Характеристика громадської думки як обєкту впливу засобів масової комунікації. Аналіз участі телебачення в політичній маніпуляції, використання вербалізації та нейролінгвістичного програмування. Вивчення основних методів і техніки регулювання іміджу.
Зміст Вступ Розділ 1. Маніпулятивний вплив 1.1 Людина як обєкт впливу засобів масової комунікації 1.2 Громадська думка як обєкт впливу засобів масової комунікації 1.3 Маніпулятивні можливості мас - медіа 1.4 Масова комунікація. Необхідні умови функціонування ЗМІ 1.5 Естетична і семантична інформація. 1.6 Основні маніпулятивні технології в системі масових комунікацій Розділ 2. Телебачення як один з методів маніпулювання 2.1 Участь телебачення в політичній маніпуляції 2.2 Політична реклама 2.3 Теледебати як виборча технологія 2.4 Використання вербалізації. 2.5 Нейролінгвістичне програмування. 2.6 Оцінка впливу засобів масової комунікації на прикладі оцінки ефективності ПР - програми Розділ 3.Методи і техніка регулювання іміджу 3.1 Новітні технології маніпулювання іміджу із використанням іміджмейкерства, реклами та PR 3.2 Створення позитивного образу 3.3 Руйнування позитивного іміджу 3.4 Протидія руйнуванню іміджу Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність дослідження теми «Засоби телевізійного впливу і маніпулювання» є одним з найдавніших феноменів суспільного життя. Що стосується громадської думки, то за словами іспанського філософа X. Ортеги - і- Гасета (1883 - 1955), закон громадської думки - це закон всесвітнього тяжіння у царині політичної історії. На думку сучасного українського соціолога В. Осовського, зміст громадської думки як соціальної інституції постає як сукупне ставлення, виражене у формі оцінного судження між субєктами громадської думки (громадськістю) та субєктами влади з приводу оцінки, змісту, способу розвязання певної політичної, економічної, екологічної, соціальної проблем. Засоби масової комунікації стали головним інструментом для розповсюдження повідомлень, які впливають на суспільну свідомість. Н.С. Лєонов справедливо виділяє: «Інформація, як ніколи, стала інструментом влади. Коли стало відомо про сприйняття людською психікою навіювання, інформація у вигляді пропаганди і агітації стала головним важелем управління людьми. Об’єктом дослідження дипломної роботи є дослідження громадської думки як об`єкту впливу засобів масової комунікації, дослідження маніпулятивного впливу ЗМІ, а також методи і техніка регулювання іміджу Предметом дослідження дипломної роботи є аналіз дослідження впливу засобів масової комунікації, маніпулятивний вплив мас-медіа Метою дипломної роботи є характеристика маніпулятивного впливу, дослідження телебачення як одного з найголовніших методів маніпулювання, оцінка впливу ЗМК на прикладі оцінки ефективності PR-програми, а також дослідження методів і техніки регулювання іміджу. Виникає проблема власників і ЗМІ, що управляють, як менеджери громадської думки. Використання інформації індивідом і групами людей навряд чи можна розглядати як процес, що завжди проходить в явній формі. Інформація, отже, може продовжувати дію на психіку протягом тривалого часу незалежно від того усвідомлюється цей процес чи ні. Вона, відомо, має неоднозначну психіку, важливою частиною якої є уява. Поняття ноосфери незалежно один від одного ввели французький антрополог-єзуїт Тейяр де Шарден і наш великий природознавець та філософ В. І. Вернадський. У реальності міф про індивідуум нездійсненний, людина виникає й існує тільки у взаємодії з іншими людьми та під їхнім впливом. Не стає людиною навіть дитина, ізольована матірю від інших людей. Ось так і виникає таке важливе поняття, як маніпуляція. Як зазначає один із провідних фахівців щодо американських ЗМІ, професор Каліфорнійського університету Г. Шіллер, для досягнення успіху маніпуляція має залишатися непомітною. Адже індивідуальне сприйняття реальності може репрезентувати або не репрезентувати консенсус (спільність мислення), але саме цей консенсус набагато повніше репрезентує ті типи думок, які формуються внаслідок спілкування людей, котрі мають почуття спільності. Для західного світу - це був Вєтнам, для пострадянського простору - Чечня. Основними при цьому стають дві операції: а) обмеження доступу; б) затримка в передачі інформації [18, 154]. П. До речі, другий період за Янгом і Єсером безумовно повязаний з цивілізаційними дослідженнями, які повязують кінець девятнадцятого століття з виникненням масового суспільства у Великобританії і США. Аналогічний урок отримала Росія з першої війни в Чечні. Можна виділити, принаймні, три такі суттєві моменти: а) приховання мети (весь час йшлося про спрямованість удару Іраку на Саудівську Аравію, а не на Кувейт, сенс чого виявляється неясним для сучасних дослідників); б) приховання військового рішення (мас-медіа активно демонстрували виключно тренування військово - морських сил); в) приховання реальної включеності в планування військової операції (Дж. Буш заперечував на прес-конференції, що вже відданий наказ на відповідну підготовку планів, що не відповідало дійсності) [18, 156]. Оцінка, проведена службами президента Рейгана показала, що 45% виборців вважали, що він діяв правильно, 37% дотримувалися протилежної думки. Наприклад, при освітленні війни в Персидській затоці не було показано ж
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
