Застосування безпілотних літальних апаратів у воєнних конфліктах кінця ХХ – початку ХХІ століття - Автореферат

Відчути переваги БПЛА в умовах бойової обстановки змогли ті країни, військові контингенти яких брали участь у локальних війнах та збройних конфліктах. Оскільки Збройні Сили України (далі - ЗС України) перебувають на етапі реформування, а українські військові підрозділи виконують завдання у складі миротворчих сил у багатьох регіонах світу, стає зрозумілим, що досвід застосування БПЛА у воєнних конфліктах набуває для України особливого значення. За відсутності власного бойового досвіду застосування БПЛА тільки ретельне вивчення іноземного досвіду дозволить без помилок сформувати концепцію розвитку та застосування безпілотної авіації в Україні. Враховуючи викладене, дисертант визначив наукове завдання роботи, яке полягає у вивченні досвіду застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст., розкритті змін у тактиці дій БПЛА, виявленні тенденцій, характерних рис та особливостей у їх застосуванні та розробленні рекомендацій для використання набутого досвіду в сучасних умовах будівництва ЗС України. Робота виконана відповідно до планів наукової і науково-технічної діяльності Міністерства оборони України в рамках науково-дослідних робіт шифр “Альтаір” (реєстраційний номер №09100-003), де автор особисто виконав розділ 2 “Форми, способи та тактичні прийоми бойових дій БПЛА”; шифр “Форпост” (реєстраційний номер №08100-010), де автор особисто виконав підрозділ 2.2 “Тенденції бойового застосування БПЛА”; шифр “Нагляд” (реєстраційний номер №09100-002), де автор особисто виконав розділ 1 “Аналіз тактико-технічних характеристик та можливостей БПЛА іноземних армій”.Практично немає спеціальних праць, присвячених узагальненню бойового досвіду БПЛА, виявленню фактів та подій, які вплинули на зміни в тактиці дій безпілотної авіації та визначили напрями подальшого розвитку і застосування БПЛА. Його праці “Досвід і проблемні питання застосування сил і засобів повітряної та космічної розвідки багатонаціональних сил в операції “Буря в пустелі” проти Іраку” та “Досвід і проблемні питання застосування сил і засобів повітряної та космічної розвідки ОЗС НАТО в операції “Союзницька сила” проти Югославії” у 2001 та 2002 роках стали першою спробою проаналізувати бойовий досвід безпілотної авіації. Заслуговує на увагу проведений авторами аналіз зміни функцій та завдань БПЛА, на підставі чого зроблені висновки про перспективи розвитку безпілотної авіації. Алексєєв у праці “Аналіз бойового застосування авіації США під час операції “Рішуча сила” розглянув результати бойового застосування авіації США, в тому числі безпілотних ЛА, в ході воєнного конфлікту на Балканах. У другому розділі “Фактори, які впливали на застосування БПЛА” доведено, що застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст. та їх розвиток у зазначений період відбувалися під впливом трьох основних груп факторів: умов ведення збройної боротьби, науково-технічного прогресу та воєнно-економічного чинника.Дисертаційна робота є першим у вітчизняній історичній науці комплексним дослідженням, у якому вирішено наукове завдання, що полягає у вивченні досвіду застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст., розкритті змін у тактиці дій БПЛА, виявленні тенденцій, характерних рис та особливостей у їх застосуванні та розробленні рекомендацій щодо використання набутого досвіду в сучасних умовах будівництва ЗС України. Воєнні історики ще не узагальнили досвід воєнних конфліктів щодо використання в них БПЛА, визначення змін у тактиці їх застосування. Виявлено, що застосування БПЛА у воєнних конфліктах відбувалося під впливом трьох основних груп факторів: особливостей умов ведення збройної боротьби, науково-технічного прогресу та воєнно-економічних чинників. На застосування БПЛА найсуттєвіше впливали зміни характеру збройної боротьби, які сталися в зазначений період, та складні фізико-географічні умови районів ведення бойових дій. Зясовано, що на першому етапі (1982-1991) для безпілотної авіації були притаманні два основних завдання: розвідка та імітація повітряних цілей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Дисертаційна робота є першим у вітчизняній історичній науці комплексним дослідженням, у якому вирішено наукове завдання, що полягає у вивченні досвіду застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст., розкритті змін у тактиці дій БПЛА, виявленні тенденцій, характерних рис та особливостей у їх застосуванні та розробленні рекомендацій щодо використання набутого досвіду в сучасних умовах будівництва ЗС України.

