Застосування ендодонто-ендоосальних імплантатів при консервативно-хірургічному лікуванні хронічного верхівкового періодонтиту - Автореферат

Поєднання класичних та новітніх методик, зокрема застосування ендодонто-ендоосальних імплантатів, дозволяє зберегти в таких пацієнтів зуби і підвищити комфортність їхнього життя. Значна поширеність захворювань тканин періодонта не викликає сумнівів щодо доцільності наукових досліджень, спрямованих на підвищення ефективності комплексного лікування хворих на хронічний періодонтит і зменшення кількості можливих ускладнень у найближчі та віддалені строки після лікування. Розробити методику введення ендодонто-ендоосального імплантата в пацієнтів із хронічним верхівковим періодонтитом; Рентгенологічне дослідження - для визначення ефективності лікування хронічних верхівкових періодонтитів розробленою конструкцією ендодонто-ендоосального імплантата проводили до лікування та у віддалені терміни, через 1 рік. Автор запропонував медикаментозний комплекс для профілактики антибактеріальних ускладнень при лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів із застосуванням ендодонто-ендоосальних імплантатів, який складався з антибактеріальних засобів - аугментину та метронідазолу.У пацієнтів другої дослідної групи (20 осіб) лікували хронічний періодонтит хірургічним методом за загальноприйнятою методикою (резекція верхівки кореня) за допустимих меж деструкції кісткової тканини. Ці дослідження дали можливість визначити висоту коронки і довжину коренів зубів, а також загальну довжину зубів. Рентгенологічні дослідження проводили також після лікування (з метою контролю положення та фіксації ендодонто-ендоосального імплантата в кореневому каналі та кістковій тканині альвеолярного відростка) і через 1 рік (для контролю проведеного лікування та формування структури кісткової тканини навколо зафіксованого імплантата). Структура видалень була такою: із повністю зруйнованою коронкою, що не підлягала подальшому терапевтичному та хірургічному лікуванню 69,5%; відмова пацієнтів від подальшого лікування 3,4%; зуби, що мали ? коронкової частини та більше, але з резорбцією кісткової тканини більше ніж на 1/3 кореня 9,7%; зуби, що мали менше ? коронки і резорбцію кісткової тканини понад 1/3 кореня 12,9%; зуби, видалені внаслідок ускладненого ендодонтичного лікування 4,5%.Отже, від 14,2% до 27,1% зубів фронтальної ділянки можна було зберегти, а в деяких випадках запобігти препаруванню та депульпації сусідніх зубів при ортопедичному лікуванні дефектів зубного ряду. Після лікування через 1 місяць в основній групі спостереження, в якій застосовували метод лікування з ЕЕІ, клінічна картина була такою: скарг пацієнт не предявляє, слизова оболонка в ділянці оперативного втручання загоїлася, біль у зубі при змиканні щелеп припинився, гіперемія ясен у ділянці причинного зуба зникла, синдром вазопарезу зуба не спостерігався, норицевий хід, наявний до лікування, закрився і після лікування більше не відкривався.Морфометричні дослідження виявили такі розміри коронкових частин зубів: центральних різців - від 6,50 до 6,87 мм; бокових різців - від 5,62 до 6,10 мм; іклів - від 6,50 до 6,87 мм. Розроблена і запропонована нами конструкція ендодонто-ендоосального імплантата для лікування пацієнтів із хронічним верхівковим деструктивним періодонтитом має 16 розмірів (з урахуванням морфометричних досліджень). Розроблена методика обробки кореневого каналу і введення ендодонто-ендоосального імплантата в пацієнтів із хронічним верхівковим періодонтитом, що дозволила зафіксувати уражений зуб. За результатами реографічних досліджень установлено, що в пацієнтів третьої дослідної групи, яких лікували за допомогою ендодонто-ендоосальних імплантатів, адаптаційні процеси відбуваються краще, ніж у осіб, у яких резекцію верхівки кореня зуба проводили за загальноприйнятою методикою. У лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів хірургічним методом (резекція верхівки кореня) раціонально використовувати медикаментозний комплекс з аугментину і метронідазолу за 2 доби до оперативного втручання та 3 доби після проведеного лікування.

2. Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі вирішена актуальна задача сучасної стоматології - підвищення ефективності лікування хворих на хронічний верхівковий періодонтит за допомогою ендодонто-ендоосальних імплантатів.

1. Морфометричні дослідження виявили такі розміри коронкових частин зубів: центральних різців - від 6,50 до 6,87 мм; бокових різців - від 5,62 до 6,10 мм; іклів - від 6,50 до 6,87 мм. Вимірювання кореневої частини виявило такі розміри: центральних різців - від 14,50 до 15,88 мм, бокових різців - від 14,60 до 15,37 мм, іклів - від 16,40 до 17,12 мм.

2. Розроблена і запропонована нами конструкція ендодонто-ендоосального імплантата для лікування пацієнтів із хронічним верхівковим деструктивним періодонтитом має 16 розмірів (з урахуванням морфометричних досліджень). Довжина ендодонтальної частини імплантата - 11-14 мм, ендоосальної -7-10 мм. Діаметри ендодонто-ендоосального імплантата: в ділянці ключа - 1,7 мм, в ендодонтальній (кореневій) частині - 1,45 мм, в ендоосальній - 1,25 мм; крок різьби - 0,3 см.

