєчної маси.
Реакція курей-несучок на включення в комбікорми каротиноїдних дріжджів і органічного селену (II дослід). Найвища несучість досягнута в групі курей, яким згодовували комбікорм з 7 % каротиноїдних дріжджів (табл. 7).
Таблиця 7
Продуктивність курей-несучок у 2 науково-господарському досліді
Показник Група
1(контр.) 2 3 4 5 6
Несучість за 123 дні, шт.: на початкову несучку на середню несучку 97,44 99,43 99,26 100,20 102,1 103,17 99,42 100,40 101,14 102,16 101,32 102,98
Середня маса яйця, г 61,73± 0,19 61,49± 0,24 62,52± 0,33 59,93± 0,20 61,30± 0,26 62,08± 0,17
Отримано яйцемаси, кг 6,13 6,16 6,45 5,97 6,26 6,39
Конверсія корму, кг: на 1 кг яйцемаси на 10 яєць 2,31 1,45 2,29 1,42 2,19 1,38 2,36 1,42 2,26 1,40 2,21 1,39
Яєчна продуктивність у курей 2, 4, 5 і 6 дослідних груп перевищувала контрольну відповідно на 1,93; 6,09; 2,7 і 3,92 %. За рахунок збільшення маси яєць вихід яєчної маси теж перевищував контроль, за винятком групи, якій згодовували 5% каротиноїдних дріжджів з цеолітом.
Збереженість піддослідних курей у досліді склала (%): 1група (контроль) ? 94; 2 група ? 96; 3 група ? 97; 4 група? 95. Найвища збереженість - 98 % мала місце в групі, яка споживала органічний селен у дозі 400г сел-плексу на 1 т комбікорму. Збагачення комбікорму цим препаратом сприяло істотному накопиченню мікроелемента в жовтку яєць - у 2,4 раза більше проти контролю, а також вітамінів А, В2, Е, каротиноїдів з одночасним зменшенням ретенції холестерину .
Ці дані свідчать про те, що збагачені вітамінами курячі яйця можуть бути джерелом функціональної їжі для населення України.
Амінокислотний і жирнокислотний склад грудних мязів курей-несучок.
Привертає увагу незначна тенденція до зменшення суми незамінних вільних амінокислот (ВА) у мязах курей усіх дослідних груп. Цей факт, очевидно, повязаний з використанням амінокислот на формування яєць. Достовірне зменшення суми ВА (Р<0,05) у грудних мязах 3 групи, яким згодовували підвищену кількість каротиноїдних дріжджів, можна пояснити участю ВА в обмінних процесах через систему переамінування для ліквідації дисбалансу амінокислот. Таке явище в наших дослідженнях характерне особливо для глютамінової кислоти, вміст якої зменшувався в мязах птиці, якій згодовували комбікорм відповідно з каротиноїдними дріжджами і мікробіологічним каротином у поєднанні з сел-плексом.
Жирнокислотний склад ліпідів грудних мязів курей у дослідних групах хоча і відрізнявся не суттєво, але при цьому встановлено вірогідне зниження (Р<0,05) маргаринової кислоти, накопичення унказанової, арахідонової, особливо в мязах птиці 5 групи, котрій давали органічний селен з вітатоном. Накопичення арахідонової кислоти в грудних мязах, можливо, обумовлено синтезом її з інших жирних кислот з меншим числом вуглецевих атомів (Уайтхед К.К., 1987).
Ефективність застосування преміксу “Дніпровський” у годівлі курей-несучок (3 дослід). Рецепт експериментального преміксу “Дніпровський” розробили в розрахунку на один кілограм: 40 г вітатону з вітаміном А 600 тис. МО/кг; вітаміну Д3 - 250 тис. МО/кг; вітаміну Е - 1200 мг; К3 - 300 мг; В1 - 100 мг; В2 - 400 мг; В3 - 800 мг; В4 - 40г; В6 - 300 мг; В12 - 1,5 мг; цинка-6000 мг; міді - 500мг; кобальту - 20 мг; йоду - 50 мг; сел-плексу - 30 г; марганцю - 5000 мг. Найвища яєчна продуктивність відмічена за згодовування кормосуміші з преміксом “Дніпровський” плюс 2% цеоліту: яєчна продуктивність курей дослідних груп перевищувала контрольну групу відповідно на 1,93; 6,09; 2,27 і 3,92 %. Встановлений позитивний вплив преміксу “Дніпровський” на збереженість поголівя: 2 група ? 90; 3 група ? 91; 4 група? 94; 5 група ? 92 % порівняно з контролем ? 88 %. Водночас із високою несучістю кури 3 і 5 дослідних груп несли більші яйця порівняно з контрольною групою, тому вихід яєчної маси в цих групах також виявився вищим (табл. 8).
