Застосування антиоксидантів у комплексному лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів - Автореферат

Тривале запалення верхівкового періодонту при цій патології нерідко призводить до втрати зубів у людей молодого та середнього віку, а також створює загрозу розвитку хроніосепсису, який може погіршувати перебіг наявних та спричиняти нові ураження багатьох внутрішніх органів і систем (Бєляєв И.Б., 1974; Кодукова А. и соавт., 1989; Лукиных Л.М., Лившиц Ю.Н., 1999; Овруцкий Г.Д., 1993; Левицкая Е.В. и соавт., 1973; Fiehn N.- На підставі результатів аналізу ефективності сучасних методів лікування заапікальних запальних вогнищ та враховуючи наявність у антиоксидантів як препаратів, які впливають на одну з провідних ланок хронічного запального процесу, вираженої терапевтичної дії при лікуванні цілої низки захворювань, ми зробили висновок про доцільність застосування антиоксидантів для впливу на процеси ПОЛ у вогнищах хронічного запалення у верхівковому періодонті. Це дасть змогу впровадити у практичну стоматологію новий та ефективний спосіб впливу на патогенез хронічного запального процесу в періапікальних тканинах при лікуванні хворих на різні форми хронічного верхівкового періодонтиту. Мета роботи - наукове обґрунтування застосування антиоксидантів при лікуванні хворих на хронічний верхівковий періодонтит і опрацювання методу лікування хронічних запальних процесів у тканинах верхівкового періодонту з допомогою медикаментної композиції, що містить антиоксиданти. 4) визначити показання до застосування композиції, що містить антиоксиданти, та оцінити клінічну ефективність методу лікування хворих на хронічний верхівковий періодонтит з допомогою цієї композиції;Найбільшу кількість в основній групі (34,41%) та групі порівняння (32,26%) становили пацієнти з хронічним гранулюючим періодонтитом - найактивнішою формою хронічного верхівкового періодонтиту, при якій спостерігають максимальну кількість загострень та ускладнень. Клінічними критеріями безпосередніх позитивних результатів лікування хворих на хронічний верхівковий періодонтит були: скорочення термінів лікування у пацієнтів основної групи, на відміну від групи порівняння, зменшення кількості загострень під час лікування та після пломбування кореневого каналу в наступні 5-7 днів. Крім того, ми зясовували кореляцію між концентрацією аскорбінової кислоти у ротовій рідині (яка відображає сумарну антиоксидантну активність організму пацієнтів) і станом ПОЛ та АОС при різних формах хронічного верхівкового періодонтиту. Оскільки позитивна кореляція концентрації аскорбінової кислоти у ротовій рідині та сумарної антиоксидантної активності була підтверджена іншими дослідженнями (Мартинюк В.Б. и соавт., 1991), за цим показником ми проводили біохімічний контроль ефективності застосування антиоксидантів у лікуванні хворих на хронічний верхівковий періодонтит. Крім того, простежується позитивна кореляція між показниками СОД та аскорбінової кислоти, а отже, визначення зміни концентрації аскорбінової кислоти в ротовій рідині після видалення зуба з хронічним верхівковим періодонтитом або після його лікування може бути обєктивним методом контролю за станом АОС у вогнищі хронічного запалення у верхівковому періодонті та свідчити про ефективність застосування антиоксидантів при лікуванні хворих з цією патологією.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні комплексного лікування хворих на хронічний верхівковий періодонтит. У вогнищі хронічного верхівкового періодонтиту зростає активність процесів ПОЛ та знижується функціональна активність АОС, про що свідчить зростання концентрації дієнових конюгатів у 1,43 раза, малонового диальдегіду - у 1,45 раза (р<0,05) та зниження активності супероксиддисмутази у 2,02 раза (р<0,05), порівняно з контролем. Такі зміни корелюють із клінічними особливостями перебігу хронічного запалення у верхівковому періодонті: при загостренні хронічного періодонтиту та при гранулюючій його формі різниця у біохімічних показниках ПОЛ і АОС між хворими основної групи та групи порівняння є більшою, ніж при формах, коли запальний процес є менш активним, а саме при гранульоматозній і фіброзній формах хвороби. Визначення концентрації аскорбінової кислоти у ротовій рідині дозволяє неінвазійним методом здійснювати простий і ефективний контроль за лікуванням хворих на хронічний верхівковий періодонтит. Істотне (у 3,3 раза; р<0,05) зростання концентрації аскорбінової кислоти у ротовій рідині після лікування свідчить про нормалізацію стану ПОЛ та АОС у біляверхівкових тканинах у пацієнтів основної групи і є обєктивним підтвердженням позитивного впливу медикаментної композиції з антиоксидантами на біохімічні процеси у вогнищі хронічного верхівкового періодонтиту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні комплексного лікування хворих на хронічний верхівковий періодонтит. Поставлені наукові завдання вирішено обґрунтуванням доцільності застосування та впровадження у комплекс терапевтичних заходів препаратів з антиоксидантною дією.

