Застосування до неповнолітніх заходів кримінально-правового характеру, не пов’язаних з позбавленням волі - Автореферат

Важливим атрибутом демократизації українського соціуму виступає вдосконалення підходів до вивчення проблем призначення, виконання і відбування покарань та інших заходів кримінально-правового характеру, не повязаних з позбавленням волі, зокрема, стосовно неповнолітніх. Проблемі впливу заходів кримінально-правового характеру на неповнолітніх правопорушників приділяється багато уваги у суспільстві, проте, це не приводить до кардинальних змін. В окресленому контексті актуалізується важливість вивчення правової природи покарань та інших заходів кримінально-правового характеру, не повязаних з позбавленням волі. Вирішення проблеми виховного впливу на неповнолітніх правопорушників вбачається у розробці комплексної концепції системи заходів кримінально-правового характеру щодо неповнолітніх з використанням теорій з різних галузей права, педагогіки, психології, медицини тощо. Незважаючи на значну кількість праць, поза увагою науковців залишилась проблема призначення, виконання і відбування покарань та інших заходів кримінально-правового характеру щодо неповнолітніх, не повязаних з позбавленням волі, що потребує комплексного, концептуально нового підходу.Історичний аналіз нормативно-правових актів, що регулюють застосування покарання до неповнолітніх, дає підставу виокремити дві тенденції: 1) поступове формування системи кримінальних покарань, у тому числі й покарань, не повязаних з позбавленням волі; 2) у радянському законодавстві вбачається поступовий відхід від гуманних положень кримінального і кримінально-виконавчого законодавства та посилення положень кримінальної відповідальності і покарань неповнолітніх. “Поняття заходів кримінально-правового характеру, не повязаних з позбавленням волі” подано характеристику концепту “покарання, не повязане з позбавленням волі”, визначено його зміст та етапи формування. покарання засуджений виконавчий відбування З метою вдосконалення комплексної системи покарань, не повязаних з позбавленням засуджених волі, а також, беручи до уваги можливості суду щодо належного мотивування прийнятого рішення відносно застосування до неповнолітніх правопорушників (що вчинили злочини невеликої та середньої тяжкості, а в деяких випадках і тяжкі злочини) інших, крім покарання, заходів кримінально-правового характеру, не повязаних з позбавленням неповнолітнього волі, запропоновано запровадити в чинне кримінальне законодавство такі нові заходи кримінально-правового характеру, не повязані з позбавленням неповнолітнього волі: а) передача неповнолітніх до фостерних (прийомних, патронажних) сімей для успішної їх соціалізації; б). медіація; в). пробація. Розділ 2 - “Кримінально-правові проблеми призначення неповнолітнім покарань, не повязаних з позбавленням волі” - присвячено загальним питанням і засадничим принципам призначення покарань та розгляду особливостей призначення їх окремих видів. Зокрема, детально проаналізовано такі проблемні питання: призначення неповнолітнім покарань, не повязаних з позбавленням волі, відповідно до принципів призначення покарання; призначення неповнолітнім покарань, не повязаних з позбавленням волі, відповідно до загальних засад призначення покарання; призначення неповнолітнім покарань, не повязаних з позбавленням волі у межах, установлених у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; призначення неповнолітнім покарань, не повязаних з позбавленням волі, з урахуванням положень Загальної частини КК України тощо.У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз проблематики застосування до неповнолітніх заходів кримінально-правового характеру, не повязаних з позбавленням волі, в результаті якого сформульовано ряд висновків. Як показало узагальнення теоретичних та практичних розробок у галузі кримінального та кримінально-виконавчого права стосовно призначення, виконання та відбування покарань, не повязаних з позбавленням неповнолітнього волі, одним із найдійовіших засобів впливу на засуджених є індивідуальна робота Саме цим формам профілактично-виховного впливу надають перевагу у європейських виправних закладах. В результаті роботи над дисертаційним дослідженням у контексті кримінально-правового дискурсу експліковано наступні поняття: Заходи кримінально-правового характеру, не повязані з позбавленням волі - специфічна форма реалізації кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечне діяння невеликої та середньої тяжкості, що створюють умови для надання допомоги й підтримки для повернення підлітків до законослухняного життя, сприяння розвитку особистостей засуджених і їх ресоціалізації. Пробація - захід кримінально-правового характеру, що застосовується до неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечне діяння невеликої та середньої тяжкості, що створює умови для надання допомоги і підтримки для повернення підлітків до законослухняного життя, сприяння розвитку особистостей засуджених і їх ресоціалізації. Аналіз функцій, які здійснюють працівники кримінал