Аналіз історіографії показав, що активне й успішне застосування безпілотних літальних апаратів у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст. та їх динамічний розвиток у зазначений період привернули увагу українських та іноземних дослідників. Історіографія застосування БПЛА розширена автором за рахунок введення в науковий обіг значної кількості іноземних спеціальних періодичних видань. Встановлено, що переважна більшість дослідників головну увагу приділяли ролі та місцю БПЛА під час ведення бойових дій, визначенню завдань, які на них покладалися, аналізу льотно-технічних характеристик. Практично немає наукових праць, які б дозволили на основі фактичних матеріалів відслідкувати обєктивну картину розвитку БПЛА і реально оцінити їх зростаючу роль у бойових діях. Воєнні історики ще не узагальнили досвід воєнних конфліктів щодо використання в них БПЛА, визначення змін у тактиці їх застосування. Це стосується як української та російської шкіл військової історії, так і воєнно-історичної науки країн Заходу.

Автор опрацював чималу різноманітну джерельну базу, що створила основу наукового дослідження. В науковий обіг введено документи науково-дослідних організацій, які займалися проблематикою розроблення БПЛА, та праці закордонних дослідників.

Виявлено, що застосування БПЛА у воєнних конфліктах відбувалося під впливом трьох основних груп факторів: особливостей умов ведення збройної боротьби, науково-технічного прогресу та воєнно-економічних чинників. На застосування БПЛА найсуттєвіше впливали зміни характеру збройної боротьби, які сталися в зазначений період, та складні фізико-географічні умови районів ведення бойових дій. Складний рельєф, кліматичні та метеорологічні умови районів конфліктів, переміщення бойових дій на міські вулиці істотно зменшували, а іноді робили неможливим застосування наземної розвідки та пілотованої розвідувальної авіації. Однак на БПЛА ці умови впливали значно менше, що обумовило пріоритетність їх застосування. Крім того, особливості фізико-географічних умов висунули додаткові вимоги безпосередньо до БПЛА, що призвело до відповідних змін їх характеристик та можливостей.

Під час конфліктів змінився характер збройної боротьби. Пріоритетними у війнах стали дії розвідувально-ударних систем, в яких засоби ураження, як правило, не вступали у безпосередній контакт із противником. Це підвищило вимоги до точності, оперативності та безперервності надходження розвідувальних даних. Головним театром воєнних конфліктів став повітряно-космічний простір, а людина все більше почала дистанціюватися від поля бою. В цей новий формат збройної боротьби якнайкраще вписувалися БПЛА.

Доводиться, що БПЛА почали активно використовуватися з початку 80-х років ХХ ст., на певному етапі розвитку науки і техніки, коли в них були втілені найсучасніші наукові досягнення і найновіші технології. Розвиток двигунів на реактивній тязі, поява нової елементної бази електронного обладнання, систем дистанційного та автоматичного керування, розвиток оптико-електронної та електронно-обчислювальної техніки забезпечили можливість створення малогабаритних міцних і надійних, економічних і енергоємних систем, які стали основою БПЛА і започаткували концепцію перспективності ЛА без пілота на борту.

Доцільність більш активного застосування БПЛА підтвердив воєнно-економічний фактор. Значне збільшення вартості сучасних бойових літаків, зростання витрат на підготовку льотчиків, на експлуатацію літаків, компенсація збитків, які завдавалися природі та населенню - все це почало негативно впливати на економіку держав і все більше примушувало звертати увагу на БПЛА, які більш економічні, ніж пілотовані літаки.

Встановлено, що за період від арабо-ізраїльського конфлікту 1982 року до антитерористичної операції в Афганістані 2008 року в безпілотній авіації відбулися істотні кількісні та якісні зміни. Кількість типів безпілотних апаратів, які застосовувалися у конфліктах, збільшилась в 20 разів. Зростання кількості нових типів БПЛА супроводжувалося збільшенням та трансформацією завдань, які на них покладалися, а збільшення кількості завдань логічно взаємоповязано зі змінами льотно-технічних характеристик та можливостей БПЛА, які відбувалися паралельно. В результаті БПЛА почали поділятися на класи: стратегічні, оперативно-тактичні та тактичні. Визначено три етапи, протягом яких відбувався розвиток та трансформація завдань БПЛА.