Таблиця 8
Продуктивність курей-несучок у 3 науково-господарському досліді
Показник Група
1(контр.) 2 3 4 5
Несучість за 181 день, шт.:на початкову несучку 116,4 118,7 123,5 119,1 120,9 на середню несучку 132,2 131,8 140,1 126,7 131,5
Середня маса яйця, г 61,93± 0,17 61,46± 0,24 60,8± 0,16 62,25± 0,19 62,64± 0,16
Високі показники одиниць Хау яєць визначені в групі курей-несучок, котрій згодовували комбікорм із преміксом “Дніпровський” 2 % цеоліту. Те саме стосується 5 групи птиці, якій у раціоні давали органічний селен. Застосування нетрадиційних кормових добавок не викликало також достовірних змін (Р<0,05) товщини шкаралупи. Комплексне застосування вітаміну А і вітатону в складі преміксу “Дніпровський” сприяло нагромадженню вітаміну А в жовтку (Р<0,01). Вміст холестерину, вітамінів А, В2, а також каротиноїдів у жовтку яєць курей-несучок у середині експерименту був задовільним і відповідав нормам. Встановлена тенденція зниження концентрації холестерину лише в групах, яким згодовували кормосуміші з преміксом “Дніпровський”. За його використання концентрація вітаміну В2 у жовтку яєць у середині досліду була вищою, ніж в інших групах відповідно на 18,1 і 25,6 %. Включення в кормосуміш сел-плексу і цеоліту сприяло вірогідному (Р<0,05) збільшенню концентрації вітаміну Е в жовтку.Накопичення селену як у білку, так і в жовтку залежало від дозування сел-плексу (мкг/кг): 1група(контроль) ? 2,4; 2 ? 3,9;3 група ? 4,43; 4 група ? 4,49; 5 група ?5,54 (Р<0,05).
Однак введення в раціон курей-несучок органічного селену не викликало значного накопичення мікроелемента в грудних мязах - 248 (5группа) проти 236 мкг/кг у контрольній групі. Використання в комбікормах преміксу “Дніпровський” у комплексі з цеолітом сприяло підвищенню перетравності протеїну в організмі курей-несучок. Позитивний вплив цеолітів на перетравність протеїну пояснюється їх сорбційними, іонообмінними властивостями, стабілізацією шлункового соку, поглинанням і наступним виносом токсинів кормів (Бурлака В.А. і ін., 2004).
Щоправда, додавання до преміксу “Дніпровський” ще й цеоліту погіршувало процеси перетравлювання клітковини на 4,34 %. Такий висновок збігається з думкою деяких дослідників (Г.А. Романов, 2000) про те, що добавки цеоліту не завжди поліпшують перетравність спожитої клітковини в організмі тварин.
Слід відзначити тенденцію до покращення товарних якостей та збільшення маси їстівних частин у тушках курей-несучок, які одержували комбікорм із включенням преміксу “Дніпровський”. При дегустації мяса найкращі показники по зовнішньому вигляду, аромату, смаку, консистенції і соковитості зафіксовані в групах, яким згодовували премікс Ломанн Тірцухт у комплексі з органічним селеном.
