Вплив засобів масової комунікації на державний процес. Особливості реалізації засобами масової комунікації можливостей впливу на громадську думку. Погляд теоретика масової комунікації Д. Маккуейла. Прояв стримуючої властивості інформаційної влади.
В статті досліджується вплив засобів масової комунікації на державний процес. В статті констатується, що засоби масової комунікації забезпечують субєктам державного процесу великі можливості для реалізації своєї мети, служать певним соціальним силам, виступають могутнім фактором обґрунтування необхідних для лідерів бази управлінських відносин, пропаганди вироблених політичних і правових норм, правил і принципів, внесення суттєвої сторони пропагованих норм і правил, потрібне ставлення до суспільного договору з приводу діючої влади. Під засобами масової комунікації (від лат. informatio - повідомлення, викладення) розуміють сукупність каналів розповсюдження інформації, яку адресовано необмеженому колу осіб, соціальних груп, держав з метою оперативного інформування їх відносно подій і явищ у світі, конкретній країні, певному регіоні, а також для виконання спеціальних соціальних функцій [1, с.466]. Однак існує і протилежна думка, яка стверджує те, що, хоч і свідомість людей багато в чому визначається засобами масової комунікації, це не означає, що ЗМК можуть вважатися владним елементом. Маккуейла, який відмічає, що медіа можуть розглядатися як: вікно (відчинене для подій та досвіду) - коли в процес ніхто не втручається дзеркало подій у суспільстві та у світі - це правдиве відображення, хоча кут зору і напрямок обирають інші фільтр, охоронець - відбір частин інформації для представлення глядачу та затемнення інших (свідомо чи ні) гід або перекладач - коли пояснюється те, що на думку комунікатора, глядач не розуміє екран або перешкода - медіа можуть відрізати аудиторію від дійсності, представляючи неправильний погляд на світ [5, с.47].
Список литературы
1. Україна: інформація і свобода слова: збірник законодавчих актів, нормативних документів та статей фахівців / упоряд.А.М. Задворний - К.: Молодь, 1997 - 832 с.
2. Брайант Д., Томпсон С. Основы воздействия СМИ / В.В. Кулеба (пер. с англ.), Я.А. Лебеденко (пер. с англ.). - М.; СПБ.; К.: Издательский дом "Вильямс", 2004. - 425 с.
3. Буроменський М., Сердюк О., Підкурова І. Суди у відносинах з журналістами та ЗМІ: посібник для суддів / Проект "Україна: верховенство права"; Інститут прикладних гуманітарних досліджень. - Х.: Яшма, 2008. - 64 с.
4. Гаврада І.О. Політика органів державної влади щодо ЗМІ в Україні: проблеми взаємодії: дис. канд. політ. наук: 23.00.02/Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича - Чернівці, 2007. - 224 ст.
5. Садеков А.А., Брадов В.В. Управление предприятиями печатных СМИ: маркетинговый подход: монография / Донецкий гос. ун-т экономики и торговли им.М. Туган-Барановского. - Донецк: ДОНГУЭТ, 2007. - 190 с.
6. Родиевский Борис. То, что должен знать и уметь менеджер отдела рекламы СМИ. - Мелитополь: Издательский дом МГТ, 2008. - 96 c.
7. Российские региональные СМИ. Информационный потенциал и коммуникативные технологии / Омский гос. ун-т / А.С. Сычев (науч. ред. ). - Омск: Издание ОМГУ, 2000. - 230 с.
8. Пронченко О.С. Взаємодія ЗМІ і влади в контексті реалізації права громадян на інформацію: автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.02/НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України - К., 2008. - 16 с.
9. Головій В.М. Механізми взаємодії влади та ЗМІ в контексті становлення громаданського суспільства в Україні: автореф. дис. канд. наук з держ. управління: 25.00.02/Класичний приватний ун-т. - Запоріжжя, 2009. - 20 с.
10. Вачнадзе Г., Грибков А., Ермаченков И., Мишина О., Комаров А. СМИ и ИТ за рубежом. - М.: Агентство "Бизнес-Пресс".
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