1. У вогнищі хронічного верхівкового періодонтиту зростає активність процесів ПОЛ та знижується функціональна активність АОС, про що свідчить зростання концентрації дієнових конюгатів у 1,43 раза, малонового диальдегіду - у 1,45 раза (р<0,05) та зниження активності супероксиддисмутази у 2,02 раза (р<0,05), порівняно з контролем. Такі зміни корелюють із клінічними особливостями перебігу хронічного запалення у верхівковому періодонті: при загостренні хронічного періодонтиту та при гранулюючій його формі різниця у біохімічних показниках ПОЛ і АОС між хворими основної групи та групи порівняння є більшою, ніж при формах, коли запальний процес є менш активним, а саме при гранульоматозній і фіброзній формах хвороби.

2. Зменшення інтенсивності процесів ПОЛ та підвищення активності АОС у періапікальних тканинах корелює з концентрацією аскорбінової кислоти у ротовій рідині, яка відображає стан антиоксидантної системи організму. Визначення концентрації аскорбінової кислоти у ротовій рідині дозволяє неінвазійним методом здійснювати простий і ефективний контроль за лікуванням хворих на хронічний верхівковий періодонтит. Істотне (у 3,3 раза; р<0,05) зростання концентрації аскорбінової кислоти у ротовій рідині після лікування свідчить про нормалізацію стану ПОЛ та АОС у біляверхівкових тканинах у пацієнтів основної групи і є обєктивним підтвердженням позитивного впливу медикаментної композиції з антиоксидантами на біохімічні процеси у вогнищі хронічного верхівкового періодонтиту.

3. Для терапевтичного впливу на хронічний запальний процес у періапікальних тканинах вперше запропоновано застосовувати комбінацію лікувальних середників із антиоксидантною дією та синергічним впливом - ?-каротину і натрію тіосульфату. Розпрацьовано оптимальний склад медикаментної композиції з антиоксидантами, метод її екстемпорального приготування згідно із вимогами діючої фармакопеї та спосіб застосування лікувальної композиції у хворих на хронічний верхівковий періодонтит. Виготовлення медикаментної композиції з антиоксидантною дією можна проводити в аптечних умовах або extempore шляхом змішування таких компонентів (концентрації виражено у мас., %): 2% водний розчин ?-каротину (препарат “Веторон”) - 50;

натрію тіосульфат - 15;

декаметоксин - 0,05;

диметилсульфоксид - 10;

води очищеної - до 100.

4. Застосовувати медикаментну композицію з антиоксидантами при лікуванні хворих на хронічний верхівковий періодонтит слід із врахуванням особливостей перебігу хронічного запального процесу у біляверхівкових тканинах. Так, при гранулюючій формі та при загостренні хронічного періодонтиту медикаментну композицію треба застосовувати під напівгерметичною повязкою для запобігання посилення запального процесу. При фіброзній і гранульоматозній формах, коли відсутні або слабо виражені явища запалення, пропоновану композицію ефективніше застосовувати одразу під герметичною повязкою.