Зясовано, що на першому етапі (1982-1991) для безпілотної авіації були притаманні два основних завдання: розвідка та імітація повітряних цілей. З 1982 року від операції “Мир Галілеї” під час арабо-ізраїльського конфлікту БПЛА почали виконувати лазерне супроводження цілі, що істотно скоротило час на реагування ударних засобів. У 1991 році під час конфлікту в Іраку БПЛА обладнали спеціально розробленою для пошуку мін апаратурою, яка дозволяла виявляти та ідентифікувати міни. Завдяки створенню розвідувального обладнання на різних фізичних принципах, БПЛА, окрім фотографічної та телевізійної розвідки, почали вести тепловізійну, радіо-, радіотехнічну та інші види повітряної розвідки.

На другому етапі (1991-2001) перенасичення обсягів розвідувальної інформації різного характеру примусило застосовувати БПЛА як ретранслятори сигналів. Для скорочення часу на доведення інформації про обєкти до ударних сил БПЛА включили в єдину розвідувально-ударну систему, в якій вони виконували розвідувальні функції.

Третій етап в історії застосування безпілотної авіації (з 2001 року) характеризується початком активного використання БПЛА як носія засобів ураження. Через активізацію в зазначений період терористичної діяльності і виникнення у звязку з цим необхідності боротьби з новими загрозами БПЛА почали вирішувати малі за тактичним значенням, але складні за технічним виконанням проблеми - радіоперехоплення телефонних дзвінків та їх придушення, створення мобільних систем сотового звязку.

Встановлено, що під час воєнних конфліктів відбулися зміни тактики застосування БПЛА, яка наблизилася до тактики пілотованої авіації. У розвитку форм бойового застосування БПЛА стався перехід від спеціального бойового польоту, який практикувався для розвідки під час проведення операцій класичного типу на першому та другому етапах, до застосування нової для БПЛА, але типової для пілотованої авіації форми - авіаційного удару, характерного для антитерористичних операцій третього етапу. Розвиток форм застосування БПЛА зумовив появу на третьому етапі нової форми - комплексного польоту. В перспективі слід очікувати появу ще однієї форми бойових дій БПЛА - повітряного бою.

Виявлено зміни у способах застосування БПЛА - використання замість пусків поодиноких БПЛА (на першому етапі) послідовного запуску паралельними маршрутами двох БПЛА (на другому етапі), а надалі, з оснащенням БПЛА засобами ураження (на третьому етапі) - “вільне полювання”. Доведено, що тактичні прийоми застосування БПЛА також зазнали суттєвих змін. Безпілотні літальні апарати взяли на озброєння такі типові прийоми дій пілотованої авіації, як пошук цілі у заданому секторі (зоні) та баражування в заданому районі.

Найсуттєвіші зміни виявлені в етапах бойового польоту БПЛА. До кінця 90-х років політ на повітряну розвідку БПЛА складався з таких основних етапів: “політ до обєкту розвідки - розвідка обєкта - передача розвідувальних даних - повернення”, а на початку ХХІ ст. етапів стало значно більше: “політ у район розвідки - пошук обєкта - виявлення і розпізнання обєкта - передача розвідувальних даних - супроводження - знищення (у разі необхідності) - пошук нового обєкта - повернення”. Зясовано, що зміни в етапах бойового польоту відбулися за рахунок набуття безпілотними ЛА нових можливостей з пошуку та знищення цілей.

Протягом кожного з визначених етапів розвитку встановлені характерні риси та особливості застосування БПЛА. Загальними характерними рисами усього періоду стали: активне ведення розвідки за допомогою БПЛА задовго до початку виникнення конфлікту; прерогатива розвідувальних даних, які добували безпілотні ЛА, перед традиційною кількісною перевагою в силах і засобах над противником.