Вплив нетрадиційних кормових добавок мікробіологічного походження на резистентний стан курей-несучок. У наших дослідженнях висока доза препарату каротину (1100 г/т комбікорму) викликала вірогідне збільшення в крові птиці кількості ? і ? - глобулінів, а також ?-глобулінів - на 13 % проти контролю (Р<0,01), які сприяють становленню резистентності організму курей-несучок. Встановлено, що використання кормових добавок мікробіологічного походження стимулює синтез імуноглобулінів G та альбумінів у крові, підвищує лізоцим в білку яєць на 3-15 %. Введення преміксу “Дніпровського” у комплексі з цеолітом у раціони курей-несучок збільшувало концентрацію загального білка (Р<0,01), ?-глобулінових фракцій сироватки крові.
Економічна ефективність використання добавок мікробіологічного походження у годівлі курей-несучок. Якщо враховувати вплив вітатону тільки на несучість курей-несучок, то його застосування порівняно з вітаміном А економічно невигідне. Якщо ж брати до уваги кількість отриманої яйцемаси, якість яєць, підвищення резистентності птиці, то можна, як свідчать результати наших досліджень, одержати суттєвий економічний ефект.
У результаті згодовування вітатону і ретинолу покращується конверсія кормів на виробництво кожних 10 яєць: I - група (контроль) - 1,81 кг; II ?1,63 кг; III ? 1,73 кг; IV ? 1,64 кг і V ? 1,64 кг комбікорму. Найбільший прибуток отриманий від птиці, яка споживала в складі комбікорму вітатон разом з ретинолом: 159 - 190 грн. на кожні 1000 курей-несучок за період досліду. Застосування каротиноїдних дріжджів у складі комбікормів супроводжувалося підвищенням рентабельності виробництва яєць до 6,12 - 6,52% проти контролю, а внаслідок використання комбікормів з преміксом “Дніпровський” рентабельність зростала на 6,8 %.1. Науково-господарськими, фізіолого-біохімічними й економічними дослідженнями обґрунтована ефективність використання біомаси мікробіологічного каротину (вітатону) в різних поєднаннях з препаратом органічного селену (сел-плексом) і каротиноїдних дріжджів у складі повнораціонного комбікорму та розроблено вітамінно-мінеральний премікс “Дніпровський” для курей-несучок.
2. Встановлено позитивний вплив вітатону (1100 г/т) на перетравність жиру і клітковини, накопичення в грудних мязах ненасичених жирних кислот (Р<0,01). Введення органічного селену у складі повнораціонного комбікорму сприяє підвищенню резистентності організму птиці, накопиченню ряду нативних антиоксидантів та підвищенню якості яєць.
3. Застосування вітатону у дозі 400 г/т у поєднанні з вітаміном А (6 млн. МО/т) забезпечує підвищення несучості курей на 9,9 - 12,3 % та сприяє покращенню конверсії корму на 4,4 - 10,1 %.
4. Підвищення у складі комбікормів вмісту вітатону з 700 до 1100 г/т призводить до збільшення вмісту каротиноїдів у жовтку яєць з 8,87.до 10,94 мкг/г; подальше згодовування вітатону не впливає на концентрацію каротину у жовтку яєць.
5. Вітатон у дозах 700 - 900 г/т покращує резистентність організму курей-несучок за рахунок підвищення рівня лейкоцитів, лімфоцитів, ?-?лобулінів у крові птиці, не змінюючи функціонального стану щитовидної залози.
6. Додавання до комбікорму 7 % каротиноїдних дріжджів сприяє збільшенню несучості курей на 4,8 %, накопиченню каротиноїдів, вітамінів А і В2 у жовтку яєць.
7. Введення в раціон курей-несучок органічного селену в дозі 300 г/т корму не викликає вірогідного накопичення мікроелемента в грудних мязах птиці, тоді як сумісне застосування органічного селену в дозі 300 г/т і вітатону сприяє збільшенню концентрації селену у білку та жовтку яєць майже в два рази, а при збільшенні дози органічного селену до 400 г/т - в 2,4 рази.
8. Сумісне використання органічного селену та вітатону в годівлі курей сприяє підвищенню концентрації лізоциму в білку на 15%, імуноглобулін на G на 5,88 - 21,2 %, що значно поліпшує резистентність організму птиці та покращує якість яєць за рахунок підвищення рівня токоферолу та зниження рівня холестерину до 1,08 проти 1,71 мк/г у контролі.
