Роль інституту масової комунікації в ухваленні значущих соціальних рішень в умовах глобалізації сучасного світу. Здійснення комунікацій між культурними і політичними суб’єктами, вплив мистецтва та мас-медіа на людину як комунікативного перцепієнта.
При низкой оригинальности работы "Засоби масової інформації як ресурс управління сучасним глобальним суспільством", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Найбільш простим визначенням засобів масової комунікації є трактування їх як системи "повідомлення населенню інформації за допомогою друкарських, технічних, образотворчих і інших форм і засобів, а також здійснення комунікацій між культурними і політичними субєктами за допомогою образних форм у вигляді мистецтва, трансляції масових видовищ, спортивних та інших феноменів, що несуть інформацію і що впливають на людину як комунікативного перцепієнта" [8,236]. Функціональний аспект відбивається в даному визначенні у формі позначення таких дій ЗМІ як комунікація, інформування і вплив. Наступний період (40-і - 60-і роки) називається періодом "мінімальних ефектів". Основне поле, в якому працюють більшість дослідників цього періоду, - це електоральні процеси, вибори, аналізуючи які, вчені дійшли до висновків, що ЗМІ значно не впливають на думку і вибір людини [11;14]. Фестінгера, людина переживає "когнітивний дисонанс", дискомфорт, коли отримує інформацію, що не відповідає його думці, уявленням [9].
Список литературы
1. Бодрийяр Ж. Реквием по масс-медиа // Поэтика и политика: Альманах Российско-французского центра социологии и философии Института социологии РАН. - М.: Институт экспериментальной социологии; СПБ.: Алетейя. - 1999. - С.193-226.
2. Брайант Д. Томпсон С. Основы воздействия СМИ.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. - 432 с.
3. Браун Дж. Техники воздействия: от пропаганды до промывания мозгов // Как "переключают" народы. Психологические / информационные операции как технологии воздействия на массовое сознание в ХХ веке./ Почепцов Г. - К., 1998. - 182 с.
4. Липпман У. Общественное мнение. - М.: Институт Фонда "Общественное мнение", 2004. - 384 с.
5. Маклюэн Г.М. Понимание Медиа: Внешние расширения человека. - М., 2003. - 464 с.
6. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение: Открытие спирали молчания: [Пер. с нем.] / Э. Ноэль-Нойман. - 351 с.
7. Прайс М. Телевидение, телекоммуникации и переходный период: право, общество и национальная идентичность - М.: Изд-во Моск. ун-та. - 2000.
8. Словарь по политологии / отв. ред. В.Н. Коновалов. - Ростов-на-Дону: РГУ. - 2001. - 285 с.
9. Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса. - СПБ.: Ювента, 1999.
10. Эфрон Э. Тенденциозная редакторская політика // Как "переключают" народы. Психологические/ информационные операции как технологии воздействия на массовое сознание в ХХ веке / Почепцов Г. - К., 1998. - 182с.
11. Campbell A. Elections and the Political Order. - New York: Wiley, 1966.
12. Gerbner G., Gross L., Morgan М., Signorelli N. Political Correlates of Television Viewing // Public Opinion Quarterly. - Vol. 48. - 1984. - P. 283-300.
13. Lasswell H.D. The Structure and Function of Communication in Society // The Communication of Ideas. / Ed.: L. Bryson. - New York: Harper and Brothers, 1948. - Р.37-51.
14. Lazarsfeld P., Berelson B., Gaudet H. The Peoples Choice. - New York: Free Press, 1944. - 187 p.
15. Schacter D.L., Buckner R.L. (1998). Priming and the brain. Review // Neuron. Vol.20. - P.185-195.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