3. Розроблена методика обробки кореневого каналу і введення ендодонто-ендоосального імплантата в пацієнтів із хронічним верхівковим періодонтитом, що дозволила зафіксувати уражений зуб.

4. За результатами реографічних досліджень установлено, що в пацієнтів третьої дослідної групи, яких лікували за допомогою ендодонто-ендоосальних імплантатів, адаптаційні процеси відбуваються краще, ніж у осіб, у яких резекцію верхівки кореня зуба проводили за загальноприйнятою методикою.

Показник тонусу судин у пацієнтів дослідних груп через один рік спостереження збільшився на 1,21%. Індекс периферичного опору судин альвеолярного відростка щелеп в пацієнтів третьої дослідної групи через 30 днів становив 67,81%, а вже через один рік він виріс на 8,68%. Індекс еластичності судин у пацієнтів третьої дослідної групи підвищився на 8,5%.

5. У лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів хірургічним методом (резекція верхівки кореня) раціонально використовувати медикаментозний комплекс з аугментину і метронідазолу за 2 доби до оперативного втручання та 3 доби після проведеного лікування. Для найвищого терапевтичного ефекту аугментин використовували протягом 5 днів дозою 500 мг два рази за день; метронідозол - по 250 мг два рази за день. Для вищого ефекту регенерації кісткової тканини в ділянці деструкції заповнювали кістковий дефект остеотропним матеріалом «КОЛЛАПАН-Л».

Через один рік спостереження в прикореневих ділянках пролікованих зубів пацієнтів третьої дослідної групи рентгенологічно виявлено кісткову структуру, що не відрізнялася від кісткової тканини в пацієнтів контрольної групи.

Практичні рекомендації

1. Ендодонто-ендоосальний імплантат необхідно виготовляти за морфометричними показниками розмірів фронтальної групи зубів верхньої та нижньої щелеп.

2. Розроблену конструкцію ендодонто-ендоосального імплантата рекомендується використовувати в лікуванні хронічного верхівкового періодонтиту зі значною деструкцією кісткової тканини альвеолярного відростка з утягненням у патологічний процес більше 1/3 кореня зуба.

3. У лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів рекомендується застосовувати запропоновану автором методику введення ендодонто-ендоосальних імплантатів.

4. Розроблений медикаментозний комплекс, який складається з аугментину та метронідазолу, застосовувати в хірургічному лікуванні хронічного верхівкового періодонтиту задля профілактики вторинного запалення за 2 дні до хірургічного лікування і 3 дні після нього: аугментин - по 250 мг 2 рази за день, метронідазол - по 500 мг 2 рази за день.

Для вищого ефекту регенерації кісткової тканини в ділянці деструкції рекомендується заповнювати кістковий дефект остеотропним матеріалом «КОЛЛАПАН-Л». зуб імплантат періодонтит щелеп

1. Митченок О.В. Динаміка захворюваності на хронічний періодонтит у мешканців Полтавської області / О.В. Митченок //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т. 7, вип. 4 (20). - С. 42-44.

2. Митченок О.В. Використання морфометричних показників розмірів коронок і коренів при виготовленні ендодонто-ендоосальних імплантатів / О.В. Митченок // Український стоматологічний альманах. - 2008. - № 3. - С. 12-14.

3. Митченок О.В. Ефективність лікування хворих на хронічний деструктивний верхівковий періодонтит із застосуванням ендодонто-ендоосальних імплантатів / О.В. Митченок // Український стоматологічний альманах.- 2008. - №6. - С. 50-51.

4. Митченок О. В. Методи лікування хронічних періодонтитів (Огляд літератури) / О. В. Митченок, М. Д. Король //Український стоматологічний альманах. - 2008. - №1. - С. 45-47. Особистий внесок - проведено аналіз літературних джерел, написана стаття.

5. Митченок О.В. Методика лікування хронічного верхівкового періодонтиту із застосуванням ендодонто-ендоосального імплантата / О.В. Митченок // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, вип. 4 (24), ч. 1. - С. 39-40.

6. Пат. 42433 Україна, МПК (2009) А61С8/00 Стоматологічний ендодонто-ендоосальний імплантат / Митченок О.В., Король Д.М., Панькевич А.І. // Патент на корисну модель u200814546; заявл 17.12.08; опубл. 10.07.09, Бюл. № 13. Особистий внесок - проведено аналіз літературних джерел, апробація імплантату в клініці.

7. Митченок О.В. Застосування ендодонто-ендоосальних імплантатів при лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів / О.В. Митченок // Актуальні питання сучасної стоматології: Матер. ювілейної наук.-практ. конф., присв. 50-річчю стом. ф-ту ЛНМУ ім. Данила Галицького, 29 жовт. - 1 листоп. 2008 р., м. Львів -Стоматологічні новини. - Вип. 8. - С. 102-103.

8. Митченок О.В. Хірургічні методи лікування хронічних періодонтитів / О.В. Митченок // Матер. ІІІ (X) зїзду Асоціації стоматологів України, 16-18 жовтня 2008 р. - Полтава, 2008. - С. 312.

9. Митченок О.В. Морфометричні розміри ендодонто-ендоосальних імплантатів для лікування хронічних верхівкових періодонтитів / О.В. Митченок // Стоматологія -вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку: ювілейна міжнар. наук.-практ. конф., присв. 30-річчю стомат. факту ІФНМУ, 6 лют. 2009 р.: тези доп. - Івано-Франківськ, 2009. - С. 127-128.

Размещено на .ru