9. Використання преміксу “Дніпровський” супроводжується інтенсифікацією несучості курей на 6,1 %, покращенням конверсії кормів - 5,2%, збільшенням концентрації селену в яйцях до 3,9 - 4,43 мкг/кг та підвищенням збереженості поголівя курей на 2 - 3 %, рентабельності виробництва яєць - 6,8%
10. Завдяки використанню каротиноїдних дріжджів у складі комбікормів конверсія кормів покращується відповідно на 4,8 і 4,1 %, рентабельність виробництва яєць підвищується на 7,1 %.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. З метою зміцнення резистентності організму курей-несучок, підвищення їх продуктивності, покращення якості яєць та одночасного зниження в них холестерину і накопичення каротиноїдів рекомендуємо використовувати в годівлі курей-несучок повнораціоний комбікорм з включенням до його складу 7 % каротиноїдних дріжджів або 5 % каротиноїдних дріжджів в комплексі з цеолітом в дозі 2 %.
2. Для підвищення несучості і збільшення в яйцях вмісту селену і вітаміну Е та зниження рівня холестерину рекомендуємо включати до складу комбікормів курей-несучок яєчного напрямку удосконалений нами премікс "Дніпровський" наступного складу (на 1 кг): 40 г вітатону з вітаміном А 600 тис. МО/кг; вітаміну Д3 - 250 тис. МО/кг; вітаміну Е - 1200 мг; К3 - 300 мг; В1 - 100 мг; В2 - 400 мг; В3 - 800 мг; В4 - 40г; В6 - 300 мг; В12 - 1,5 мг; цинка-6000 мг; міді - 500мг; кобальту - 20 мг; йоду - 50 мг; сел-плексу - 30 г; марганцю - 5000 мг.
3. Для інтенсифікації несучості і виробництва повноцінних з високим вмістом вітамінів і мікроелементів (функціональних) яєць включати в кормосуміш для курей-несучок: - біомасу мікробіологічного каротину (вітатону) в дозі 400 г /т в поєднанні з вітаміном А (6 млн. МО/т) комбікорму;
- сел-плекс (400г/т) або сел-плекс в комплексі з вітатоном (400г/т).
Список литературы
1. Кукленко Т.В., Ионов И.А., Мусич О.И. Витатон и продукты крахмало-паточного производства в кормосмесях для птиц // Використання каротиноїдів мікробного походження в агропромисловому комплексі (вісник Сумського агроуніверситету). - Суми. - 2002. - С.105-109. (Здобувач приймав участь у формуванні дослідних груп, проведені досліджень).
2. Свеженцов А.И., Кунщикова И.С., Мусич О.И. и др. Микробиологический каротин в питании животных и птицы. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 2002. - 158с.
3. Свєженцов А.І., Мусіч О.І., Кунщикова І.С. Вітатон в годівлі курей-несучок // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2003. - Вип. 53. - С. 314-317. (Здобувач провів експериментальні дослідження).
4. Свеженцов А.И., Мусич О.И., Карпенко М.М. Комплексное применение витатона и витамина А в кормлении кур-несушек // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2004. - Вип. 55. - С. 342 - 345. (Здобувач провів науково-господарский дослід, дослідження за якісними показниками мяса).
6. Мусіч О.І. Використання каротиноїдних дріжджів та сел -плексу в годівлі курей-несучок // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб.- Харків, 2005. - Вип. 57. - С. 203 - 207.
7. Мусіч О.І. Премікс з вітатоном та цеолітом у годівлі курей-несучок // Науково-техн. бюл. - Львів, 2005. - Вип.6, № 3. - С.273 - 276.
8. Мусіч О.І. Эффективность сел-плекса в комбикормах для кур-несушек // Расширяя горизонты (бюлл. компании Оллтек-Украина).- 2006. - Вып, №5. - С.2 - 3
Мусич О.И. Применение нетрадиционных кормовых добавок микробиологического происхождения (витатона, каротиноидных дрожжей, органического селена) в комбикормах для кур-несушек.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02. - кормление животных и технология кормов.