Залежно від конкретної обстановки, сил противника, природно-географічних умов районів конфліктів та завдань головними особливостями застосування БПЛА були такі: на першому етапі - одночасне використання в операціях БПЛА різного призначення (розвідувальних, хибних цілей); комплексне застосування БПЛА разом з іншими силами і засобами розвідки (повітряної, космічної, наземної, морської і спеціальної); на другому етапі - застосування БПЛА у складі розвідувально-ударних систем; диференційний підхід до застосування конкретних типів БПЛА під час виконання визначених завдань; на третьому етапі - обмеження ударних можливостей БПЛА характеристиками озброєння; поступовий перехід від загального озброєння БПЛА до спеціалізованого під конкретні цілі.

Визначено тенденції застосування та розвитку БПЛА: збільшення обсягу завдань, покладених на БПЛА; багатоцільове використання БПЛА; комплексне застосування БПЛА разом з іншими силами і засобами різних видів воєнної розвідки; цілодобове ведення повітряної розвідки за допомогою БПЛА в будь-яких погодних умовах; інтеграція БПЛА і засобів ураження; застосування БПЛА як носіїв засобів ураження; включення БПЛА до єдиної системи управління повітряним рухом; використання БПЛА в інтересах всіх ланок управління.

Головна тенденція полягає в поступовому перекладанні на безпілотну авіацію функцій пілотованої авіації.

Основними тенденціями розвитку БПЛА є такі: зростання кількості БПЛА та їх різноманітності для виконання ударних завдань і завдань бойового забезпечення; розширення ударних можливостей БПЛА і створення ударного БПЛА великої кратності застосування; створення БПЛА тилової підтримки; мініатюризація та “інтелектуалізація” БПЛА; підвищення виживаності; уніфікація обладнання.

Виходячи з отриманих результатів дослідження, дисертант рекомендує: основним завданням безпілотної авіації України у майбутньому вважати участь у розвідувальному забезпеченні миротворчих та антитерористичних операцій;

приймаючи на озброєння ЗС України новий БПЛА, врахувати, що найбільш витребуваним є БПЛА оперативно-тактичного рівня злітною вагою близько 200 кг, тривалістю польоту до 5 год., можливістю ведення розвідки з малих і середніх висот (100-5000 м) на глибину до 300 км;

у складі ЗС України доцільно мати три види БПЛА: оперативно-тактичний з радіусом дії до 300 км; тактичний з радіусом дії 20-50 км; для спецоперацій з радіусом дії 5-10 км;

ініціювати внесення змін до основних статутних документів ЗС України, які регламентують бойову підготовку та застосування БПЛА, з урахуванням зміни форм, способів і тактичних прийомів бойових дій БПЛА, виявлених в результаті дослідження.

1. Мосов С.П. Досвід застосування розвідувальних і розвідувально-ударних БПЛА в Афганістані / С.П. Мосов, А.Л. Фещенко, С.І. Хорошилова // Труди академії. - 2007. - №75. - С. 93-98.

2. Фещенко А.Л. Досвід застосування розвідувальних і розвідувально-ударних БПЛА в Іраку / А.Л. Фещенко // Труди академії. - 2007. - №76. - С. 118-126.

3. Фещенко А.Л. Досвід застосування розвідувальних БПЛА на Балканах / А.Л. Фещенко // Труди академії. - 2007. - №78. - С. 220-227.

4. Фещенко А.Л. Історіографія досвіду застосування БПЛА у збройних конфліктах / А.Л. Фещенко // Труди академії. - 2008. - №82. - С. 74-79.

5. Фещенко А.Л. Вплив досягнень науково-технічного прогресу на розвиток безпілотних авіаційних комплексів / А.Л. Фещенко // Труди академії. - 2008. - №86. - С. 77-81.

6. Фещенко А.Л. Напрями використання світового досвіду застосування безпілотних літальних апаратів в інтересах Збройних Сил України / А.Л. Фещенко // Труди академії. - 2008. - №90. - С. 89-91.

7. Фещенко А.Л. Економічна доцільність застосування та розвитку БПЛА / А. Л. Фещенко // Труди університету. - 2009. - №2 (92). - С. 156-160.

8. Фещенко А.Л. Розвиток безпілотних літальних апаратів за досвідом їх застосування у військових операціях Ізраїлю / А.Л. Фещенко // Воєнна історія. - 2009. - №5-6. - С. 59-62.