5. Мікробіологічні дослідження виявили бактерицидний і бактеріостатичний вплив пропонованої медикаментної композиції на мікроорганізми, які найчастіше знаходяться у кореневих каналах зубів, уражених хронічним верхівковим періодонтитом. Складники медикаментної композиції з антиоксидантами не вступають у реакцію з декаметоксином - головним антимікробним чинником композиції, який при цьому зберігає свою активність. Тривалість антимікробної дії композиції (щонайменше 48 год) є достатньою для пригнічення розвитку мікрофлори у кореневому каналі зуба під час терапевтичного впливу антиоксидантів на періапікальні тканини.

6. Застосування антиоксидантів при лікуванні хворих на хронічний верхівковий періодонтит дозволило у 1,6 раза (р<0,05) зменшити кількість відвідувань. В основній групі пацієнтів, на відміну від групи порівняння, виявлено значно меншу кількість загострень під час лікування та після пломбування кореневого каналу - у 1,83 раза та у 3 рази, відповідно. Результати досліджень вказують на ефективність застосування антиоксидантів при лікуванні хворих з різними формами хронічного верхівкового періодонтиту.

Кухта С.Й., Синиця В.В. Використання композиції з антиоксидантною дією у лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів // Вісн. стоматології.- 1997.- № 4.- С. 679-680.

Синиця В.В., Тимочко М.Ф. Визначення сумарної антиоксидантної активності як метод контролю ефективності застосування антиоксидантів при лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів // Експер. та клін. фізіол. і біохімія.- 1998.- № 2.- С. 79-81.

Кухта С.Й., Синиця В.В. Лікування хронічних верхівкових періодонтитів із застосуванням антиоксидантів // Новини стоматології.- 1999.- № 1.- С. 65-67.

Зубачик В.М., Синиця В.В., Кононенко В.В. Деякі біохімічні аспекти хронічних верхівкових періодонтитів // Вісн. стоматології.- 2000.- № 5.- С. 41-42.

Кухта С.Й., Синиця В.В., Кононенко В.В. Ефективність застосування препарату паравіт для лікування запалення періапікальних тканин // Новини стоматології.- 2000.- № 1.- С. 35-36.

Синица В.В., Кононенко В.В., Чуев В.П. Применение комплексного антиоксидантного препарата “Белавит” для лечения хронических верхушечных периодонтитов // Институт стоматологии.- 2000.- № 2.- С. 24-25.

Синиця В.В. Особливості розповсюдженості верхівкових періодонтитів // Актуальні питання практичної медицини. - Львів, 1995. - Вип. 1. - С. 33-34.

Синиця В.В., Кононенко В.В. Лікування хронічних верхівкових періодонтитів із використанням антиоксидантів // Тези доповідей 1-й Міжнар. мед. конгресу молодих вчених.- Тернопіль, 1997.- С. 203.

Синиця В.В., Кононенко В.В. Застосування антиоксидантів при лікуванні хронічних періодонтитів // VIII конгрес Світової федерації українських лікарських товариств.- Львів-Трускавець, 2000.- С. 361-362.

Синиця В.В. Обгрунтування доцільності застосування антиоксидантів у лікуванні хронічних періодонтитів // Актуальні проблеми стоматології.- Львів, 1992.- С. 3.

Синиця В.В., Свистун А.Ю. Клінічне дослідження застосування антиоксидантів у лікуванні деструктивних форм хронічних періодонтитів // Актуальні проблеми сучасної стоматології та загальної медицини.- Дніпропетровськ, 1993.- С. 172-173.

Синиця В.В., Свистун А.Ю., Царик В.Б. Антиоксиданти в комплексному лікуванні хронічних періодонтитів // Стоматологічні новини.- Львів, 1994.- С. 6-7.

Синиця В.В. Медикаментозна композиція з антиоксидантами у лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів // Стоматологічні новини.- Львів, 1997.- С. 14.

Синиця В.В. Застосування медикаментозної композиції з антиоксидантами в лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів // Матеріали науково-практичної конференції “Нові методики та технології в стоматології”.- Львів, 1997.- С. 52. антиоксидант хронічний віковий періодонтит