В диссертации изложены результаты трех научно - хозяйственных и двух физиологических (определение переваримости питательных веществ)опытов по изучению эффективности витатона, сел-плекса (органический селен дрожжевого происхождения) и каротиноидных дрожжей в комбикормах для кур-несушек. Витатон в кормлении кур-несушек не имеет преимуществ по сравнению с витамином А по влиянию на яйценоскость, но способствует улучшению конверсии кормов на 4,4 - 10 %, сокращению на 3,5 - 5 % расхода валовой энергии на теплопродукцию в организме кур-несушек.
Установлена оптимальная доза органического селена (сел-плекса) - 400 г/т. В результате яйценоскость кур повышается на 3,9 %, накопление селена в яйцах в 2,4 раза, с одновременным снижением концентрации холестерина ( Р<0,01).
Применение каротиноидных дрожжей в составе комбикормов сопровождается увеличением яйценоскости на 7 %, накоплением в желтке яиц каротиноидов, витаминов А и В2. Использование премикса “Днепровский”, с включением в его состав цеолита, сопровождается интенсификацией яйценоскости на 6,1 %, улучшением конверсии кормов, повышением рентабельность производства яиц на 1,3 - 6,8 %.
Ключевые слова: куры-несушки, витатон; каротиноидные дрожжи; сел-плекс, аминокислоты, ненасыщенные жирные кислоты, качество мяса и яиц.
Мусіч О.І. Застосування нетрадиційних кормових добавок мікробіологічного походження (вітатону, каротиноїдних дріджів, органічного селену) в комбікормах для курей-несучок . - Рукопис.
У дисертації викладено результати трьох науково - господарських дослідів по вивченню ефективності нетрадиційних кормових добавок мікробіологічного походження в комбікормах для курей-несучок. Досліджено їх вплив на яйценоскість, перетравність поживних речовин, якісні показники мяса та яєць, гістологічну будову щитовидної залози.
Експериментально встановлено позитивну дію досліджених кормових добавок на яйценосність курей-несучок, не відмічено негативного впливу на біохімічні показники крові, якість продукції та гістологічну будову щитовидної залози, що сприяло підвищенню рентабельності, яйценоскості курей-несучок.
Ключові слова: кури-несучки; вітатон; каротиноїдні дріжджі; сел-плекс, амінокислоти; ненасичені жирні кислоти; якість мяса і яєць.
Musych O.I. The application of the non-conventional fodder additives of a microbiological origin (vitaton, carotinoid yeast organic selenium) in mixed fodder for the layer hens.- The manuscript.
The candidates of agricultural sciences dissertation is about a competition of the scientific degree from a specialty 06.02.02 -the feeding of animals and technology of forages. In this dissertation stated the results of three scientifically-economic and two physiological (the definition to overdo the nutrious substances) about the study of efficiency of the non-conventional fodder additives by microbiological origin (vitaton sel-pleks - organic selenium birthed from yeast, carotinoid yeast) in mixed fodder for the layer hens. Vitaton doesnt have the advantages in comparison with vitamin A with the influence on egg-laying qualities, but promotes by amelioration on conversion of fodder o 4,4- 10 %, promotes by shortening on 3,5 - 5 % from the charge of total energy on the hot-production inside layer hens. There is the established doze of organic selenium (sel-pleks) - 400 g/t. As a result the egg-laying qualities of the hens increases on 3,9 %, the accumulation of selenium in eggs rises in 2,4 times. For example in comparison with a control the concentration of cholesterol decreases till (Р ‹ 0,01). The application of carotinoid yeast in structure of mixed fodders accompanies to increase of egg-laying qualities on 7%, to accumulation vitamins A, B2 and carotinoids in eggs yolk. If zeolite includes in structure of premix “Dneprovskiy” we have a process with intensification of egg-laying qualities on 6,1 %, with increase the quantity of hens mass on 4,2 % and with improvement of conversion of forages on 5,2 %. The application of premix “Dneprovskiy”, sel-pleks and zeolite raises profitability of manufacture of eggs in skilled above on 1,3 - 6,8 % if they consist in structure of mixed fodders.
Key words: the layer hens, the non-conventional fodder additives of a microbiological origin (vitaton; carotinoid yeast; sel-plex), amino acid, fatty acid, quality of flesh and eggs.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
