Застосування антисептичних емульсій із димексидом при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальців у високопродуктивних корів - Автореферат

За даними деяких авторів (Калашник И.А., 1991; Рейдла К.А., 1991; Борисевич В.Б., 1991; Лукьяновский В.А., 1997; Панько І.С. зі співавт., 1998), в окремих господарствах вони зустрічаються в 30-87 % корів і завдають значних економічних збитків господарствам за рахунок зниження молочної продуктивності, вгодованості тварин (Елисеев А.Н. и др., 2000), розладів репродуктивної функції (Рубленко М.В., Власенко С.А., 2002) та неповного використання генетичного потенціалу породи внаслідок передчасного вибракування хворих тварин (Лукьяновский В.А., 1997). Питання лікування хвороб ратиць у корів неодноразово висвітлювалися у літературі, однак більшість запропонованих засобів проявляють лише антибактеріальні властивості, діють у вогнищах ураження поверхнево, погано проникають у глибину тканин і не завжди дають бажаних результатів. Для досягнення поставленої мети необхідно було розвязати такі завдання: вивчити поширення патології ділянки пальців у високопродуктивних корів з урахуванням умов їх годівлі та утримання; науково обґрунтувати та вивчити ефективність лікування корів з гнійно-некротичними процесами у ділянці пальців з використанням імуномодулювального препарату КАФІ, фенол-скипидар-димексидної емульсії та комплексного препарату АСД (фракція 3) з димексидом. Уперше на основі експериментального і клінічного досліджень при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальців у високопродуктивних корів запропоновано використання фенол-скипидар-димексидної емульсії та препарату АСД (фракція 3) з димексидом.Протягом 2003-2005 рр. у названих вище господарствах проводилося диспансерне обстеження 620 корів чорно-рябої голштинської породи для визначення поширення захворювань дистального відділу кінцівок з урахуванням умов їх годівлі та утримання. Крім того, у цих господарствах протягом 2003-2004 рр. проводилося щомісячне диспансерне обстеження тварин та лікування хворих, що дозволило визначити динаміку хвороб ратиць у корів протягом року. Крім клінічних змін, нами вивчено низку морфологічних і біохімічних показників крові, а також стану природної резистентності у корів, з гнійно-некротичними процесами в ділянці пальця (74 голови). Дослідження крові проводили за наступними показниками: загальна кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкограма - за загальноприйнятими методами; гемоглобін - геміглобінціанідним методом; загальний білок - рефрактометрично; загальна кількість імуноглобуліннів - за реакцією з 18 %-ним розчином натрію сульфіту; білкові фракції - нефелометричним методом; глікопротеїди та глікозаміноглікани - фракційним методом за І.В.Нєвєровим та Н.І.Титаренко (1979); сіалові кислоти - за методом Гесса (2003); церулоплазмін - за методом Равіна (2003). Визначення біохімічних показників крові у корів з гнійно-некротичними ураженнями показали, що у багатьох випадках, особливо при флегмонозних процесах і пододерматитах, у хворих знижувалися імунні показники.За 2003 р. в АФ “Світанок” було виявлено 248 тварин із різними ураженнями пальців, що становить Серед патології ділянки пальців частіше домінували виразкові процеси шкіри міжпальцьової щілини та мякушів (близько 50 %), гнійні та гнильні пододерматити (30-33 %), рідше флегмонозні процеси (9-10 %), виразка Рустергольца (4-5,4 %) та подартрити (3 %). При пододерматитах кількість еритроцитів знижувалася в 1,2 рази (р<0,001), при флегмонозних процесах - в 1,3 рази (р<0,001) та при подартритах - у 1,4 рази (р<0,001), порівняно з клінічно здоровими тваринами (6,61±0,2 Т/л). Щодо рівня гемоглобіну, то у тварин з пододерматитами він знижувався до 87,3±2,61 г/л (р<0,001), при флегмонозних процесах - до 84,0±2,85(р<0,001) і подартритах - 80,6±3,57 (р<0,001), порівняно з клінічно здоровими тваринами (107,2±3,48 г/л). У тварин з гнійними та гнильними пододерматитами, флегмонозними процесами та подартритом кількість лейкоцитів збільшувалася в 1,5, 1,4 та 1,6 рази відповідно (р<0,001). Результати досліджень показали, що у хворих тварин кількість глікопротеїдів вірогідно збільшується при виразкових процесах в 1,4 рази (р<0,05, порівняно з клінічно здоровими тваринами); пододерматитах - в 1,6 рази (р<0,001), флегмонах - в 1,8 рази (р<0,001) і подартритах - в 1,8 рази (р<0,001).Гнійно-некротичні процеси в ділянці пальців проявлялися виразками шкіри міжпальцьової щілини та мякушів (49,7 %), пододерматитами (32,1 %), флегмонами вінчика та мякушів (10,2 %), виразками Рустергольца (4,1 %), гнійними подартритами (3,9 % від загальної кількості виявлених хворих тварин). У корів з гнійно-некротичними процесами в ділянці пальців встановлено: олігоцитемію та олігохромемію, нейтрофільний лейкоцитоз; зменшення вмісту загального білка (до 75,9±1,23 г/л) та загальної кількості імуноглобулінів (до 16,8±1,09 г/л); збільшення концентрації білково-вуглеводних сполук - глікопротеїдів (у 1,3 - 1,8 рази), глікозаміногліканів (у 1,1 - 2), сіалових кислот (у 1,3 - 1,6) та церулоплазміну (у 1,1 - 1,8 рази). Оптимальною імуномодулювальною дозою препарату КАФІ для корів, яка сприяє а

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