Основний зміст дисертації

У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз проблематики застосування до неповнолітніх заходів кримінально-правового характеру, не повязаних з позбавленням волі, в результаті якого сформульовано ряд висновків.

1. Узагальнення досвіду вітчизняного і зарубіжного законодавства (Великобританії, Данії, Італії, Литви, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, США, Угорщини, Франції) свідчить, що для багатьох європейських правових актів часів середньовіччя характерним було ігнорування дитинства як природного стану людини, застосування до дітей та неповнолітніх найжорсткіших покарань (аж до страти), утримання разом дорослих і неповнолітніх засуджених, застосування до дітей незрозумілих для них та неприпустимих процедур (приведення до присяги, катування).

Наразі гуманізація кримінальної політики стала загальносвітовою тенденцією; покарання, не повязані з позбавленням засудженого волі, розвиваються у всіх країнах світу.

2. Як показало узагальнення теоретичних та практичних розробок у галузі кримінального та кримінально-виконавчого права стосовно призначення, виконання та відбування покарань, не повязаних з позбавленням неповнолітнього волі, одним із найдійовіших засобів впливу на засуджених є індивідуальна робота Саме цим формам профілактично-виховного впливу надають перевагу у європейських виправних закладах. Новацією Кримінального кодексу України є саме стимулювання законослухняної поведінки засуджених через диференційований виховний вплив аж до залучення засуджених до самовиховання.

В сучасному кримінальному законодавстві, порівняно з минулим періодом, значно підвищилася в сучасному кримінальному законодавстві, порівняно з минулим періодом, роль штрафу як кримінального покарання. Ймовірно, що посилення ролі штрафу законодавець повязує з новою економічною реальністю, а, крім того, з тим фактом, що рецидив серед осіб, що підлягли штрафу, дуже невисокий.

3. Виокремлено недоліки та протиріччя, властиві процесу призначення, виконання та відбування покарань, не повязаних з позбавленням волі. Так, в ст. 51 КК України перераховано види покарань, але не міститься норми, в якій би конкретно визначалося поняття системи покарань, принципи побудови такої системи. Потрібно сказати, що подібної норми не було і в попередньому кримінальному законодавстві.

У сучасній юридичній літературі висловлюються пропозиції щодо створення специфічних видів кримінальних покарань, які застосовувалися б тільки до неповнолітніх злочинців і враховували особливості їх розвитку, проте не даються рекомендації щодо створення конкретної моделі такої системи. Не приділено належної уваги особливостям призначення покарання неповнолітнім і в судовій практиці.

Що стосується неповнолітніх, то відносно них встановлена своя система покарань, яка, як випливає із тексту дисертації, не відповідає, на жаль, принципам справедливості і індивідуалізації призначення покарань неповнолітнім, і потребує глибокого вивчення і вдосконалення.

4. В результаті роботи над дисертаційним дослідженням у контексті кримінально-правового дискурсу експліковано наступні поняття: Заходи кримінально-правового характеру, не повязані з позбавленням волі - специфічна форма реалізації кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечне діяння невеликої та середньої тяжкості, що створюють умови для надання допомоги й підтримки для повернення підлітків до законослухняного життя, сприяння розвитку особистостей засуджених і їх ресоціалізації.

Медіація - специфічний захід кримінально-правового характеру, що застосовується до неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечне діяння невеликої та середньої тяжкості, з угодою про примирення.

