Засоби та форми репрезентації зв"язності в газетному тексті - Автореферат

Утім, проблеми визначення тексту, його категорій та одиниць, співвідношення з провідними поняттями комунікації залишаються однозначно нерозвязаними. На сучасному етапі розвитку українського мовознавства виокремлюємо такі напрями аналізу газетного тексту: 1) історичний, що досліджує становлення мови преси (М. Для газетного ж тексту вагомішою є горизонтальна звязність - звязність між статтями в межах одного номера та в межах цілого газетного видання, оскільки саме цей вид звязності перетворює газетний текст на цілісну комунікативну єдність, надає йому статусу гіпертекстового утворення. Праць, у яких комплексно проаналізовано як вертикальну, так і горизонтальну звязність газетного тексту, а саме газетний текст представлено як гіпертекстове утворення, в українському мовознавстві немає. Актуальність пропонованого дослідження зумовлена потребою проаналізувати засоби та форми репрезентації звязності в газетному тексті як гіпертекстовому утворенні в контексті новітніх теорій і концепцій лінгвістики тексту.Селіванова) дав змогу виокремити такі його ознаки: 1) нелінійність організації (збереження цілісності повідомлення незалежно від послідовності сприйняття інформації); 2) звязність між компонентами, що входять до складу гіпертексту; 3) різноманітність взаємовідношень між компонентами; 4) авторська непередбачуваність установлення звязків між компонентами та відкритість для постійного поповнення (можливість реципієнта самостійно встановлювати звязки між текстами й уводити їх до складу гіпертексту, збільшуючи його обсяг); 5) можливість мати компютерний формат. Суть експліцитної гіпертекстової звязності полягає в наявності в одному з текстів маркерів, які відсилають реципієнта до тексту іншої статті, що забезпечує звязок між текстами, пор.: звязок текстів статей О.Вергунова та О.Мудрука Чому ми забули Шіндлера та Мрія всього життя Камілла Шіндлера, що експлікований у лід-абзаці другого тексту: У “Дзеркалі тижня” 20 жовтня 2001 р. у №41 (365) було опубліковано наш нарис “Чому ми забули Шіндлера?” про видатного сина української землі - професора Київського політехнічного інституту Камілла Гавриловича Шіндлера, людину незвичайної долі і обдарування, котрий багато сил віддав славі і процвітанню нашої Батьківщини. Суть безпосередньої гіпертекстової звязності вбачаємо в тому, що звязок між текстами реалізований без посередництва інших текстів, тобто ТЕКСТ1 безпосередньо повязаний з ТЕКСТОМ2. Опосередкована гіпертекстова звязність має дві форми реалізації (представляємо їх у схемах): Звязність між ТЕКСТОМ3 і ТЕКСТОМ1 установлена за допомогою перехресних маркерів: ТЕКСТ3 містить маркери звязності з ТЕКСТОМ2, а ТЕКСТ2 - маркери звязності з ТЕКСТОМ1; унаслідок цього всі три тексти вступають у взаємозвязки, посередником звязності між ТЕКСТОМ3 і ТЕКСТОМ1 є ТЕКСТ2. Напр.: стаття М.Череди Доля іранських реформ є реакцією на лист, що надійшов з посольства ІРІ в Україні, і перебуває з ним у безпосередніх семантичних взаємозвязках. Між ТЕКСТОМ2 і ТЕКСТОМ3 немає маркерів звязності, натомість вони мають маркери звязності з ТЕКСТОМ1; звязок між ТЕКСТОМ2 і ТЕКСТОМ3 установлений на основі спільного прототексту (ТЕКСТ1), який і є посередником звязності між ТЕКСТОМ2 і ТЕКСТОМ3. Напр.: текст статті С.Шангутова Не буде краще, як у нас в Україні і текст статті Є.Зарудного Від держави та нації - до суспільства містять маркери звязності з текстом статті О.Фельдмана Від держави та нації.