9. Сидоров С.В. Тактика застосування безпілотних літальних апаратів у воєнних конфліктах / С.В. Сидоров, А.Л. Фещенко // Труди університету. - 2010. - №6 (99). - С. 298-300.

10. Фещенко А.Л. Досвід застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст. / А.Л. Фещенко // Матеріали 7 науково-технічної конференції [“Створення та модернізація озброєння і військової техніки МО України в сучасних умовах”], (Феодосія, 20-21 вересня, 2007 р.) / Міністерство оборони України, Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України. - Феодосія : МО України, ДНВЦ ЗС України, 2007. - С. 26-27.

11. Кравчук І.С. Досвід застосування безпілотних авіаційних комплексів у воєнних конфліктах. Формування вимог до перспективного БПЛА / І.С. Кравчук, А.Л. Фещенко // Матеріали науково-практичної конференції [“Актуальні проблеми розвитку авіаційної техніки”], (Київ, 19-20 червня, 2008 р.) / Міністерство оборони України, Національний авіаційний університет, Державний науково-дослідний інститут авіації. - К.: МО України, НАУ, ДНДІА, 2008. - С. 45.

12. Фещенко А.Л. Вплив сучасних досягнень науково-технічного прогресу на розвиток безпілотних авіаційних комплексів / А.Л. Фещенко // Матеріали науково-технічної конференції [“Створення та модернізація озброєння і військової техніки МО України в сучасних умовах”], (Феодосія,4-5 вересня, 2008 р.) / Міністерство оборони України, Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України. - Феодосія : МО України, ДНВЦ ЗС України, 2008. - С. 91-92.

13. Фещенко А.Л. Вивчення досвіду переходу до безконтактних бойових дій у збройних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст. як одна з проблем воєнної історії / А.Л. Фещенко // Матеріали науково-практичної конференції [“Історичні аспекти розвитку взаємовідносин України та її Збройних Сил з НАТО”], (Київ, 6 листопада, 2008 р.) / Міністерство оборони України, Національний університет оборони України. - К. : НАОУ, 2008, - С. 32-33.

14. Фещенко А.Л. Тенденції у застосуванні БПЛА у воєнних конфліктах / А.Л. Фещенко // Матеріали науково-практичної конференції [“Актуальні проблеми розвитку авіаційної техніки” в тезах доповіді”], (Київ, 18-19 червня, 2009 р.) / Міністерство оборони України, Національний авіаційний університет, Державний науково-дослідний інститут авіації. - К. : МО України, НАУ, ДНДІА, 2008. - С. 113.

15. Фещенко А Л. Досвід застосування БПЛА у військових операціях Ізраїлю / А.Л. Фещенко // Матеріали науково-технічної конференції [“Створення та модернізація озброєння і військової техніки в сучасних умовах”], (Феодосія, 10 вересня, 2009 р.) / Міністерство оборони України, Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України. - Феодосія : МО України, ДНВЦ ЗС України, 2009. - С. 81-82.

16. Фещенко А.Л. Досвід застосування розвідувально-ударних БПЛА в сучасних воєнних конфліктах / А.Л. Фещенко // Матеріали науково-технічної конференції [“Створення та модернізація озброєння і військової техніки в сучасних умовах”], (Феодосія, 2-3 вересня, 2010 р.) / Міністерство оборони України, Державний науково-випробувальний центр Збройних сил України. - Феодосія: МО України, ДНВЦ ЗС України, 2010. - С. 105-106.

17. Особливості розвитку воєнного мистецтва у війнах у Афганістані в 2001 р. та Іраку в 2003 р.: навч. посіб. / [Даценко О.М., Макаров В.Д., Рєзнік В.І., Рибак М.І., Сидоров С. В., Фещенко А. Л.]. - К.: НАОУ, 2008. - 55 с.

18. Фещенко А.Л. Досвід застосування БПЛА країнами НАТО в сучасних збройних конфліктах / А.Л. Фещенко // Матеріали міжнародного круглого столу [“Можливості ОПК України щодо переозброєння Збройних Сил України згідно стандартів НАТО”], (Київ, 21 листопада, 2007 р.) / Defense express. - 2007. - №12. - С. 11.