Пробація - захід кримінально-правового характеру, що застосовується до неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечне діяння невеликої та середньої тяжкості, що створює умови для надання допомоги і підтримки для повернення підлітків до законослухняного життя, сприяння розвитку особистостей засуджених і їх ресоціалізації.

Передача неповнолітнього у фостерну (прийомну, патронажну) сімю - це специфічний захід кримінально-правового характеру до неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечне діяння невеликої або середньої тяжкості, який полягає в тому, що неповнолітній поміщається у доброзичливу сімю з її згоди і згоди державних закладів, знаходяться на державному забезпеченні на певних умовах, де набуває необхідних для законослухняного життя навичок, вбирає ціннісні норми і орієнтири, успішно адаптується в суспільстві.

5. Окреслено шляхи вдосконалення призначення, виконання і відбування покарань, не повязаних з позбавленням неповнолітнього волі, шляхом створення ефективної системи заходів кримінально-правового характеру.

З метою вдосконалення і розширення комплексної системи покарань, не повязаних з позбавленням засуджених волі, запропоновано запровадити в чинне кримінальне законодавство такі нові заходи кримінально-правового характеру, не повязані з позбавленням неповнолітнього волі: а) передача неповнолітніх до фостерних (прийомних, патронажних) сімей для успішної їх соціалізації; б) медіація; в) пробація. Створення такої системи, яка включатиме в себе не тільки ті види покарань, що передбачені у чинному законодавстві, а й запропоновані заходи кримінально-правового характеру, дасть змогу ефективніше вирішувати питання виправлення і ресоціалізації, здійснювати принцип диференціації та індивідуалізації, а також створить умови для переході від карального (формального) до відновного правосуддя в Україні.

6. Зясувавши зміст контрольної та індивідуально-профілактичної діяльності органів виконання заходів кримінально-правового характеру, не повязаних з позбавленням неповнолітнього волі, доходимо таких висновків.

Аналіз функцій, які здійснюють працівники кримінально-виконавчої інспекції у процесі виконання покарання у виді громадських робіт, показує, що основне місце займають облік засуджених, розяснення порядку і умов відбування покарання, погодження з органами місцевого самоврядування переліку обєктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, та види робіт, що можуть ними виконуватись.Працівники служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх міських і районних органів внутрішніх справ ведуть облік осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, проводять з ними індивідуально-профілактичну роботу, спрямовану на їх виправлення, запобігання порушення громадського порядку та інших прав громадян, а також учинення ними нових злочинів.

7. Розроблено практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення діяльності органів виконання заходів кримінально-правового характеру, не повязані з позбавленням волі.

Визнаючи в теоретичному та практичному плані, що заходи профілактично-виховного впливу на засуджених, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, проводяться підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності формально, а інспекція в цих заходах участі майже не бере, доходимо висновку про необхідність підготовки спеціальної програми щодо профілактично-виховного впливу на засуджених, що мала б до того ж правове забезпечення. Ця програма, як ми собі уявляємо, повинна включати роботу не тільки обліку кримінально-виконавчою інспекцією, але й обовязкову участь власника підприємств, установ та громадських організацій, де засуджений працював до суду і буде відбувати покарання (наразі, є необхідність паралельно розробити комплекс заходів щодо залучення підприємців, збільшення їх зацікавленості в профілактично-виховному впливі на цю категорію людей).Автором підкреслено, що було б доцільно розробити єдину систему профілактично-виховного впливу та прийняти відповідні положення. У звязку з цим потрібен комплекс заходів, що сприяли б успішному здійсненню цієї діяльності. На наш погляд, вони повинні включати в себе: вироблення єдиних вимог до засуджених, що перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, закріплення в положенні їх прав і обовязків; визначення місця і ролі громадських вихователів та інших осіб у виробничому колективі з роботи із засудженими, визначивши їм конкретні повноваження, що були б зафіксовані в Положенні про єдину систему профілактично-виховного впливу; вироблення системи заходів профілактично-виховного впливу на засуджених, які перебувають на обліку в інспекції, в робочий і неробочий час; визначення матеріального і морального заохочення учасників роботи із засудженими.

