Застосування фітнес-технології для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків - Автореферат

Наукові дослідження (Круцевич Т.Ю., 2000; Безверхня Г.В., 2004; Мосійчук Л.В., 2004; Ведмеденко Б., 2005; Салмана Х.Р., 2006) свідчать, що в підлітковому віці спостерігається значне зниження рухової активності на фоні падіння зацікавленості до уроків фізичної культури в школі та негативного ставлення до фізичної культури взагалі. Для підвищення ефективності впливу фізичного виховання на розвиток організму школярів, оптимізації їхньої рухової активності вчені шукають нові підходи до складання фізкультурно-оздоровчих програм (Безпутчик В.Г., 1999; Москаленко Н., 2005; Корж Н.Л., Черненко О.Є., Гордєйченко О.А., 2006; Воропаєв Д.С., 2007; Пугач Н., Леськів Л., 2007); опрацьовують питання оптимізації дозування фізичних навантажень з урахуванням типологічних, психофізіологічних і соціальних особливостей учнів (Вільчковський Е.С., 1991; Єдинак Г., 2002; Колесень А., 2002; Долинний Ю., 2003; Хозяінова Д.А., 2004; Маланюк Т.В., 2006; Пильненький В.В., 2006); визначають результативні форми організації діяльності школярів та методичні прийоми і засоби, що активізують інтерес учнів до уроків фізичної культури (Сімон Н.М., 2000; Віндюк А.В., 2002; Сітовський А., 2005; Дрозд І., 2006; Кожевникова Л., 2006; Лисяк В.М., 2006). Незважаючи на численні дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів (Круцевич Т.Ю., 2000; Мельничук М., 2001; Андрєєва О.В., 2002; Лукьяненко А.Г., 2002; Белоножка Г., 2003; Петрина Л., 2006; Шевців У., 2006; Глоба Г., 2007), актуальною є проблема пошуку ефективних шляхів підвищення рухової активності підлітків та поліпшення їхньої фізичної підготовленості за рахунок впровадження сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій, які б сприяли розвитку позитивної мотивації до занять фізичною культурою, формували основи самостійної оздоровчої діяльності як у системі шкільної освіти так і у вільний від навчання час. Мета дослідження: розробити фітнес-технологію для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків 13-15 років та експериментально перевірити ефективність її застосування. Практичне значення результатів дослідження: - упроваджено фітнес-технологію, що спрямована на підвищення рухової активності та поліпшення фізичної підготовленості підлітків 13-15 років, у практику роботи шкіл міста Суми (ССШ № 25, акт № 162 від 13.11.07; гімназія № 1, акт № 108 від 14.11.07), міста Донецьк (СШ № 61, акт № 10/01 - 1803 від 14.11.07), ЗОШ № 14 (міста Полтави, акт № 305, від 11.12.07) та спортивного клубу «Флеш» міста Суми (акт № 24 від 15.10.07), що проводять фізкультурно-оздоровчі заняття з підлітками 13-15 років;У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено обєкт, предмет, мету і завдання дослідження; показано звязок дослідження з науковими програмами, планами і темами; визначено наукову новизну одержаних результатів та їхнє практичне значення; подано загальні відомості про публікації з проблеми дисертаційного дослідження; висвітлено особистий внесок здобувача, вказано сферу апробації результатів. Перший розділ «Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у системі фізичного виховання підлітків» містить теоретичний аналіз сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій та визначення перспектив їх застосування у практиці фізичного виховання підлітків. На підставі аналізу було встановлено необхідність розробки сучасної фітнес-технології, що враховувала б мотиваційні пріоритети, статеві особливості, диференціацію у нормуванні фізичного навантаження, альтернативний підхід у виборі засобів та методів оздоровчої фізичної культури і сприяла б підвищенню рухової активності та поліпшенню фізичної підготовленості підлітків. Використано такі методи досліджень: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; анкетування; вивчення добової рухової активності (фремінгемська методика); педагогічні методи дослідження включали констатуючий та формуючий експеримент, де здійснювалося тестування рухових якостей з використанням Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України та системи тестів ЕВРОФІТ; психологічні методи дослідження; методи математичної статистики. Перший етап (вересень 2004 - серпень 2005 р.) був присвячений теоретичному дослідженню проблеми, вивченню та узагальненню науково-методичної літератури.Приріст індексу добової рухової активності порівняно з початком експерименту в групі Е1 становив 9,82%, у групі Е3 - 12,42%, у групі К1 - лише 2,38%. Позитивну динаміку індексу рухової активності відмічено в групі Е4 хлопців: у результаті він становить 39,14 0,55 бала, а у групі Е2 індекс рухової активності зафіксовано на рівні 38,05 0,67 бала. Таким чином, приріст індексу рухової активності у групі Е4 становив 15%, у Е2 - 12,7 %, у групі К2 лише 2,0%. Після проведення експерименту показники фізичної підготовленості хлопців за Державними тестами та нормативами оцінки фізичної підготовленості у групі Е2 покращилися від 6 до 33%, у групі Е4 - від 6 до 38%, натомість у групі К2 покращення показників становило від 0,5 до 13% і навіть було зафіксовано тенденцію до пог

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