Функції, покладені чинним законодавством на органи внутрішніх справ, хоча і передбачають проведення індивідуально-профілактичної роботи, однак її зміст зводиться до попередження нових злочинів через контроль за засудженими особами, конвоювання та привід засуджених осіб, які ухиляються від відбування покарання у виді громадських робіт. Поряд з тим, на інших субєктів кримінально-виконавчих правовідносин взагалі не покладено виконання функцій, що передбачають проведення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими.

В результаті проведення дисертаційного дослідження розроблено та запропоновано проект Положення про кримінально-виконавчі інспекції.

8. Сформульовано науково-практичні ідеї щодо вдосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства.

Для держави дуже важливо створити умови для виховання неповнолітніх законослухняними громадянами, для виправлення тих підлітків, які тільки почали йти хибним шляхом.

Отже, кримінальне законодавство має бути таким, що дає можливість індивідуально підійти до вирішення питання відповідальності неповнолітніх правопорушників та знайти оптимальний вид заходу кримінально-правового характеру з тим, щоб, у першу чергу, не покарати, а надати ефективну можливість виправитися.

В окресленому контексті запропоновано викласти розділ XV КК України у новій редакції.

1. Северин О.О. Комплексний підхід при застосуванні до неповнолітніх правопорушників альтернативних фізичній ізоляції заходів впливу / О.О. Северин // Право України. - 2006. - №7. - С.52-55.

2. Северин О.О. Ювенальна юстиція: актуальність створення і розвитку в Україні та за кордоном / О.О.Северин // Право України. - 2006. - №10. - С.86-88.

3. Северин О.О. Медіація як специфічний захід кримінально-правового характеру до неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечне діяння невеликої та середньої тяжкості, з угодою про примирення / О.О. Северин // Право і безпека. - 2008. - №2. - С. 68-73.

4. Северин О.О. Заходи кримінально-правового характеру, їх застосування до неповнолітніх правопорушників як спеціальна система здійснення принципів диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності / О.О. Северин //Держава та регіони. Серія : Право. - 2009. -№1. -С.143-147.

5. Северин О.О. Новий підхід до питання кримінальної відповідальності неповнолітніх / О.О. Северин //Держава та регіони. Серія : Право . - 2009. - №2. - С.120-123.

6. Северин О.О. Проблеми карально-виховного впливу на неповнолітніх правопорушників у сучасному світі / О.О. Северин // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: наук.-практ. конф., 20 квітня 2007 р., Харків\ ХНУВС, 2007 с.42-43

7. Северин О.О. Передача неповнолітніх до фостерних сімей та інші сучасні засоби успішної їх соціалізації / В.М. Трубников, О.О. Северин // Піднесення до права. Реформування кримінального та кримінально-виконавчого законодавства - головний чинник корегування політики України у сфері виконання кримінальних покарань. Зб. доповідей та тез /ГУ «ЗІДМУ», Чернігівський жіночий правозахисний центр, 21-22 грудня 2006 р.: ред кол. В.Г. Лукашевич та ін. - Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. - С. 13-25.

(Особистий внесок здобувача: визначено напрямки подальшого розвитку державної політики в сфері впровадження європейської практики діяльності фостерних сімей та порядок передачі до них неповнолітніх.)

8. Северин О.О. Створення в Україні служби пробації як ефективного засобу попередження безпритульності, бездоглядності та злочинності неповнолітніх / В.М. Трубников, О.О. Северин //Матеріали круглого столу «Соціальні проблеми росту безпритульності та профілактики правопорушень серед неповнолітніх» під патронатом міського голови М.М. Добкіна. - Харків, 2006. - С. 10-24.

(Особистий внесок: визначено напрямки впровадження інституту пробації в Україні, встановлено підстави, умови та способи її застосування.)